Що вас цікавить?

Політичний аналіз подій 17 – 23 листопада 2020

23.11.2020

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.




Зволікання з проведенням судової реформи може зупинити євроінтеграційний курс України


Подія

19 листопада Президент Володимир Зеленський провів відеозустріч з послами країн “Великої сімки” та Європейського Союзу (ЄС), однією із тем якої було проведення ефективної судової реформи, яку Президент визначив актуальним стратегічним завданням. У свою чергу, посли G7 наголосили, що реалізація судової реформи є ключовим чинником для переходу України на новий рівень євроінтеграції.

Нагадаємо, що наприкінці липня цього року Україна та ЄС підписали меморандум щодо макрофінансової допомоги на 1,2 млрд євро, який був ратифікований Парламентом 25 серпня. Меморандум передбачає зобов’язання України провести повне перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), з обранням її членів на конкурсних засадах з участю міжнародних експертів, а також створити Комісію з питань доброчесності та етики за участю міжнародних експертів, яка проведе одноразову перевірку чинних членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та проводитиме попередній відбір кандидатів до ВРП.

Крім того, умовою для отримання допомоги визначена успішна співпраця України з Міжнародним валютним фондом (МВФ), перед яким Уряд України в червні цього року взяв схожі зобов’язання щодо реформи процедури відбору членів ВРП. Як повідомив в своєму інтерв’ю заступник міністра фінансів Юрій Драганчук: «Всі структурні маяки (визначені в меморандумі з МВФ – прим.авт.), які в нас були, вже виконані».

Оцінка ЦППР

Уже не вперше реформа системи правосуддя в Україні стає предметом обговорень на найвищому рівні. У 2020 році Україна взяла низку зобов’язань перед МВФ та ЄС, зокрема і щодо реформи судоустрою. Втім наразі склалася критична ситуація з виконанням цих зобов’язань. Так, жодне із зобов’язань перед МВФ у сфері судочинства не виконане. При цьому, обіцяні строки вже або закінчилися, або закінчаться найближчим часом.

Зокрема, Україна зобов’язалася внести зміни до Закону “Про Вищу раду правосуддя”, якими передбачити створення Комісії з питань доброчесності та етики. Це зобов’язання було визначене як структурний маяк зі строком виконання до кінця жовтня 2020 року. Проте Президент та його політична сила, яка має більшість у Парламенті, навіть не зареєстрували жодного законопроєкту з цього питання. Є інформація, що відповідний законопроєкт був розроблений Міністерством юстиції, але він навіть не зареєстрований у Верховній Раді. Тобто, твердження заступника міністра фінансів Юрія Драганчука про те, що структурні маяки з МВФ Україна повністю виконала, є таким, що не відповідає дійсності.

Решта зобов’язань перед МВФ також не виконана (щодо створення інспекційного підрозділу в межах ВРП, внесення змін до процесуальних кодексів щодо передачі адміністративних справ з загальнодержавними органами до Верховного Суду).

Зобов’язання перед ЄС також поки не виконані. Крім створення Комісії з питань доброчесності та етики, Україна зобов’язалася сформувати нову ВККС конкурсною комісією з міжнародною участю. І хоча президентський законопроєкт нібито спрямований на виконання цього зобов’язання, оскільки передбачає створення відповідної комісії, але, запропонований механізм не дасть змогу сформувати цілком незалежну ВККС у прозорий спосіб, оскільки вирішальний вплив на конкурс здійснюватиме ВРП, яка минулого разу провалила створення ВККС (детально в щотижневих аналізах 2-9 грудня9-16 грудня 2019 року, 13-20 січня20-27 січня4-10 лютого 2020 року), а судовий контроль забезпечуватиме Окружний адміністративний суд м. Києва, судді якого є фігурантами чи не найгучнішого корупційного викриття в системі правосуддя (детально в щотижневих аналізах 13-20 січня13-20 липня20-27 липня1-7 вересня15-21 вересня 2020 року).

Зважаючи на те, що від ефективності співпраці з МВФ в значній мірі залежить і співпраця з ЄС, подальший саботаж виконання міжнародних зобов’язань та невирішення актуальних проблем судочинства може мати наслідком втрату Україною міжнародної підтримки. Оптимальним варіантом буде комплексне вирішення цих проблем у законопроєкті №3711, який 5 листопада повернуто на доопрацювання в профільний парламентський комітет. Під час доопрацювання потрібно повністю виконати міжнародні зобов’язання в частині системи правосуддя.



Робоча група з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя відновила свою роботу в оновленому складі


Подія

23 листопада відбулося перше (після грудня 2019 року) засідання робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя, яка діє у складі Комісії з питань правової реформи. Заступник Керівника Офісу Президента України, голова робочої групи Андрій Смирнов повідомив, що різнорідні ініціативи, які йдуть від різних суб’єктів законодавчої ініціативи не сприяють руху вперед, а робоча група повинна стати майданчиком для професійної роботи над концепцією чи стратегією подальшого розвитку судової системи. Завданням робочої групи має бути доопрацювання тексту концепції, який робоча група розглядала ще у грудні минулого року, з урахуванням нових викликів.

Нагадаємо, що раніше, 29 жовтня, Президент оновив склад цієї Комісії. А перед тим у щорічному посланні до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України Президент Володимир Зеленський вкотре наполіг на необхідності судової реформи, яку має напрацювати «відповідна правова комісію, що була створена в Офісі Президента».

Оцінка ЦППР

Визначення політичною владою стратегії подальшої судової реформи – є давно назрілим заходом, який мав би подолати хаотичність і неефективність останніх кроків та законодавчих ініціатив у цій сфері. Тому можна лише вітати спробу консолідувати зусилля різних стейкхолдерів заради узгоджених і результативних дій.

Проте перше за майже рік бездіяльності засідання відповідної робочої групи Комісії з питань правової реформи відбулося після того, як уряд вніс до парламенту проєкт Антикорупційної стратегії і презентував основні вектори економічного розвитку, де зокрема визначені пріоритети розвитку системи правосуддя на найближчі 5 – 10 років. Важливо, щоб активізація робочої групи відбулася для підтримки і реалізації урядових ініціатив, а не для створення альтернативи з метою блокування тих змін, які запропонував уряд.