10 Жов, 2024
10 жовтня відбулася експертна дискусія «Доброчесність як інструмент оцінки професіоналізму суддів, прокурорів та правоохоронців: перспективи уніфікації підходів», організована Центром політико-правових реформ.
«Наша система кримінального права має серйозні недоліки, адже багато корупційних справ розглядаються роками, а іноді й десятиліттями. Ситуація ускладнюється тим, що дисциплінарна відповідальність для певних категорій публічних службовців фактично не діє, оскільки немає правових механізмів для їх притягнення до відповідальності. Ми бачимо, що для багатьох осіб відсутній суб’єкт, який міг би здійснювати контроль, що робить їх фактично недоторканними. Навіть у випадках, коли дисциплінарні санкції можливі, вони не мають достатньої сили впливу. Безумовно це потрібно змінювати», – наголосив член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.
Центр політико-правових реформ проаналізував практику оцінювання доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді, члена органу суддівського врядування, а також дисциплінарну практику щодо суддів. За результатами аналізу практики оцінювання доброчесності суддів і кандидатів на посаду судді, члена ВРП цього року було підготовлено аналітичний звіт «Доброчесність у системі правосуддя: на шляху до єдиних та чітких індикаторів», який може бути врахований при розробці Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді). Так само він може бути застосований у перспективі поширення доброчесності як обовʼязкового критерію оцінки кандидатів на посади прокурорів та працівників органів правопорядку, насамперед їхнього керівного складу.
Презентуючи аналітичний звіт, координатор напряму «Судівництво» ЦППР Роман Смалюк відзначив: «Визначення на нормативному рівні індикаторів доброчесності надзвичайно складне завдання. Важливо забезпечити, щоб вони не мали надто загальний характер, що створюватиме ризик їх довільного тлумачення уповноваженими органами, а отже і можливості для зловживань. Разом з тим, вони не мають бути надміру детальними, оскільки існує велика кількість проявів недоброчесної поведінки, які неможливо вичерпно описати. Крім того, список таких індикаторів не може бути вичерпним та статичним. Напрацьована за вісім років практика оцінювання доброчесності є цінним матеріалом, який слід враховувати при розробці індикаторів».
Попри те, що доброчесність є одним із важливих критеріїв відбору суддів та набирає такої ж ваги у конкурсних процедурах до прокуратури та органів правопорядку, до розуміння змісту поняття «доброчесності» не існує усталеного підходу. Однак, об’єктивна необхідність наблизити ці підходи до визначення індикаторів доброчесності з урахуванням специфіки кожного з цих органів правосуддя та правопорядку існує.
«Питання єдиного підходу до визначення критерію доброчесності під час вирішення кадрових питань в органах правопорядку та органах прокуратури набуває все більшої актуальності. Так, сьогодні державна політика, насамперед План заходів до Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку, передбачає поступове розширення конкурсних процедур у цих органах, а також посилення інструментів внутрішнього контролю. Всюди фігурує “доброчесність”, яка розуміється різними органами та підрозділами по-різному. Саме в цьому досвід оцінювання суддів, напрацьовані єдині критерії, можуть бути корисними у подальшій реалізації запланованих заходів. Тож напрацювання Центру важливі не лише для судової реформи, а й реформи кримінальної юстиції в цілому», — стверджує координатор напряму «Кримінальна юстиція» ЦППР Євген Крапивін.
Дискусія зібрала провідних стейкхолдерів з уряду та громадського сектору. Представники КМЄС, ТІ Україна, IDLO, Фундації DEJURE, ВККС, ВРП, Нацполіції та НАЗК взяли участь у дискусії офлайн. Понад 30 учасників приєдналися та взяли активну участь у заході онлайн. Дискусію модерувала Ольга Піскунова, експертка ЦППР з антикорупції.
Переглянути запис експертного обговорення.