preloader

Що вас цікавить?

Центр політико-правових реформ — це недержавний аналітичний центр, створений у 1996 році після прийняття Конституції України. Наша місія — сприяння інституційним реформам в Україні задля утвердження демократії, правовладдя та належного врядування.

Центр політико-правових реформ — це недержавний аналітичний центр, створений у 1996 році після прийняття Конституції України. Наша місія — сприяння інституційним реформам в Україні задля утвердження демократії, правовладдя та належного врядування.

Центр політико-правових реформ — це недержавний аналітичний центр, створений у 1996 році після прийняття Конституції України. Наша місія — сприяння інституційним реформам в Україні задля утвердження демократії, правовладдя та належного врядування.

Центр політико-правових реформ — це недержавний аналітичний центр, створений у 1996 році після прийняття Конституції України. Наша місія — сприяння інституційним реформам в Україні задля утвердження демократії, правовладдя та належного врядування.

Ми проаналізували особливості функціонування інституту повідомлень про втручання у здійснення правосуддя у Донецькій та Луганській областях.

Відбулася пресконференція, на якій експерти представили звіт за результатами дослідження «Втручання у незалежність суддів під час розгляду справ, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України».

У червні 2016 року Верховна Рада України прийняла два фундаментальні законодавчі акти у судовій сфері: Закон про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), а також Закон «Про судоустрій і статус суддів» у новій редакції.

Однією з цікавих новел законодавства є перспектива створення в Україні Вищого корупційного суду як суду першої інстанції у справах про високопосадову корупцію. Але, сказавши «А», законодавець не зробив наступного кроку й фактично відклав створення цього суду на невизначений строк. Адже чинним законом не передбачено ані вимог до майбутніх суддів, ані особливого процесу добору суддів, не визначено також додаткових гарантій незалежності для суддів, підвищених зарплат і інших гарантій, необхідних для того, щоб новостворений суд став дійсно ефективним.

Право на свободу мирних зібрань за своєю природою є спорідненим з правами на свободу вираження поглядів, преси, асоціацій, правом на колективне звернення (петицію) та з іншими правами, використання яких спрямоване на вираження комунікації особи з суспільством чи державою.  

Право на свободу мирних зібрань є одним із фундаментальних прав у демократичному суспільстві та складає його основу. Однак, незважаючи на давні коріння цього явища, ні зібрання як такі, ні право на мирні зібрання не були достатньо досліджені. Британський дослідник Д. Мед зауважив, що важко порахувати кількість книжок в англомовному світі, написаних щодо права на свободу слова. Натомість щоб порахувати кількість книжок щодо тематики протестів і зібрань, імовірно, не потрібно буде використовувати навіть пальці обох рук. Дуже мало досліджень присвячено історичному розвитку права на мирні зібрання, а також його становленню як суб’єктивного права. Одним із завдань статті є спроба заповнити прогалини в цій сфері.

У 2015 році кількість розглянутих судами справ щодо обмеження свободи мирних зібрань суттєво знизилась. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) за рік суди розглянули лише 37 справ цієї категорії у першій інстанції. 

Відшукайте матеріал по тегам