Щотижневий аналіз 11 – 17 серпня 2026 року

Щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро… за допомогою викривачів порушень антилегалізаційного законодавства

Подія

10 серпня у Верховній Раді зареєстровано Проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)» (реєстраційний № 15501, далі – Проєкт Закону). 

Ним передбачено, зокрема, зміни:

– до ст. 41 Кодексу України про адміністративну відповідальність (КУпАП) («Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці») – щодо встановлення відповідальності за піддання негативним заходам впливу або їх загрозі у зв’язку з поданням працівником, відповідальним за проведення фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, інформації відповідно до антилегалізаційного законодавства чи у зв’язку з повідомленням про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації;

– до ст. 166-9 КУпАП («Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення») – щодо встановлення відповідальності за використання інформації про викривача у сфері антилегалізаційного законодавства;

–  до ст. 172 КК («Грубе порушення законодавства про працю») – щодо встановлення відповідальності за звільнення працівника з роботи у зв’язку з поданням працівником, відповідальним за проведення фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, інформації відповідно до антилегалізаційного законодавства чи у зв’язку з повідомленням про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації.

Оцінка ЦППР

Україна для отримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів має виконати низку завдань, зокрема в рамках реалізації ініціативи ЄС «Ukraine Facility», яка передбачає отримання протягом 2024–2027 років допомоги у розмірі 50 мільярдів євро від ЄС. Зокрема, необхідно виконати умови приєднання України до SEPA і довести еквівалентність своєї системи фінансового моніторингу вимогам права ЄС.

SEPA – це інтегрований ринок платежів у євро, який охоплює 41 країну (включаючи країн-кандидатів). П’ять країн-кандидатів на вступ до ЄС (Албанія, Молдова, Північна Македонія, Сербія та Чорногорія) вже включені до SEPA. Приєднання до SEPA дозволить українським банкам, підприємствам та громадянам здійснювати євро-перекази швидко, безпечно та за значно нижчою вартістю, ніж зараз, що безпосередньо вплине на розвиток зовнішньої торгівлі, руху капіталу, інвестицій та фінансової інклюзії.

Проєкт Закону передбачає врегулювання вимог, визначених Директивою (ЄС) 2015/849 від 20.05.2015 «Про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму, про внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 648/2012 та про скасування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/60/ЄС та Директиви Комісії 2006/70/ЄС», а саме: 

– статтею 38: держави-члени повинні забезпечити юридичний захист осіб, включаючи працівників і представників зобов’язаної особи, що здійснюють внутрішнє повідомлення або повідомлення підрозділу фінансової розвідки про підозру відмивання грошей або фінансування тероризму, від погроз, помсти або ворожих дій, зокрема, від несприятливих або дискримінаційних дій на робочому місці; 

– статтею 61: механізми захисту повинні включати щонайменше належний захист працівників або осіб, які знаходяться в порівнянному становищі, зобов’язаних осіб, які повідомляють про порушення, вчинені всередині зобов’язаної особи.

У Проєкті Закону враховано вимоги Директиви (ЄС) 2019/1937 Європейського парламенту і ради ЄС від 23.10.2019 «Про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства союзу». Адже у ній йдеться про широке визначення особи викривача як будь-якої особи, яка повідомляє інформацію, отриману під час здійснення професійної діяльності про порушення законодавства ЄС у ключових перелічених у Директиві сферах суспільного життя, серед яких і запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму (а не лише в сфері корупції, як це визначено в чинному українському законодавстві). 

На жаль, Проєкт Закону не враховує, що поняттям «працівник» у статтях 41 КУпАП і 172 КК не охоплюється особа, яка має статус «військовослужбовця» («особа, яка перебуває в порівнянному становищі» з працівником): обіймаючи певні посади військовослужбовець так само може відповідати за проведення фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, подавати відповідну інформацію тощо.

Проєкт Закону пов’язаний зі 100-сторінковим законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)» (реєстраційний № 14327-д), який з 6 квітня 2026 року перебуває на розгляді Верховної Ради.