Що вас цікавить?

Фінансові справи як показник доброчесності

09.09.2022
Судівництво /
Судова реформа

У заключній частині блогу, присвяченому доброчесності, експерта ЦППР Миколи Хавронюка йдеться про фінансові справи


Микола Хавронюк, доктор юридичних наук, професор, член правління Центру політико-правових реформ, підготував розлогий аналіз складових доброчесності, адже належне тлумачення та розуміння цього терміну Конкурсними комісіями та конкурсантами — запорука успішного проведення конкурсів й отримання максимально об’єктивних результатів.

Про бездоганну поведінку судді, прокурора, адвоката, вченого-правознавця йшлося у попередній частині блогу.

Показник 8: фінансові справи

Цей показник в Методології описано найбільш детально.

Відповідність критерію доброчесності передбачає, що джерела походження майна Кандидата є законними, а рівень життя Кандидата або членів його сім’ї відповідає їхнім офіційним та/або задекларованим доходам. Іншими словами, Кандидат не відповідає цьому показнику за наявності:

1) обґрунтованих сумнівів у тому, що рівень життя Кандидата чи членів його сім’ї відповідає їх законним, офіційним та/або задекларованим доходам;

2) прихованого чи незадекларованого багатства Кандидата, коли члени його сім’ї або близькі особи, окрім зазначених у декларації, мають ознаки наявності статків, законність походження яких не може бути пояснена;

3) незаконних доходів, не задекларованих Кандидатом всупереч вимогам законодавства (податкового чи антикорупційного) або задекларованих як продукт незаконної діяльності;

4) майна чи нематеріальної вигоди, що стосуються рівня життя Кандидата, одержаних ним/нею безоплатно, коли їхній попередній власник профінансував їх з власних законних джерел доходів.

При цьому показники відповідності джерела або походження доходів Кандидата включають, зокрема: фінансування з іноземних джерел, подарунки, спадщину, «щасливі випадки», позики, надходження від недостатньо задокументованого бізнесу або сумнівного продажу активів. Джерело або походження доходу вважається сумнівним, якщо у об’єктивного спостерігача виникають обґрунтовані сумніви щодо його законності, і Кандидатом це не спростовано. Для оцінювання відповідності цьому показнику можуть враховуватися дані з будь-якого джерела включно з попередніми деклараціями про активи або податковими деклараціями, але не обмежуючись лише ними. Будь-яка оцінка Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та будь-якого іншого державного органу може бути врахована Комісією, але не є для Комісії визначальною.

Згідно із Законом «Про запобігання корупції» (ст. 51-3), повна перевірка декларації, яку здійснює НАЗК, полягає у:

– з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей;

– з’ясуванні точності оцінки задекларованих активів;

– перевірці на наявність конфлікту інтересів;

– перевірці на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів,–

і може проводитися в період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

При цьому обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, до яких цей Закон відносить всіх суддів та прокурорів.

Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затверджений наказом НАЗК від 29 січня 2021 року №26/21 і передбачає детальні дії, які здійснює НАЗК під час такої перевірки, використовувані цим органом джерела інформації тощо.

Особа, яка претендує на зайняття посади члена ВРП, члена ВККСУ або судді, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в порядку, установленому Законом «Про запобігання корупції», декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Суддя, прокурор, адвокат і вчений-правознавець, як і будь-хто інший, зобов’язані сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом, і щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (ст. 67 Конституції України).

Фінансові справи судді

Щодо своїх фінансових справ судді перебувають в особливому становищі, зважаючи на те, що відповідно до Конституції України (ст. 126) підставами для звільнення судді є, зокрема: а) порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна; б) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

При цьому у ст. 109 Закону «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що другою з цих підстав може бути визнаний, зокрема, факт:

– недоброчесної поведінки судді, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї, законність джерел яких підтверджена;

– встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим ним та членами його сім’ї майну і доходам;

– використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди;

– визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Статті 56 і 106 цього ж Закону зобов’язують суддю подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і визначають як дисциплінарні проступки судді неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, і зазначення в такій декларації завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення у ній відомостей, визначених законодавством. Зрозуміло, що дисциплінарними проступками такі діяння можуть бути визнані лише за відсутності у них ознак кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-2 і 366-3 КК.

Стаття 75 цього ж Закону передбачає, щоповну перевірку зазначеної декларації, поданої кандидатом на посаду судді, здійснює відповідно до закону НАЗК. Таку саме перевірку НАЗК здійснює і щодо декларацій кандидатів на посади члена ВККСУ та члена ВРП.

Фінансові справи прокурора

Згідно із Законом «Про прокуратуру» (ст. 30), для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора особа подає, серед іншого, копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, а ст. 43 цього Закону визначає, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення встановленого законом порядку подання такої декларації.

Фінансові справи адвоката і вченого-правознавця

Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Податковий кодекс України відносять адвокатів до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – самозайнятих осіб.

Вчений-правознавець також може зареєструватися як фізична особа – підприємець і здійснювати, наприклад, такі види підприємницької діяльності, як «Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук (72.20)» або «Діяльність у сфері права (69.10)» – згідно зі Структурою видів економічної діяльності, затвердженою наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року №457.

Такі особи підлягають обліку шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію, сплачують відповідні податки та подають відповідні декларації в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Їхні фінансові справи можуть бути перевірені як за цими деклараціями, так і за іншими даними податкових інспекцій, що подаються стосовно цих осіб їхніми роботодавцями за місцем роботи в закладі освіти чи науковій установі. Останнє стосується також і прокурорів та суддів.

В якості висновку. Оцінювання відповідності кандидатів критерію доброчесності за допомогою спеціальної Методології, основаної на міжнародних стандартах і вимогах національного законодавства, безсумнівно, є правильним кроком. Методологією у цілому правильно визначені і показники, перевірка на відповідність яким дає можливість визначити, чи є кандидат доброчесним, і конкретний зміст більшості з цих показників.

Проте, за наявності незвично великої кількості – близько 300 конкурсантів, з яких Конкурсна комісія має обрати 32, проблему може створити не передбачення Положенням про проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ бальної системи оцінювання:

а) кожним членом Конкурсної комісії

б) кожного кандидата

в) на відповідність кожному показнику доброчесності.

За такої ситуації і конкурсантам, і суспільству за результатами відбору може бути незрозуміло, чому за схожої відповідності всім показникам одні конкурсанти перемагатимуть інших.

Другою проблемою є неможливість оцінити кандидатів на відповідність тим показникам, які не є обов’язковими для представників деяких правничих професій або їх зміст є невизначеним. Наприклад, як показано вище, ні нормативно-правові, ні інші акти не містять вимог щодо непідкупності адвокатів і вчених-правознавців, вимог щодо пристойності суддів, вимог щодо сумлінності і пристойності вчених-правознавців, а щодо суддів зміст чесності і щодо суддів та прокурорів зміст сумлінності в будь-яких актах не визначаються. За умов же, коли представників деяких правничих професій складно оцінити за тими чи іншими показниками, вони опиняються у дещо нерівному, привілейованому становищі з представниками інших правничих професій.



Вам може бути цікаво