Щотижневий аналіз 04 – 10 серпня 2026 року

Президент України підписав Закон про надання неконституційних повноважень прокуратурі через 4-и роки з дня його ухвалення

Подія 

4 серпня 2026 року Президент України підписав Закон № 2541-ІХ про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв’язку з утворенням Державної служби України у справах дітей, який був ухвалений ще 30 серпня 2022 року.

Законом передбачено, зокрема, обов’язкову участь прокурора у справах про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, усиновлення (зміни до Цивільного процесуального кодексу України).

Оцінка ЦППР

Історія ухвалення, підписання і набрання чинності цим Законом є черговим яскравим прикладом порушення вимог статті 94 Конституції України щодо 15-денного строку для підписання Президентом України законів або накладення вето і повернення їх для повторного розгляду парламентом.   

Застосування на практиці цього Закону, на наше переконання, неодмінно призведе до юридичної невизначеності у мільйонах різноманітних проваджень (адміністративних, цивільних, дисциплінарних тощо), де беруть (брали) участь діти протягом останніх майже 4 років. Адже передбачено, що Закон набрав чинності 1 січня 2023 року (!).

Участь прокурора у нових видах цивільних справ порушує вимоги пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України про можливість представництва прокурором лише інтересів держави в суді у виключних випадках. Представляти інтереси громадян у судах прокуратура позбавлена ще 10 років тому на підставі змін до Конституції України 2016 року. Конституційний Суд України чітко спрямовує законодавця на обмеження повноважень прокуратури (наприклад, Рішення № 6-р(ІІ)/2025 від 3 грудня 2025 року).  

Відсутність зазначеного повноваження у прокуратури не означає залишення дітей без допомоги і захисту з боку держави. Адже в Україні сформовано розгалужену систему безоплатної правничої допомоги, яка забезпечує надання дітям доступу до адвокатів за рахунок держави. Активно працюють Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники. У сфері виконавчої влади питаннями дітей опікуються Державна служба у справах дітей, Національна соціальна сервісна служба та Міністерство соціальної політики. 

Обов’язкове залучення прокурорів до всіх цивільних справ про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, усиновлення означатиме необхідність відволікання значної частини прокурорів від кримінальних проваджень або непропорційне збільшення особового складу прокуратури для виконання завдань, які згодом будуть визнані неконституційними.  

Водночас незрозумілою є логіка законодавця, коли у справах про усиновлення дитини виключається участь присяжних (як елемент громадського контролю), але вводиться участь прокурора.

Відсутність перехідних положень Закону залишає без відповіді питання про застосування його нових положень, в тому числі щодо участі прокурорів і присяжних, до триваючих проваджень, які розпочалися і не завершилися до його опублікування, – чи слід їх розпочинати спочатку за новими правилами або продовжувати за новими правилами тощо. Залишення цих питань на розсуд практики означає тривалу невизначеність, поки цю проблему не вирішить Верховний Суд чи Конституційний Суд України.  

Європейський Союз схвалив нові зобов’язання України в сфері верховенства права

Подія

Рада Європейського Союзу схвалила зміни до Ukraine Facility Plan, який передбачає фінансування України з боку ЄС на 2024–2027 роки. Зміни передбачають оновлення змісту та строків виконання 35 існуючих зобов’язань і додавання 26 нових зобов’язань. Багато нових заходів стосуються сфери верховенства права та протидії корупції. 

Необхідність внесення змін до плану з реалізації програми Ukraine Facility зумовлена укладенням і ратифікацією Угоди між Європейським Союзом та Україною про репараційну позику від 27 травня 2026 року. Надання частини коштів макрофінансової допомоги з боку ЄС в межах цієї Угоди прив’язане до здійснення реформ Україною, тобто діятиме принцип «гроші в обмін на реформи».    

Оцінка ЦППР

Новими заходами в межах Ukraine Facility Plan визначені:

– ухвалення Закону про продовження залучення міжнародних експертів до роботи Конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (реєстр. № проекту 13382);

– ухвалення Закону про удосконалення розгляду Вищим антикорупційним судом цивільних та адміністративних справ (реєстр. № проекту 14033);

– внесення змін до Кримінального процесуального кодексу для забезпечення оперативності правосуддя;

– ухвалення змін до Закону про Державне бюро розслідувань;

– ухвалення змін до Закону про Бюро економічної безпеки України;

– забезпечення доступу органів досудового розслідування до якісної судової експертизи; 

– початок роботи нових спеціалізованих адміністративних судів;

– затвердження Урядом нової Державної антикорупційної програми на 2026-2030 роки; 

– затвердження Урядом Дорожньої карти скасування мораторіїв на виконання судових рішень;

– затвердження Урядом Стратегії фінансових розслідувань.

Строк виконання всіх зазначених зобов’язань – кінець 2026 року.

Вартість кожної із цих реформ для Державного бюджету — 124 млн євро (бл. 6,5 млрд грн) допомоги. 

Всі ці заходи містяться в низці документів — Дорожній карті з питань верховенства права,  проміжних критеріях (benchmarks) для членства України в ЄС, Плані заходів з виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку. Але перелік і строки виконання свідчать, що вони переважно стосуються реалізації положень Спільної заяви Комісара ЄС з питань розширення та Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції від 11 грудня 2025 року.