Щодо (НЕ)застосування санкцій за порушення норм законодавства про фінансування політичних партій

1. Із інформації, наданої НАЗК у своїх висновках випливає, що звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за І і ІІ квартали 2016 року всі парламентські партії подали своєчасно.

При цьому, за результатами аналізу змісту звітів парламентських партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за І квартал 2016 року, НАЗК встановлено, що:

1) інформація, викладена у звіті політичної партії «Народний фронт», є неповною (не відповідає ст. 17 Закону «Про політичні партії в Україні» та Формі Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, затвердженої рішенням НАЗК від 9 червня 2016 року №3);

2) оформлення звіту політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та її місцевих організацій, а також включені до нього звітні дані не відповідають вимогам законодавства (вимогам ст. 17 Закону «Про політичні партії в Україні» та Формі Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, затвердженої рішенням НАЗК від 9 червня 2016 року №3).

За результатами ж аналізу змісту звітів парламентських партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за ІІ квартал 2016 року НАЗК, зокрема, було встановлено:

1) невідповідність оформлення звіту політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», а також включених до нього звітних даних Формі Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, затвердженої рішенням НАЗК від 9 червня 2016 року №3;

2) невідповідність вимогам законодавства (ст. 17 Закону «Про політичні партії в Україні» та Формі Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, затвердженої рішенням НАЗК від 9 червня 2016 року №3) оформлення звіту політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та її місцевих організацій, а також включених до нього звітних даних.

Проте, всі ці порушення в оформленні звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за І та ІІ квартали 2016 року НАЗК визнало такими, що не є грубими, а тому не застосувало до жодної із зазначених парламентських партій заходу адміністративного впливу у виді зупинення фінансування статутної діяльності такої політичної партії (ст. 17-7 Закону «Про політичні партії в Україні»).

2. За весь період своєї діяльності НАЗК не було встановлено жодного факту порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, а отже й не було складено жодного протоколу за ст. 212-15 КУпАП.

3. Звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за І квартал 2016 року мали подати 347 політичних партій (таку кількість партій було зареєстровано в Україні станом на 31 березня 2016 року), а за ІІ квартал 2016 року – 349 політичних партій (таку кількість партій було зареєстровано в Україні станом на 31 червня 2016 року).

Фактично ж за І квартал 2016 року до НАЗК надійшло 195 звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, а за ІІ квартал 2016 року – 200 таких звітів.

Таким чином, ще в серпні 2016 року НАЗК встановлено 301 випадок порушення порядку подання звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (152+149). Проте, за жодним із цих фактів НАЗК не склало протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, що унеможливило притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за зазначені правопорушення.

І якщо у випадку з фактами невчасного подання звітів за І квартал 2016 року позицію НАЗК можна зрозуміти (Н. Корчак офіційно повідомила, що за невчасне подання звітів за І квартал 2016 року НАЗК не складатиме протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки у партій не було достатньо часу, щоб ознайомитися з принципово новими вимогами законодавства та підготувати звіт за вельми складною та деталізованою формою), то подальша бездіяльність НАЗК у цій сфері є не виправданою.

Між тим, якби НАЗК склало відповідні протоколи про адміністративні правопорушення та вчасно направило їх в суд, державна скарбниця могла б поповнитися б на суму від 1 535 100 до 2 046 800 грн.

4. Станом на 1 листопада 2016 року НАЗК не встановлено жодного випадку порушення порядку фінансування політичної партії (тобто ознак злочину, передбаченого ст. 159-1 КК України).

Цей факт у поєднанні із загальновідомою інформацію про непрозорість фінансування практично усіх політичних партій в Україні (представники багатьох парламентських партій неофіційно зізнавались у цьому під час публічних заходів) насторожує. Якщо НАЗК найближчим часом не знайде ефективних механізмів реалізації державного контролю за цією сферою (а це прямий обов’язок саме НАЗК), а також засобів виявлення фактів порушення порядку фінансування політичних партій, то результати розпочатої реформи політичних фінансів можуть бути далеко не такими, якими хотіло би бачити їх суспільство.

5. Оскільки наразі порушники вимог законодавства про фінансування політичних партій не притягуються ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності (частково через бездіяльність і неефективність роботи НАЗК), то визначити, наскільки існуюча система передбачених заходів адміністративної та кримінальної відповідальності сприяє (чи не сприяє) ефективності системи фінансування політичних партій неможливо.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Моніторинг імплементації та проведення інформаційно-просвітницької кампанії щодо нових правил фінансування політичних партій», що реалізується за фінансової підтримки Ради Європи.