Виклики на шляху до запровадження в Україні класичної моделі суду присяжних

9 травня відбулося публічне обговорення «Суд присяжних: шлях до підвищення довіри українців до правосуддя», участь у якому взяв експерт Центру політико-правових реформ Роман Смалюк. Захід організувала Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ разом із Всеукраїнською ініціативою «Активна громада». Долучилися до обговорення представники громадських організацій, професійної спільноти та активні громадяни. Метою зустрічі було презентувати класичну модель суду присяжних, а також обговорити особливості її впровадження та функціонування.

Роман Смалюк наголосив, що для того, аби суд присяжних дійсно запрацював в Україні потрібні не лише законодавчі зміни, а й велика робота щодо організаційної та технічної підготовки судів, просвітницька робота серед населення, налагодження механізмів обліку присяжних, формування «культури присяжного». Впровадження суду присяжних – надзвичайно  довгий  та складний процес, а тому обговорення цього питання навіть під час повномасштабної війни є доцільним. На думку пана Романа саме експертні та громадські обговорення допоможуть у майбутньому випрацювати оптимальну модель суду присяжних. 

Насамперед експерт пояснив яким чином працює суд присяжних в Україні зараз. Серед особливостей його функціонування: 

1. Бути присяжним – право, а не обов’язок;
2. Присяжних залучають до розгляду окремих категорій цивільних (справи про усиновлення, справи про визнання особи недієздатною і т.п.) та кримінальних (лише ті справи щодо злочинів, за які передбачене покарання у вигляді довічного ув’язнення) справ;
3. У кримінальному провадженні справу розглядають 3 присяжних та 2 професійних суддів, які у нарадчій кімнаті спільно ухвалюють вирок.

Дослідження Українського центру суспільних даних 2019 року щодо практики суду присяжних засвідчило низьку активність присяжних у судовому процесі. Зокрема й через те, що професійні судді, завдяки своєму досвіду, чинять істотний вплив на рішення присяжних, що позначається на ухваленні вироку. Згідно зі статистичними даними, відсоток виправдувальних вироків судів присяжних навіть нижчий, ніж у тих справах, які розглянули виключно професійні судді. Ці випадки є підтвердженням того, що чинна модель суду присяжних є неефективною та потребує реформування. А за даними щорічних опитувань професійних правників, підтримка запровадження класичної моделі суду присяжних постійно зростає. 

Роман Смалюк презентував особливості функціонування класичного (англо-саксонська модель) суду присяжних.

1. Ухвалення вердикту щодо винуватості особи здійснюється присяжними самостійно в окремій нарадчій кімнаті;
2. Вердикт присяжних є обов’язковим для судді – на основі нього він ухвалює вирок;
3. Суддя вирішує решту юридичних аспектів справи (питання про міру покарання, про розподіл судових витрат, про відшкодування шкоди та збитків, заподіяних злочином і т.п.)

У запровадженні класичного суду присяжних Роман Смалюк бачить як переваги, так і недоліки.

Переваги:

• Підвищення довіри до правосуддя та рівня правової культури суспільства (відбувається завдяки залученню звичайних громадян до судового процесу);
• Підвищення об’єктивності ухваленого вироку (вердикт ухвалює колектив людей з відповідної територіальної громади, які мають різний життєвий досвід, уявлення та цінності);
• Зменшення корупційних ризиків та тиску на суд (досягається завдяки тому, що присяжні вибрані випадково для розгляду конкретної справи)

Недоліки:

• Емоційність присяжних (неможливість повністю абстрагуватись, вплив красномовства адвоката чи прокурора на загальний емоційний фон присяжного);
• Значні фінансові витрати на запровадження та функціонування суду присяжних (йдеться про оплату праці присяжних, компенсаційні виплати за проїзд та житло, витрати на реконструкцію судів, аби вони стали придатними для роботи присяжних);
• Складнощі з організацією судового розгляду (йдеться про необхідність переосмислення організації судового розгляду, зокрема, кримінальних проваджень, аби розгляд справи не тривав декілька років, а здійснювався максимально швидко)

Визначальним для нормального функціонування суду присяжних є формування «культури присяжного». Роман Смалюк вважає, що для цього має бути проведена активна і довготривала право-просвітницька робота. Людина має розуміти, що суд залучає її до розгляду справи як до почесного обов’язку. 

Роман Смалюк проаналізував три групи законопроєктів, які наразі перебувають на розгляді у Верховній Раді: від партії «Слуга народу», Уряду та Сергія Власенка. Усі вони пропонують запровадити в Україні класичну модель суду присяжних, а також зробити так, аби бути присяжним стало обов’язком, а не правом. Усі три групи законопроєктів пропонують до розгляду судом присяжних не лише справи щодо злочинів, за які передбачається довічне позбавлення волі, але й ті, де передбачене позбавлення волі на строк понад 10 років. 

Серед концептуальних відмінностей між поданими законопроєктами експерт виокремлює: вік для обрання присяжним, кількість присяжних для розгляду справи, порядок формування списків присяжних, роль присяжних у судовому процесі (активна/пасивна), порядок ухвалення вердикту (необхідна кількість голосів для ухвалення вердикту) та різні моделі апеляційного оскарження вироку присяжних.

Обговорення

Учасники заходу активно обговорювали різні аспекти та проблематику запровадження і функціонування суду присяжних в Україні, ставили питання експерту, висловлювали свої пропозиції та ділилися досвідом роботи присяжним. Учасники висвітлювали практичні аспекти роботи присяжних та намагалися знайти шляхи для подолання можливих перешкод. 

Під час обговорення учасники порушили питання мотивації присяжного, що безпосередньо стосується тези пана Романа про формування «культури присяжного». Також учасників зацікавило питання про формування списків присяжних та спосіб інформування обраних людей. Неабияку дискусію викликали й питання фінансового забезпечення реформування суду присяжних, які не вирішуються в законопроєктах. Зокрема, для «адаптації» приміщень судів, за словами пана Романа, за підрахунками ДСА необхідно близько 12 млрд грн. Капітальна перебудова судів є необхідною для розміщення присяжних в залі судових засідань та створення умов, де присяжні ніяким чином не перетинаються з іншими учасниками судового процесу поза межами судової зали. 

Активне публічне обговорення запровадження класичної моделі суду присяжних в Україні свідчить про зацікавленість громадськості у проведенні відповідних реформ. Активні громадяни та представники громадських організацій готові спільно з експертами працювати над вирішенням питань, пов’язаних із цією темою. І, як згадував на початку обговорення Роман Смалюк, саме такі обговорення допоможуть зрештою сформулювати оптимальну для України модель суду присяжних.