Кримінальний кодекс і механізм внесення змін до нього мають чимало недоліків. Експерт ЦППР пояснює, чому вони з’явились, і як їх вирішити.
Висновок щодо проєкту Закону
«Про внесення змін до Кримінального кодексу України,
Кримінального процесуального кодексу України щодо розвитку
системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі
та створення умов для зниження рецидивної злочинності»
Після оголошення карантину у березні 2020 року ЗМІ перенасичені інформацією про поліцейські рейди з перевіркою дотримання карантинних обмежень, про десятки тисяч складених протоколів, тисячі закладів, закритих через недотримання карантину, сотні тисяч сплачених у бюджет штрафів. Складається враження, що боротьба з порушниками карантину є одним із пріоритетних завдань держави, а порушення карантинних обмежень — серйозним правопорушенням. Проте це лише медійне висвітлення своєї роботи правоохоронцями, а офіційна статистика свідчить зовсім про інше.
Як запровадити в Україні оптимальну модель державної компенсації потерпілим від насильницьких злочинів? Що таке спеціальні компенсаційні фонди для жертв та як вони наповнюються? Як відшкодовують шкоду потерпілим за кордоном?
5 квітня 2009 року, крім 8-річчя з дня прийняття Кримінального кодексу (КК) України 2001 року, можна було святкувати й своєрідний ювілей: за весь час дії Кодексу – станом на 5 квітня 2009 року – прийнято рівно 50 законів про внесення змін до нього. Згідно з цими змінами: із нього виключено 3 статті; його доповнено 24 новими статтями; 30 статей прийнято у новій редакції; до більш як 125 статей внесено зміни. Таким чином, можна вважати, що КК України за сім з половиною років своєї дії оновився приблизно на третину. Але стверджувати, що його зміст покращився, не можна хоча б тому, що оновлення положень КК України не мало системного, науково обґрунтованого характеру.
Центр політико-правових реформ — це недержавний аналітичний центр, створений у 1996 році після прийняття Конституції України. Наша місія — сприяння інституційним реформам в Україні задля утвердження демократії, правовладдя та належного врядування.
Євген Крапивін та Володимир Курпіта про два місяці карантину та як Україна відреагувала на пандемію COVID-19 у сфері права та громадського здоров’я.
Правозахисні та громадські організації закликають ВРУ не ухвалюти законопроект №3105 від від 21.02.2020.
Директор з наукового розвитку ЦППР Микола Хавронюк про кримінальну відповідальність за порушення правил тримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід, що може спричинити шкоду здоров’ю людей: невстановлення прямої відповідальності законодавством, випадки притягнення до відповідальності, норми КК, і т.д.
Відповідь Миколи Хавронюка на зареєстрований законопроект №5473 та пояснення, чому держава не зможе контролювати виконання імовірної заборони на використання квартири як офісу підприємства чи громадської організації