Член правління ЦППР Микола Хавронюк про проєкт нового Кримінального кодексу

Дискусія «Філософія нового Кримінального кодексу України» відбулася 27 травня на платформі JustTalk. Під час неї обговорили основні причини та мету ухвалення нового Кримінального кодексу, а також особливості формування його змісту.

Співавтори проєкту нового ККУ Микола Хавронюк та Юрій Баулін, які є членами Робочої групи з питань розвитку кримінального права, обґрунтували необхідність ухвалення нового Кримінального кодексу. Однією з причин є порушення системності, адже, як підрахували розробники нового ККУ, протягом 23 років чинності кодексу до нього було внесено 1469 змін і доповнень до Загальної частини та 1189 до Особливої частини. На думку розробників нового кодексу це сприяє виникненню плутанини та порушення системних зв’язків між приписами та окремими нормами.

Ще однією причиною є концептуальна невідповідність конституційним засадам і сучасним реаліям життя. Члени Робочої групи переконані, що чинний ККУ не відповідає Конституції України, а новий має будуватися на абсолютно нових концептуальних засадах. Також новий ККУ повинен врахувати пріоритети європейської кримінально-правової політики, що особливо важливо на шляху до вступу України до Європейського Союзу.

Серед інших причин для ухвалення нового кодексу: термінологічна невизначеність; відсутність механізму захисту ККУ від свавільних рішень законодавця; розбалансованість системи санкцій; перспективи імплементації acquis communautaire. Враховуючи ці причини і розроблявся проєкт нового Кримінального кодексу.

Співавтори проєкту нового ККУ Микола Хавронюк та Юрій Баулін розповіли про те, за якими принципами будувався зміст нового кримінального закону.

Микола Іванович зазначив, що ці принципи повинні бути базою для нового кодексу і мають працювати на практиці. Саме тому було визначено 8 базових принципів, які пронизують увесь новий Кримінальний кодекс.

Йдеться про принципи законності; юридичної визначеності; рівності; пропорційності; індивідуальності; гуманізму; однократності застосування кримінально-правових засобів; сумлінного виконання міжнародних зобов’язань.

«У проєкті нового КК Робоча група вирішила визначити принципи, на яких мають ґрунтуватися всі його положення та їх застосування, виходячи з того, що вони:

• є відправними ідеями, що пронизують весь текст Кодексу, без яких він був би ідеологічно і змістовно недолугим;
• пов’язують усі норми кримінального права та положення КК з моральними засадами суспільства і засадами конституційного ладу;
• підкреслюють його людиноцентричну природу;
• є захисною оболонкою для кожного з інших його положень, і вона оберігає їх від викривленого тлумачення; 
• використовуються під час юридичної аргументації і формують правову думку;
• фактом закріплення у КК сприяють його більшій стабільності;
• наразі можуть бути сформульовані і не ідеально, але у майбутньому їх розуміння однак зміниться під впливом різних факторів, а зміст кожного з них буде уточнений. Але не почавши, не можна очікувати і на удосконалення», – пояснив Микола Хавронюк.

Важливою, на думку розробників нового Кримінального кодексу, є і його структура. Нумерація в проєкті ККУ є наскрізною та висхідною, як і в чинному кодексі. Однак було застосовано інший підхід до нумерації – з французької системи законодавства – номери статей складаються з трьох цифр, з яких перша вказує на номер книги, друга – номер розділу й лише третя – номер статті у відповідному розділі та книзі. Такий підхід є дуже зручним у випадку коли додаються нові статті або вилучаються старі, адже не доведеться змінювати номери наступних статей або уточнювати перехресні посилання на статті.

Обговорили під час дискусії і виклики, які можуть постати під час ухвалення нового Кримінального кодексу. На думку співавторів проєкту ККУ це можуть бути:

• відсутність розуміння причин і підстав для ухвалення нового КК України;
• складність у сприйнятті викладу законодавчого матеріалу в новій формі;
• тривалий період навчання суб’єктів правозастосування;
• збереження логіки викладу матеріалу під час проходження парламентських процедур;
• узгодження запитів різних груп зацікавлених осіб;
• труднощі у визначенні санкцій і складанні формули кваліфікації, яка буде переобтяжена цифрами.

Співавтори нового Кримінального кодексу пропонують ухвалити його через 2-3 роки після завершення воєнного стану, а під час перехідного періоду внести зміни в КПК та інші пов’язані акти, а також зосередити увагу на навчанні практиків. Це частково допоможе подолати імовірні виклики.

Прослухати дискусію можна за посиланням на платформі JustTalk

Проєкт нового Кримінального кодексу України

Чи була ця стаття корисна?