Мирові суди: чи потрібні вони Україні?

Експерт Центру політико-правових реформ Роман Смалюк взяв участь у публічному обговоренні запровадження в Україні мирового судочинства. Захід організувала Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ разом із Всеукраїнською ініціативою «Активна громада». Долучилися до обговорення представники громадських організацій, професійної спільноти та активні громадяни. Метою зустрічі була презентація інституту мирових судів, обговорення та отримання пропозицій громадян щодо впровадження мирового судочинства в Україні.

Що таке мирові суди?

Роман Смалюк розповів про особливості функціонування мирових судів у світі, про спроби запровадити в Україні мирове судочинство та про сучасний стан і перспективи його впровадження. Експерт навів кілька визначень поняття мирового суду. За одним із них, мирові суди належать до нижчої ланки судової системи для розгляду дрібних кримінальних і цивільних справ, задля примирення сторін. За іншим визначенням, мировий суд є місцевим судовим або адміністративно-судовим державним органом обмеженої юрисдикції, що розглядає і вирішує малозначні справи за спрощеною процедурою. 

Пан Роман зауважив, що єдиного «стандарту» мирового суду не існує. Моделі мирового судочинства в окремих державах відрізняються, що зумовлено передусім історичними передумовами формування мирової юстиції, формами державного устрою та особливостями правової системи. За словами Романа Смалюка, концептуальні відмінності є практично за всіма складовими елементами:

• порядком обрання мирових суддів (населенням на виборах, місцевими органами влади, органами виконавчої влади, органами суддівського самоврядування);
• вимогами до мирових суддів (професійні юристи чи громадяни, які користуються авторитетом серед місцевого населення);
• правовим статусом мирових судів (складова державної судової системи, окрема система, яка ближче до місцевого самоврядування);
• юрисдикцією мирових судів (розгляд лише кримінальних справ, або кримінальних та цивільних, а в деяких країнах мирові суди можуть виконувати ще й адміністративні функції);
• значенням рішень мирового судді (в деяких країнах вони можуть бути оскаржені до місцевого суду, в інших – є остаточними і не підлягають оскарженню).

Стосовно спільних рис, то практично в усіх державах мирові суди розглядають нескладні цивільні та/або кримінальні справи і тісно пов’язані з місцевою громадою. Органи місцевого самоврядування відіграють важливу роль у створенні мирових судів.

Мирові суди в Україні

Експерт також розповів про спроби запровадити мирове судочинство в Україні. Так, у жовтні 2008 року до Верховної Ради внесли проєкт закону «Про мирових суддів територіальних громад». Вони мали розглядати:

• окремі категорії адміністративних порушень (крім тих, за які передбачене стягнення у вигляді виправних робіт чи адміністративного арешту);
• майнові спори між громадянами з ціною позову не вище 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 1 тис. доларів США у 2008 році);
• справи про розірвання шлюбу, де між подружжям відсутній спір про дітей;
• окремі категорії земельних (щодо меж ділянок, додержанням правил добросусідства) та трудових спорів (щодо відмови у прийнятті на роботу, порушення строків виплати заробітної плати);
• справи щодо зобов’язання громадянина вчинити/утриматися від вчинення дій, визначених нормативно-правовими актами органу місцевого самоврядування. 

Залежно від категорії спору, справи мали розглядатися від 3 до 15 днів (скорочені строки), а рішення мирового судді мало виконуватися насамперед добровільно. Мировий суддя мав обиратися на 5 років місцевою радою. Серед вимог до кандидата на посаду мирового судді:

• вік від 35 років;
• вища освіта (не обов’язково юридична);
• користується повагою та авторитетом у територіальній громаді;
• проживає на території дільниці не менше 3 років;
• досвід юрисдикційної діяльності (посадова особа з розгляду заяв, скарг, звернень громадян, третейський суддя, медіатор, інше) не менше 3 років.

Проте цей законопроєкт був розкритикований і повернутий на доопрацювання, а в 2010 році остаточно знятий з розгляду. Наразі подібних законопроєктів на розгляді немає, а питання запровадження мирового судочинства з’являється в програмних документах, які визначають стратегії реформування системи правосуддя. Запровадження інституту мирових суддів передбачено у Національній економічній стратегії на період до 2030 року, а також у Плані відновлення України від наслідків війни. Теза про поетапне впровадження інституту виборних мирових суддів, які функціонуватимуть у територіальних громадах і здійснюватимуть розгляд цивільних, адміністративних, кримінальних та справ про адміністративні правопорушення незначної складності, присутня і в концепції реформування системи правосуддя, яку розробила робоча група під керівництвом Романа Смалюка в межах проєкту  «Україна після перемоги: підготовка і комунікація реформ для реалізації “Бачення України — 2030”».

Переваги та недоліки мирових судів

У запровадженні мирових судів Роман Смалюк бачить як переваги, так і недоліки, а сама ідея серед експертів має прихильників та опонентів. Перші вважають, що інститут мирових судів має низку переваг:

• передання на розгляд мирових судів нескладних цивільних та кримінальних справ, а також окремих справ про адміністративні правопорушення розвантажить систему місцевих судів;
• мирове судочинство покращить доступність правосуддя для населення, особливо у віддалених від обласних/районних центрів регіонах;
• спрощений порядок розгляду справ мировими суддями та менші збори також поліпшать доступність правосуддя;
• мирові суди забезпечать якісну підготовку кадрів для місцевих судів.

Опоненти ж впевнені, що всі ці проблеми можна вирішити іншими шляхами, аніж створенням нової ланки судової влади. Зокрема, розвантажити систему місцевих судів можна удосконаливши її, доукомплектувавши та розвинувши альтернативні методи вирішення спорів (третейські суди, медіація). Також вважається, що допомогти в розвантаженні місцевих судів може діджиталізація розгляду нескладних справ.

На завершення пан Роман зауважив, що, оскільки наразі немає законопроєктів або конкретних концепцій та пропозицій щодо запровадження мирових судів в Україні, неможливо дати детальні відповіді стосовно всіх аспектів функціонування мирового судочинства в нашій державі. Однак подібні публічні та експертні обговорення допоможуть зрозуміти чи потрібен цей інститут в Україні та яка його модель буде доцільнішою для українського правосуддя.

Учасники заходу активно обговорювали різні аспекти та проблематику запровадження і функціонування мирового суду в Україні, ставили питання експерту, висловлювали свої пропозиції. Це свідчить про зацікавленість громадськості у створенні мирових судів для вирішення нескладних справ. Обговорення цієї теми допоможе узгодити пропозиції громадян та сформувати спільну позицію стосовно функціонування мирових судів в Україні.