#Правосуддя_в_цифрах

Q: Скільки осіб звернулися до суду у 2020 році?

A: До судів першої інстанції у цивільних, адміністративних та господарських справах у 2020 році звернулося 798 977 фізичних осіб та 605 974 юридичні особи (зокрема й органи державної влади). Крім того, стосовно 242 071 осіб на розгляді у судах перебували кримінальні провадження, а щодо 722 440 осіб були розглянуті справи про адміністративні правопорушення. 

Тобто майже 1,5 млн. осіб (800 тис. фізичних осіб та понад 600 тис. юридичних осіб) звернулися за захистом до суду. Ще щодо майже 1 млн. фізичних осіб суди розглядали справи про притягнення до відповідальності (кримінальної чи адміністративної).

Слід зробити застереження, що дані статистики не враховують, що одна фізична особа могла протягом року звертатися до суду декілька разів або, крім подання позову у цивільній справі, могла бути неодноразово притягнута до відповідальності. Тобто не виключено, що одна фізична/юридична особа в даних статистики врахована декілька разів. Проте, якщо брати до уваги, що в більшості справ беруть участь щонайменше 2 особи (позивач/відповідач, заявник/заінтересована особа, обвинувачений/потерпілий), а то й більше, можна припустити, що протягом 2020 року суди розглядали справи щодо прав та інтересів понад 3 млн людей.

Q: Скільки справ розглядають суди за рік?

А: У 2020 році місцеві суди розглянули понад 1,9 млн цивільних, адміністративних, господарських та справ про адміністративні правопорушення. Апеляційні суди розглянули 265 тис. справ за апеляційними скаргами. Верховний Суд розглянув майже 100 тис. процесуальних звернень. Вищий антикорупційний суд розглянув 60 кримінальних проваджень.

Q: Скільки справ розглядає суддя за рік?

А: Завантаженість судді залежить від суду, в якому він працює. 

Місцеві суди. Суддя місцевого загального суду в середньому за 2020 рік розглядав 872 справи. Дещо менше розглядав справ суддя окружного адміністративного суду (509 справ), і значно менше суддя місцевого господарського суду (217 розглянутих суддею справ на рік).

Апеляційні суди. Суддя апеляційного адміністративного / загального суду розглядав в середньому 592 та 551 справу відповідно. Порівняно незначною є завантаженість суддів апеляційних господарських судів, яка становить 143 розглянутих одним суддею справи на рік (або ж 12 справ на місяць).

Верховний Суд. У середньому суддя Касаційного цивільного суду за рік розглянув 619 справ і звернень, а Касаційного кримінального суду – 260. На розгляді в судді Касаційного господарського суду перебувало 330 процесуальних звернень (кількість розглянутих звернень встановити не вдалося). Суддя Касаційного адміністративного суду за рік ухвалив 960 судових рішень. Втім, якщо зважати що в касаційних судах справи розглядаються у складі колегії суддів, то фактичне навантаження на одного суддю касаційного суду є вищим. 

Q: Наскільки поширеним є наказне провадження у цивільних та господарських справах?

А: 24% цивільних та 11% господарських справ, які розглядалися місцевими судами, складали справи наказного провадження. Тобто, кожна четверта цивільна та кожна десята господарська справа розглядається у швидкому наказному провадженні. Відсоток вирішення таких справ є вищим, ніж для позовного провадження. Місцеві загальні суди завершили провадження на кінець 2020 року 92% справ наказного провадження,  а господарські суди – 99% (для позовного провадження такий показник становить близько 70%).

Крім того, близько 80% заяв у справах наказного провадження задовольняються судами. Якщо до цього ще додати, що скасовується лише 4% наказів у цивільних справах та 20% наказів у господарських справах, то законодавцю варто розглянути питання про розширення сфери застосування наказного провадження, як один із способів зменшення навантаження на суди.

Q: Чи важко звернутися до суду?

А:  Процесуальні кодекси встановлюють багато вимог до позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, як технічного, так і змістовного характерів. Якщо до цього додати ще необхідність дотримання правил підсудності, сплати судового збору при зверненні до суду, то для звичайної людини без юридичної освіти, звернення до суду є непростим. І дані судової статистики це підтверджують.

У 2020 році суди відкрили провадження лише за 73% позовних заяв у господарських, 84% – адміністративних та 88% – цивільних справах. Суди відмовили у відкритті провадження або повернули 13% апеляційних скарг у господарських, 34% – в адміністративних та 12% у цивільних справах. Для касаційних скарг такий показник ще нижчий, зокрема, Верховний Суд відмовив у відкритті провадження або повернув 41% касаційних скарг у господарських, 65% – в адміністративних та 40% – в цивільних справах. Тобто в осіб, які звертаються до суду, часто виникають проблеми з оформленням їхніх заяв відповідно до вимог законодавства, а чим вища інстанція – тим складніше добитися розгляду.

Q: При зверненні до суду сплачується судовий збір, так чому судова влада постійно скаржиться, що передбачених в державному бюджеті витрат на суди недостатньо?

А: У бюджеті на 2020 рік безпосередньо на потреби місцевих та апеляційних судів були закладені видатки у розмірі 9,3 млрд грн, а учасники судових справ фактично сплатили судового збору лише 2,8 млрд грн. В багатьох випадках судовий збір не сплачується (наприклад, у кримінальних провадженнях), але витрати на розгляд таких справ все одно здійснюються. Тобто, навіть якщо б сплачений судовий збір безпосередньо надходив на рахунки судів, його було б недостатньо на покриття всіх витрат, оскільки він лише трохи більше як на третину покриває витрати на суди.

Q: Як швидко суди розглядають справи?

A: Хоча процесуальні кодекси, як правило, встановлюють строки, протягом яких суддя має розглянути справу, але на практиці ці строки нерідко порушуються.

За даними судової статистики, в середньому на розгляд у двох інстанціях:

• господарської справи йде 214 днів (129 днів – у місцевому суді та 85 днів в апеляційному суді);
• адміністративної справи –  133 / 146 днів в залежності від того, який суд її розглядав у першій інстанції (місцевий загальний суд розглядає справу за 92 дні, а окружний адміністративний суд – за 79; апеляційний суд переглядає справу за 54 дні);
• кримінального провадження – 157 днів (145 днів в суді першої інстанції та 12 днів в апеляційному суді);
• цивільної справи – 182 дні (100 в місцевому суді та 82 – в апеляційному суді);
• справи про адміністративне правопорушення – 64 дні (26 в місцевому суді та 38 – в апеляційному суді).

Безумовно ці дані, як і наведені вище, відображають лише загальну тенденцію, оскільки при їх розрахунку враховуються справи, які розглядаються судами надзвичайно швидко (наприклад, справи наказного провадження, які суд може розглянути за декілька днів), так і ті, розгляд яких вже триває роками (наприклад, за даними статистики, загальний термін проходження майже третини кримінальних проваджень у місцевих судах становить понад один рік). Крім того, вказані дані не враховують ситуацію, коли суд вищої інстанції скасував рішення у справі та відправив її на новий розгляд, що фактично призводить до розгляду справи спочатку. Тобто загальна тенденція свідчить про те, що щонайменше п’ять місяців потрібно для розгляду справи у двох інстанціях.

Q: Яка вірогідність задоволення позову?

А: Суди першої інстанції в середньому задовольняють понад 85% розглянутих позовів. ​«Найменше» задовольняють позови у господарських (80%) та адміністративних справах (84%). Натомість у цивільних справах суди першої інстанції задовольняють майже 92% позовів. Втім, слід наголосити, що апеляційні суди скасовують кожне третє переглянуте рішення у цивільній та майже кожне четверте в адміністративній та господарській справі (23-24%).

Q: Чи допоможе суддя врегулювати спір мирно?

А: Наприкінці 2017 року у цивільному, адміністративному та господарському судочинстві запроваджено новий інститут – врегулювання спору за участю судді. У межах такої процедури суддя уповноважений виконувати функції медіатора та допомагає сторонам самостійно врегулювати спір. Проте практика використання цього інституту показує, що він залишається незатребуваним.

У 2020 році, за даними статистики, суди постановили 107 ухвал про проведення врегулювання спору за участю судді (з них 77 – у цивільних справах, 30 – у господарських та жодної ухвали в адміністративних справах). Примирення було досягнуто в кожній четвертій справі, що свідчить про порівняно високу ефективність використання цього інституту.

Зважаючи на те, що широке використання врегулювання спору за участю судді дасть змогу зменшити навантаження на суди, доцільно популяризувати цей інститут, насамперед шляхом проведення тренінгів для суддів.

Q: Які запобіжні заходи суди застосовують найчастіше у кримінальних провадженнях?

А: У кримінальному провадженні сторона обвинувачення найчастіше звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою (74% всіх поданих клопотань). Суди задовольняють майже кожне друге таке клопотання. 

Ця тенденція є тривожною, оскільки слідчі і прокурорські органи найчастіше вважають позбавлення волі єдиним ефективним заходом, який забезпечить належну поведінку підозрюваного/обвинуваченого. При цьому не враховується, що ще до ухвалення обвинувального вироку істотно обмежуються права особи. 

Q: Яка вірогідність, що суд виправдає обвинуваченого у вчиненні злочину?

А: Невисока. У 2020 році було засуджено 67 519 осіб, тоді як виправдано – всього 179 (0,3%). Тобто на одного виправданого припадає 377 засуджених. Тут також варто зауважити, що апеляційні суди скасовують майже 30% переглянутих вироків. Виходячи з даних статистики місцевих та апеляційних судів, можна припустити, що щодо кожного третього виправданого вирок був скасований.

Q: За які злочини та кого найчастіше засуджують?

А: Упродовж останніх п’яти років більше половини з усіх засуджених осіб засуджені за злочини проти власності. У 2020 році таких було 52%. Далі в переліку найпоширеніших злочинів, за які засуджують осіб, злочини у сфері обігу наркотичних речовин (15%), проти життя та здоров’я (11%), проти громадської безпеки та безпеки руху та експлуатації транспорту (3-5%). 

88% засуджених – це чоловіки. Понад 50% засуджених – це особи віком від 30 до 50 років, а частка неповнолітніх засуджених відносно невелика (3%).

Q: Які покарання найчастіше призначають судді за злочин?

А: Усупереч поширеній думці про те, що суди, як правило, відправляють злочинців у в’язницю, найчастіше суди застосовують покарання у виді штрафу (таке покарання як основне було застосоване до 47% засуджених). Дещо рідшим є застосування покарання у виді позбавлення волі – 31%. Решта покарань (арешт, громадські роботи) застосовуються порівняно нечасто. 

28 осіб у 2020 році були засуджені до довічного позбавлення волі.

Q: Чи ефективна процедура розгляду судами справ про притягнення до адміністративної відповідальності?

А: У 2020 році на розгляді у місцевих судів перебувало майже 900 тис. справ про притягнення до адміністративної відповідальності. Справи були розглянуті щодо 722 тис. осіб. У 17% випадків (тобто майже кожна п’ята справа) провадження у справі було закрите через закінчення строків накладення адміністративного стягнення. При цьому кожна третя постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується апеляційним судом, з них у 76% випадків апеляційний суд закриває провадження у справі (тобто особа фактично  уникає будь-якого стягнення).

Такі дані вочевидь свідчать про неналежну організацію процедури притягнення до адміністративної відповідальності, завдяки якій порушникам вдається уникнути відповідальності.

Q: Як карантин вплинув на діяльність судів?

А: Враховуючи, що найсуворіші карантинні обмеження припали на ІІ квартал 2020 року, то це відобразилося і на діяльності судової системи: 

в середньому на 27% зменшилося надходження та розгляд цивільних справ (як у судах першої інстанції, так і в апеляційних судах); 

на 35% зменшилася кількість розглянутих справ місцевими господарськими судами, хоча для апеляційних судів цей показник втричі нижчий (13%). Зменшилося і надходження справ в господарські суди – на 7% до місцевих судів та аж на 48% – до апеляційних;

на 24% зменшилося надходження та розгляд кримінальних справ апеляційними судами, хоча на розгляд кримінальних проваджень місцевими судами карантин істотного впливу не мав (лише в ІІІ кварталі 2020 року різко зменшилося на 26% надходження справ у суди).

Щодо адміністративних справ – то якщо протягом всього 2020 року спостерігалося істотне зменшення надходження та розгляду справ місцевими загальними судами (33% та 27% відповідно), то окружні адміністративні суди навпаки працювали ефективніше ніж у 2019 році (в середньому на 50%). Щодо апеляційних адміністративних судів, то хоч в ІІ кварталі 2020 року розгляд справ істотно впав (майже на 47%), але вже в наступні періоди робота судів перевищила докарантинні показники 2019 року;

Окремо слід зазначити, що карантин взагалі не вплинув на розгляд справ наказного провадження (як цивільних, так і господарських). У «карантинний» 2020 рік надходження і розгляд такої категорії справ місцевими судами взагалі збільшилося майже на третину. Не вплинув карантин і на розгляд справ про адміністративні правопорушення.

Детально про вплив карантину на діяльність судів зображено на графіках, на яких по кварталах у % відображена відмінність між показниками 2020 року та 2019 року. Червоний колір стосується діяльності апеляційних судів, а синій – місцевих. Суцільна лінія відображає динаміку кількості розглянутих справ, а пунктирна – надходження справ у суди.

(інфографіки в PNG тут)