Сформовано концепцію реформи системи правосуддя

Концепція зосереджує увагу на інституційних аспектах правосуддя і змінах у діяльності та процесах функціонування системи правосуддя. Визначено конкретні індикатори успішності реформи у кожному векторі та пропонуються заходи для досягнення окреслених змін.

Органи суддівського (само)врядування

Засадничим у реформуванні системи правосуддя автори концепції вважають перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП), які є ключовими органами суддівського врядування. Члени ВККС та ВРП встановлюють стандарти доброчесності у суддівському корпусі, що безпосередньо впливає на авторитет правосуддя.

Робоча група в процесі створення концепції визначила основні «маркери» успішності цієї частини реформи:

– стосовно реформи ВРП:

1. призначення до складу ВККС професійних, незалежних та доброчесних кандидатів;
2. оперативне притягнення до відповідальності недоброчесних суддів;
3. прозора, зрозуміла та послідовна практика діяльності (як щодо процедур призначення нових суддів, так і щодо притягнення діючих до відповідальності);

– стосовно реформи ВККС:

1. якісна зміна процедури добору суддів, із забезпеченням її повної прозорості;
2. формування без зволікань і маніпуляцій Громадської ради доброчесності (ГРД) та готовність до налагодження конструктивної співпраці з громадськістю;
3. завершення кваліфікаційного оцінювання з урахуванням помилок, допущених попереднім складом комісії.

Виконання окреслених вище кроків засвідчить готовність до змін та реформування всієї системи правосуддя.

Утвердження доброчесності, професійності та незалежності суддівського корпусу

Успіх у рамках цієї частини реформи, на думку авторів концепції,  досягається шляхом впровадження чітких критеріїв доброчесності та професійної етики для добору нових суддів і регулярного оцінювання роботи вже діючих. Розробляти ці критерії необхідно у безпосередній співпраці з Громадською радою доброчесності, представниками фахової громадськості, а затверджувати їх має ВККС. Прозорість кадрових процедур можна забезпечити шляхом ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) в електронній формі, а також оприлюднення інформації про добір суддів шляхом онлайн-трансляцій етапів добору. Пропонується також запровадити додаткові підстави для відставки судді, якщо його поведінка підриває авторитет правосуддя. Реакція органів суддівського врядування в такому випадку має бути негайною та ефективною. Водночас автори концепції наголошують на необхідності встановлення законодавчих гарантій неможливості використання кримінальних проваджень для здійснення тиску на суддів.

Реорганізація системи судів

В плані реорганізації системи судів автори концепції пропонують переглянути мережу місцевих судів, з урахуванням рівня навантаження, економічного обґрунтування та відповідності проведеній адміністративно-територіальній реформі. Для розгляду адміністративних справ загальнодержавного значення, автори концепції рекомендують створити вищий спеціалізований суд з розгляду адміністративних справ. Окремо винесено питання про створення суду присяжних для розгляду ним окремих категорій кримінальних проваджень.

Альтернативні/позасудові методи вирішення спорів

У цьому векторі реформування системи правосуддя автори концепції наполягають на створенні стратегії підвищення рівня обізнаності громадян та бізнесу стосовно позасудових методів вирішення спорів. Пропонується створення мережі альтернативних методів вирішення спорів (ADR), що в певному сенсі допоможе зменшити навантаження на судову систему. У цьому контексті важливим є запровадження інституту виборних мирових суддів, які б розглядали справи незначної складності в межах своїх територіальних громад. З іншого боку, для вирішення значних господарських спорів рекомендується впровадити змішаний суд та залучити до розгляду справ делегованих бізнес-організаціями присяжних (правників). Для представників бізнесу також пропонується удосконалити та популяризувати інститут арбітражу, як один із альтернативних способів вирішення спорів.

Адвокатура

Окремим вектором у концепції представлені зміни в адвокатурі, реформування якої не вдалося здійснити із внесенням конституційних змін у червні 2016 року і яку не зачепила реформа системи правосуддя після приходу нової політичної влади у 2019 році. Автори концепції вважають, що для того, аби адвокатура стала незалежною та самоврядною інституцією, необхідно здійснити децентралізацію системи адвокатського самоврядування, створити альтернативні професійні організації адвокатів, на противагу Національній асоціації адвокатів України. Окрім цього, експерти радять розширити залучення адвокатів до діяльності органів самоврядування, посилити рівень захисту адвокатської таємниці і відповідальність за втручання у діяльність адвоката. Водночас автори концепції рекомендують посилити вимоги до осіб, які мають на меті стати адвокатами. 

Прокуратура

Функціонування Прокуратури як незалежного органу в системі правосуддя, на думку авторів концепції, є можливим в разі деполітизації посади Генерального прокурора. Пропонується введення обов’язкового конкурсу на цю посаду та вдосконалення порядку звільнення Генерального прокурора за професійним критерієм. Важливими для підвищення ефективності Прокуратури визначаються переатестація прокурорів та регулярне оцінювання якості їхньої роботи за визначеними критеріями.

Правнича освіта

Повномасштабна війна Російської Федерації проти України призупинила впровадження напрацювань в рамках реформування не лише правничої освіти, але й вплинула на освітній процес загалом. Автори концепції пропонують нарешті впровадити Єдиний державний кваліфікаційний іспит для випускників правничої магістратури, що не вдалося зробити у попередні роки, незважаючи на готовність усіх необхідних нормативно-правових актів для цього. Задля підготовки висококваліфікованих кадрів також вважається за потрібне скасувати заочну форму навчання для здобуття юридичної освіти, запровадити інструменти відбору на навчання у правничі школи мотивованих осіб, оновити освітні програми підготовки правників, наблизити їх до європейських стандартів.

Функціональні аспекти правосуддя

Значну увагу автори концепції зосередили на реформуванні процесів функціонування системи правосуддя. Серед запропонованих змін у цьому напрямі:

• вдосконалити інститут зразкової справи;
• розширити випадки використання письмового провадження та одноособового розгляду справ у судах різних інстанцій;
• дебюрократизувати процес розгляду справи в суді шляхом спрощення процедур у тій частині, де це не погіршує гарантії судового захисту;
• запровадити інститут скарги на порушення розумних строків розгляду справи у суді.

Також запропоновано повністю цифровізувати процеси документообігу в судах та інших органах правосуддя, а також забезпечити централізоване та захищене зберігання цих матеріалів у «хмарних» сервісах, розробити нормативну та технічну можливість розгляду певних категорій справ онлайн.

Ознайомитись із повним текстом концепції можна нижче: