Що вас цікавить?

Україна рухається до асоціації з ЄС, але прогрес недостатній

23.04.2013
Запобігання корупції /
Стратегія, законодавство і коментарі

Про це 22 квітня на прес-конференції заявили експерти провідних аналітичних центрів, які здійснюють моніторинг виконання Україною вимог ЄС для підписання Угоди про асоціацію. Захід відбувся за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.


Сьогодні в Україні є низка загроз, які можуть унеможливити підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Про це 22 квітня на прес-конференції в Києві заявили експерти провідних аналітичних центрів, які здійснюють моніторинг виконання Україною вимог ЄС для підписання Угоди про асоціацію. Захід відбувся за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.

“Уряд почав певний рух по всіх 11 умовах, які висуває ЄС. Утім, передчасно говорити про досягнення відчутних результатів. Ми бачимо суперечливі тенденції, зокрема у сфері вибіркового судочинства. Звільнення Юрія Луценка є прогресивним кроком, але щодо Юлії Тимошенко відкрито нові справи, і немає ознак наявності політичної волі щодо вирішення цього питання”, – заявив Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва.

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий  зазначив, що існують загрози, які можуть звести нанівець решту позитивних результатів. Зокрема, спроби змінити Конституцію шляхом референдуму за наявним законом, намагання змінити систему виборів Президента, зробивши їх в один тур, або відкрити нові кримінальні справи проти представників опозиції – це те, що може поставити хрест на Угоді. Він закликає скасувати закон про всеукраїнський референдум або привести його у відповідність із Конституцією України та європейськими стандартами.

“Всупереч публічно висловленому очікуванню ЄС уряд розробляє не Виборчий кодекс, а тільки новий закон про вибори народних депутатів. Найближчим часом має бути ухвалено закон про проведення виборів у п’яти “проблемних” округах. Ці вибори мають відбутися в оптимальні для волевиявлення громадян терміни – не під час літніх відпусток”, – зазначив Ігор Когут, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

“Замість того, щоб уряду до жовтня розробляти нові законопроекти про прокуратуру та про судоустрій і статус суддів, ми закликаємо повернутися до проектів цих законів, які розробила 2011 року Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права та які отримали дуже позитивні висновки Венеціанської комісії”, – заявив Микола Хавронюк, директор із наукового розвитку Центру політико-правових реформ.

Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду Відродження зазначив, щ крім ухвалення законів, потрібне ще і їх виконання, підкріплене в тому числі належним фінансуванням із державного бюджету. Наразі на Національний превентивний механізм проти тортур взагалі не передбачено фінансування в бюджеті, а на систему безоплатної правової допомоги закладено вдвічі менше від потреби.

Провідні українські незалежні експерти розпочали моніторинг виконання Україною визначених ЄС вимог для підписання Угоди про асоціацію. Цей моніторинг передбачає надання публічної експертної оцінки наявного прогресу та рекомендацій щодо виконання умов підписання Угоди.

До експертної Ради моніторингу входять: Валерій Чалий (заступник генерального директора Центру Разумкова), Олександр Сушко (науковий директор Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва), Ігор Жданов (президент Аналітичного центру “Відкрита політика”), Ігор Бураковський (голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій), Ігор Когут (голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив), Дмитро Котляр (незалежний експерт), Ігор Коліушко (голова правління Центру політико-правових реформ). Моніторинг підтримує Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження”.

Як відомо, на саміті у Вільнюсі, в листопаді цього року, Україна може підписати Угоду про асоціацію з ЄС, яка дасть потужний поштовх для проведення реформ, розвитку економіки та підвищення добробуту громадян. Підписання Угоди залежить від виконання Україною низки вимог, визначених ЄС. Ідеться про вирішення проблем у трьох сферах: виборче законодавство, вибіркове судочинство, виконання раніше погоджених із ЄС реформ.

Окремі вимоги ЄС визначив у висновках Ради ЄС стосовно України від 10 грудня 2012 року, уточнив у вигляді non-paper (“список Фюле” спочатку з 19, потім з 11 критеріїв) і погодив з Президентом України на саміті 25 лютого 2013 року.

Зокрема, йдеться про вирішення таких проблем:

– реформа виборчого законодавства та визначення результатів виборів у п’яти проблемних мажоритарних виборчих округах;

– політично вмотивовані арешти та судочинство;

– виконання рішень Європейського суду з прав людини, умови утримання та медичної допомоги ув’язненим, тортури в міліції, імплементація нового Кримінального процесуального кодексу;

– судова реформа та реформа органів внутрішніх справ;

– прозора конституційна реформа у співпраці з Венеціанською комісією Ради Європи та з залученням різних зацікавлених сторін;

– боротьба з корупцією, реформа управління державними фінансами;

– реформи у сфері економіки й торгівлі, бізнесового й інвестиційного клімату.

У зазначених документах ЄС підкреслено, що йдеться не про нові вимоги до України, а про потребу виконання нею раніше взятих на себе зобов’язань. Причому ЄС не очікує миттєвого та повного розв’язання всіх наявних проблем. Як зазначено у висновках Ради ЄС, для підписання Угоди потрібно, щоб ЄС побачив “рішучі дії та відчутний прогрес”, тобто тенденцію, позитивну динаміку й серйозність намірів України.

На початку року українська влада визначила свої плани щодо виконання умов ЄС. Зокрема, 13 лютого Кабінет Міністрів затвердив план першочергових заходів щодо інтеграції України до ЄС, 22 лютого Верховна Рада ухвалила заяву про реалізацію євроінтеграційних прагнень України та укладення Угоди про асоціацію з ЄС, 12 березня Президент видав указ про невідкладні заходи щодо європейської інтеграції України.