Огляд корупції у світі. Жовтень 2024

У черговому дайджесті корупції читайте як виглядала боротьба з корупцією у світі у жовтні 2024 року.

Конференція «Запобігання корупції в Європі: нова перспектива». 10 жовтня 2024 р.

10 жовтня 2024 р. відбулась конференція «Запобігання корупції в Європі: нова перспектива» з міжнародними доповідачами з ЄС, ОЕСР, Transparency International та інших інституцій. Представники італійського державного сектору, громадянського суспільства, наукових кіл та антикорупційних органів обговорили, що можна зробити для більш ефективного просування доброчесності та підтвердити підтримку мережі ключових ініціатив Європейської Комісії у сфері політики запобігання корупції.

Під час  конференції було зазначено, що у глобалізованому світі, де навіть злочинність набула транснаціонального масштабу, корупція стала більш складним явищем, ніж раніше, тому з нею стало важче боротися. Доповідачами також зазначено про необхідність нульової толерантності до корупції та небезпечність подвійних стандартів у переслідуванні політичних діячів.

ОБСЄ провів семінар, на якому розглядалися питання оцінки корупційних ризиків та реалізації Конвенції ООН проти корупції

На семінарі, організованому ОБСЄ, який відбувся в Ашгабаті 23 та 24 жовтня 2024 року, розглядалися питання міжвідомчої співпраці та координації в оцінці корупційних ризиків та реалізації Конвенції ООН проти корупції (UNCAC).

На семінарі було представлено передовий досвід держав-учасниць ОБСЄ щодо посилення міжвідомчої співпраці у сфері запобігання та протидії корупції. Міжнародний експерт з Молдови надав учасникам вичерпний огляд принципів і вимог Конвенції ООН проти корупції та процесу самооцінки виконання Конвенції.

«Корупція, будучи ключовою загрозою належному управлінню, демократичним процесам і чесній діловій практиці, також є основною перешкодою для прогресу в торгівлі та зв’язку», – сказала Олівера Зуровац-Кузман, спеціаліст з питань економіки та навколишнього середовища Центру ОБСЄ в Ашгабаті.

«Центр ОБСЄ в Ашгабаті активно співпрацює з урядом Туркменістану в боротьбі з корупцією та пов’язаних з нею питаннях і готовий підтримати зусилля щодо вдосконалення державного управління, сприяння прозорості та підзвітності, а також сприяти міжвідомчому співробітництву та координації в запобігання та протидії корупції», – наголосила Зуровац-Кузман.

Учасники поділилися своїми думками щодо посилення міжвідомчої співпраці та координації дій у ключових сферах Конвенції ООН проти корупції та розглянули паралельні фінансові розслідування як інструмент протидії та боротьби з корупцією. Особливу увагу було приділено виявленню, розшуку та вилученню злочинних активів, попередньому плануванню арешту та управлінню арештованими та конфіскованими активами.

У дводенному заході взяли участь представники Міністерства фінансів і економіки Туркменістану, Міністерства адалат (юстиції), Державної митної служби, Центрального банку та Меджлісу (парламенту), а також Союзу промисловців і підприємців та інших відповідних установ.

Екс Президент Перу ув’язнений за систематичне одержання хабарів

Суд у Перу засудив колишнього президента Алехандро Толедо до 20 років і шести місяців в’язниці за корупцію та відмивання грошей. Про це повідомляє ВВС. Прокурори кажуть, що він отримав 35 мільйонів доларів (27 мільйонів фунтів стерлінгів) хабарів від бразильської будівельної компанії, яка мала контракт на будівництво дороги на півдні Перу.

78-річний Толедо обіймав посаду президента Перу з 2001 по 2006 рік. Його заарештували п’ять років тому в Каліфорнії, де він жив і працював багато років, і екстрадували до Перу минулого року.

Бразильська компанія Odebrecht визнала, що платила мільйони доларів у вигляді хабарів чиновникам у Латинській Америці та США для забезпечення державних контрактів.

Суддя Інес Рохас сказала, що перуанці «довіряли» Толедо як своєму президенту, який «відповідає за управління державними фінансами» і відповідає за «захист і забезпечення правильного» використання ресурсів. Натомість, за її словами Associated Press, він «обдурив державу».

Толедо заперечував звинувачення проти нього.

У 2019 році інший колишній президент Перу, Алан Гарсія, застрелився, коли поліція прибула до його будинку, щоб заарештувати його за звинуваченнями в хабарництві, пов’язаними з Odebrecht, який з тих пір змінив назву на Novonor.

Двоє інших колишніх президентів Перу, Педро Пабло Кучинський і Ольянта Умала, також проходять слідство у справі Одебрехта.

Міністр оборони Нідерландів назвав боротьбу з корупцією умовою запрошення України до НАТО

Країнам НАТО потрібно буде обговорити умови отримання Україною запрошення до членства та приєднання до Альянсу. Зокрема, на думку міністра оборони Нідерландів Рубена Брекельманса, боротьба з корупцією є умовою запрошення України до НАТО, пише Reuters.

Раніше, як писала «Судово-юридична газета», радник Білого дому з питань безпеки Джейк Салліван заявив, що для вступу до НАТО Україні потрібно провести необхідні реформи і виконати вимоги до умов безпеки.

Брекельманс у відповідь на План перемоги Президента Володимира Зеленського сказав, що в Альянсі «дуже різні думки» з цього питання. Зокрема, за його словами, щоб досягти необхідного консенсусу, союзникам потрібно буде узгодити чіткі критерії, яким Україна повинна буде відповідати, щоб отримати запрошення. Відповідаючи на питання про те, які умови Україні необхідно виконати, Брекельманс назвав боротьбу з корупцією.

ЄС не продовжуватиме фінансування в разі невиконання Україною зобов’язань щодо запобігання корупції

Як відомо, Україна у 2024 році уклала з ЄС угоду, за якою повинна виконувати умови Плану Ukraine Facility, що полягає у прийнятті різних реформ, кадрових та організаційних змінах. Натомість Україна отримує транші за виконання певних вимог. Як раніше писала «Судово-юридична газета», у разі невиконання вимог виплата цих траншів може бути затримана.

Наразі така ситуація склалася з потенційним перенесенням виділення Україні 4 млрд євро, бо Верховна Рада не проголосувала в цілому закон про пом’якшення корупціонерам покарання шляхом укладення ними угод зі слідством. Про це свідчить лист заступника міністра закордонних справ Євгена Перебийніса до Кабміну, Ради та ОП, який опублікував народний депутат Ярослав Железняк.

У листі Євгена Перебийніса йдеться про те, що Україна ризикує не отримати фінансування в 4 млрд євро від ЄС у листопаді 2024 року, бо парламент не прийняв в цілому законопроект 12039 стосовно «вдосконалення механізму регулювання угод про визнання винуватості в кримінальних провадженнях щодо корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією». «Враховуючи зазначене, сторона ЄС повідомила, що якщо Україна не завершить всі внутрішні процедури щодо ухвалення та набрання чинності зазначеним законом до кінця жовтня 2024 року, фінансування обсягом 4 млрд євро буде перенесене на наступний рік (відтермінування виплати в подальшому залежатиме від набрання чинності цим законом.

При цьому Єврокомісія не може здійснити часткову виплату, оскільки повинна затвердити відповідну методологію, яку, за інформацією Генерального директорату ЄК «НІАР», неможливо ухвалити з огляду на позицію Комісара з питань сусідства та розширення Олівера Варгеї. Затвердження методології планується лише наступного року, після обрання нового комісара.

Таким чином, для отримання фінансування цього року українській стороні треба терміново схвалити відповідний законопроєкт у другому читанні та вжити всіх необхідних заходів для того, щоб він набрав чинності до кінця жовтня 2024 року» – вказує Євген Перебийніс.

Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада 9 жовтня прийняла в першому читанні даний законопроект 12039. Він отримав схвалення від громадських антикорупційних організацій. Про підтримку законопроекту також заявили у НАБУ і САП. Документ, зокрема, передбачає запровадження стосовно корупціонерів, які надали викривальні покази на інших корупціонерів, більш м’якого покарання. Законопроект передбачає, що організатор корупційного злочину також зможе укласти угоду зі слідством, але за умови викриття іншого організатора. Він також надає можливість при укладенні угоди призначати узгоджені сторонами додаткові покарання у вигляді суттєво збільшених штрафів та конфіскації майна. Так, у КК пропонується передбачити, що додаткове покарання у виді штрафу може бути призначене у разі, коли воно не передбачено в санкції Особливої частини КК, виключно у випадку затвердження судом угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупції та за умови узгодження сторонами угоди додаткового покарання у виді штрафу.

Розмір штрафу визначається судом у таких межах:

•       від 340 000 до 2 040 000 – у разі вчинення нетяжкого злочину;
•       від 2 040 000 до 4 590 000 – у разі вчинення тяжкого злочину;
•       від 4 590 000 до 204 000 000 – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Додається нова стаття 69-2, яка визначатиме підстави для призначення більш м’якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини КК.

Нижче наводимо лист заступника міністра закордонних справ.

Transparency International закликає лідерів зробити більше, ніж знову взяти на себе зобов’язання боротися з корупцією, оскільки вона є перешкодою до сталого розвитку

Боротьба з корупцією: відсутній компонент у прагненні G20 до сталого розвитку.

Саміт G20 у Ріо – це можливість просунути реформи для досягнення фінансової доброчесності та забезпечити перемогу для сталого розвитку.

Корупція саботує сталий розвиток. Вона десятиліттями виснажує критичні ресурси з нестабільних держав, перешкоджає реагуванню на кризи в галузі охорони здоров’я та зменшує витрати на соціальний захист, що серйозно впливає на рівень бідності та нерівності. Із зростанням кризи безпеки, соціальної та кліматичної криз, зростає потреба в нових державних ресурсах і їх захисті від корупції.

Під час головування Бразилії у Великій двадцятці сталий розвиток і скорочення нерівності були ключовими питаннями на 2024 рік. Transparency International очікувала, що G20 визнає критичну важливість боротьби з корупцією для просування своїх пріоритетів і мобілізує політичних лідерів для відповідних дій. Однак, як і в попередні роки, ми бачимо, що корупція відсувається на узбіччя порядку денного G20. Лідери G20 знову ухиляються від глобального системного виклику, який стримує сталий розвиток і скорочення нерівності, хоча вони повинні поставити боротьбу з корупцією в центр свого порядку денного.

У 2016 році, із запуском Плану дій G20 щодо Порядку денного сталого розвитку на період до 2030 року, G20 чітко визнала корупцію перешкодою для сталого розвитку та зобов’язалася «сприяти наявним міжнародним зусиллям щодо зменшення корупції, відновлення та повернення вкрадених активів, підвищення прозорості та зменшення незаконних фінансових потоків (ЦСР 16)».

З цією метою G20 відіграє важливу роль у просуванні зобов’язань і дій щодо фінансової доброчесності. Перевага G20 полягає в її здатності координувати реформи для боротьби з транскордонною корупцією та незаконними фінансовими потоками – особливо тому, що багато економік G20 самі є основним пунктом призначення вкрадених коштів із країн із низьким і середнім рівнем доходу. Як системно важливі економіки, члени G20 несуть відповідальність за термінове усунення лазівок у своїх системах, які дозволяють транскордонні потоки незаконних коштів.

Щоб віддати належне G20, 24 жовтня відбулася міністерська зустріч з питань боротьби з корупцією, яка дала можливість просунути в G20 координацію реформ фінансової доброчесності. На офіційному рівні також триває робота антикорупційної робочої групи Великої двадцятки, де критично важливі проблеми фінансової доброчесності отримали певний час в ефірі.

Проте G20 – це, зрештою, форум, програму якого визначають його лідери. Їм недостатньо просто схвалити результати зустрічей офіційних осіб. У попередні роки нездатність лідерів визначити пріоритетність антикорупційних зусиль підірвала довіру до G20 і підірвала її здатність протистояти глобальним викликам. Крім того, існують перешкоди на шляху координації G20 щодо фінансової доброчесності, які можна подолати лише за допомогою активного втручання лідерів. Якщо статус-кво залишиться незмінним, коли робота G20 по боротьбі з корупцією просто перевіряється в кінці комюніке лідерів, тоді будь-які спроби G20 додати цінність зусиллям щодо досягнення сталого розвитку та інклюзивного зростання будуть крихкими та слабкими.

Щоб розірвати цей цикл інерції, G20 слід зробити боротьбу з корупцією одним із ключових пріоритетів на самітах і у заявах лідерів у 2024 році й у майбутньому.

У кінці свого комюніке Transparency International закликає лідерів зробити більше, ніж знову взяти на себе зобов’язання боротися з корупцією. 

Корупція завдає значної шкоди зусиллям зі сталого розвитку трьома ключовими способами: вона змінює напрямок державних витрат, спотворює рішення щодо розподілу ресурсів,  і є дуже шкідливою для мобілізації ресурсів. В останньому випадку викриття в результаті розслідувань Panama Papers і Pandora Papers, а також такі випадки, як скандал 1MDB, показують, як викрадені державні ресурси надто легко переміщувалися через кордони, проходячи через або потрапляючи в багато країн G20.

Ми знаємо, що незаконні фінансові потоки вичерпують величезні суми коштів із державних бюджетів, випереджаючи допомогу та інвестиції в багатьох країнах, підриваючи при цьому довіру до інституцій, відповідальних за боротьбу з цими зловживаннями. Ця втрата державних коштів ще більше підриває фіскальні системи та зменшує ресурси, доступні урядам для надання ключових державних послуг і програм соціального захисту. Незаконні фінансові потоки також пов’язані з консолідацією багатства в глобальному масштабі, посилюючи більшу нерівність як усередині країн, так і між країнами, що розвиваються, і розвинутими економіками.

Враховуючи різноманіття способів, якими корупція підриває сталий розвиток, випливає, що окрім мобілізації нових ресурсів, комплексна реакція має також включати посилене управління, прозорі та підзвітні системи управління державними фінансами, покращену фінансову доброчесність, сильні інституції та механізми нагляду, а також залучення громадянського суспільства.

Успіх саміту G20 у Ріо в листопаді в просуванні сталого розвитку слід вимірювати не лише тим, що ввійшло до комюніке саміту, але й тим, що воно просуває вперед. Однак у середовищі багатосторонніх форумів, договорів, установ і механізмів, створених для боротьби з корупцією, для G20 не є ані здійсненним, ані розумним дублювати роботу, яка краще підходить для інших інституцій. Натомість G20 краще зосередитися на тих напрямах, де вона може зробити конкретний внесок у спільні зусилля.

Очікування від Ріо

З наближенням саміту в Ріо Transparency International закликає лідерів G20 визнати, що боротьба з корупцією є основою для досягнення сталого розвитку та зменшення нерівності. Заходи фінансової доброчесності, такі як прозорість корпоративної власності та власності на активи, регулювання сторожів і покращення транскордонного співробітництва, є надто важливими, щоб залишити їх на полях дискусій G20. Успіх залежить від рішучої підтримки реформ з боку політичних лідерів.

Права опозиція в Іспанії вимагає відставки прем’єр-міністра, соціаліста Педро Санчеса через підозри в корупції

В Іспанії права опозиція зажадала в неділю відставки прем’єр-міністра, соціаліста Педро Санчеса й оголосила про подання скарги на його партію через підозри в корупції. Про це передає Укрінформ з посиланням на Le Figaro. Зазначається, що підозри правих ґрунтуються на публікації про колишню найближчу довірену особу глави уряду, ексміністра Хосе Луїса Абалоса.

«Просимо Педро Санчеса піти у відставку – він не може залишатися на чолі іспанського уряду більше ні хвилини», – заявив на пресконференції генсек консервативної Народної партії Кука Гамарра. За його словами, подробиці, які нині спливають, «розкривають систематичну корупцію, на чолі якої стоїть Педро Санчес». Він додав, що в понеділок Народна партія подасть скаргу на Соціалістичну партію через «підозру в незаконному фінансуванні, корупції та торгівлі впливом, щоб цей безпрецедентний скандал був повністю розслідуваний».

Ці заяви були спричинені публікацією в іспанській пресі звіту Цивільної гвардії, у якому Абалос опинився в центрі корупційного скандалу, пов’язаного із закупівлею захисних масок під час пандемії.

Абалос, який обіймав посаду міністра транспорту з 2018 по 2021 рік, був виключений з Соціалістичної партії в лютому, коли вибухнув скандал.Його звинуватили в отриманні відкатів від контрактів на постачання масок.

Як повідомляв Укрінформ, голова уряду Іспанії Педро Санчес стикнувся з жорсткою критикою з боку опозиції через призначення свого близького соратника керівником центрального банку країни.

Колишній міністр з питань транспорту Сінгапуру ув’язнений за корупційні злочини

Верховний суд Сінгапуру засудив колишнього міністра з питань транспорту Субраманіама Ісварана за корупційні злочини до року ув’язнення. Про це повідомляє BBC.

Раніше 62-річний Ісваран визнав себе винним в отриманні подарунків на суму понад 403 000 сингапурських доларів (311 882 доларів США), перебуваючи на державній посаді, а також у перешкоджанні здійсненню правосуддя. Серед подарунків – квитки на Гран-прі Формули-1, дорогий велосипед, алкоголь, поїздка на приватному літаку.

Головуючий суддя Вінсент Хунг назвав дії ексміністра «зловживанням владою, яке поставило під загрозу довіру людей до державних установ».

Ісварана засуджено до 12 місяців позбавлення волі. Колишній топпосадовець відбуватиме покарання у в’язниці Чангі, де утримуються засуджені до смертної кари. Там у камерах немає вентиляторів, а більшість в’язнів сплять на солом’яних матах.

Це перший політичний діяч у Сінгапурі, засуджений після 1975 року, коли колишньому міністру навколишнього середовища Ві Тун Буну присудили 18 місяців ув’язнення справу про корупцію на понад 800 000 доларів США.

Як повідомляв Укрінформ, опозиційному лідерові Албанії Салі Беріші висунули офіційне звинувачення в корупції за дії, які він вчинив під час перебування на посаді прем’єр-міністра п’ятнадцять років тому.

Мая Санду заявила про масовий підкуп голосів на виборах президента та референдумі щодо подальшої євроінтеграції

Кандидатка у президенти Молдови та чинна лідерка країни Мая Санду заявила, що на виборах президента та референдумі щодо подальшої євроінтеграції спостерігалися масштабні фальсифікації. Про це вона повідомила під час виступу у своєму президентському штабі, передає «Європейська правда». Так, Санду наголосила, що влада має чіткі докази купівлі голосів, назвавши це «шахрайством безпрецедентного масштабу».

Водночас чинна глава країни підкреслила, що спроби підкупити голоси в країні тривала кілька місяців. За її словами, за цим стоять злочинні угруповання та іноземні сили, які «атакували нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею і пропагандою».

Чи була ця стаття корисна?