Зміни до Конституції України в частині правосуддя від 2016 року закріпили за адвокатурою нову роль: вона отримала унікальний для країн Європи статус "монополіста" в питанні представництва осіб у судах та захисту від кримінального обвинувачення.
Олександр Банчук
Експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук аналізує основні зміни, досягнення та невдачі реформи МВС.
"Декларації", що їх неодноразово проголошував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков про нові форми роботи поліції, та його справжні рішення як міністра – у реальному житті жодним чином не перетнулися. Про це пише експерт ЦППР Олександр Банчук у колонці на Українській правді
У Юрія Луценка зараз є історичний шанс стати реформатором неповороткої і корумпованої прокурорської системи. Зробити те, чого досі не вдавалося жодному генпрокуророві. На наш погляд, порядок денний нового Генерального прокурора повинен виглядати наступним чином.
Через дірку в законі про Нацполіцію суддям просто не залишається іншого вибору, як поновлювати на роботі звільнених екс-міліціонерів. Приховану міну було закладено саме через позицію очільників МВС.
Децентралізація влади в системі прокуратури повинна відбутися шляхом відібрання значної кількості повноважень у Генерального прокурора та передання їх новим органам, відповідальним за добір прокурорських кадрів.
За даними правозахисників, близько 100 осіб засуджені незаконно, і це лише серед "довічників" – осіб, які відбувають покарання у виді пожиттєвого позбавлення волі. Законопроект 2033а покликаний виправити ці помилки.
Очевидно, у прокуратурі не хочуть відкривати для суспільства правила своєї роботи і не хочуть контролю з боку Мін’юсту за законністю своїх наказів.
14 січня 2016 року Комітет із закордонних справ Європарламенту провів в Брюсселі міжнародну конференцію на тему «Прогрес реформ в Грузії, Молдові і Україні». Експерт Центру Олександр Банчук виступив з доповіддю про досягнення і виклики у реформі правосуддя і прокуратури.
С момента провозглашения Украиной независимости произошли изменения в большинстве отраслей национального законодательства. Парадоксально, но эти процессы почти не затронули сферы уголовной юстиции. Действующий Уголовно-процессуальный кодекс существует еще с 1961 года и во многих своих положениях не соответствует современным реалиям жизни, не говоря уже о соблюдении европейских требований в области прав человека.