(Не)свобода мирних зібрань. Презентація дослідження

22 травня у Києві відбулася прес-конференція на тему “(Не)свобода мирних зібрань в Україні. Презентація дослідження Майдан Моніторингу”. Автори дослідження вивчали питання, чи є в Україні на практиці свобода мирних зібрань. Всього було опитано 567 рад міст і селищ міського типу України – адміністративних центрів і міст обласного підпорядкування. Для отримання офіційної інформації від суб’єктів владних повноважень використовувався передбачений Законом України “Про доступ до публічної інформації” механізм запиту на інформацію. Відповіли 492 ради, надавши дані за 2012 рік. Опитування проводилося протягом січня-березня 2013 року за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Дослідження дало змогу прийти до таких висновків:

1) Щонайменше в третині населених пунктів України мирні зібрання обмежуються на підставі нормативного акту неіснуючої держави СРСР.

2) У 17% населених пунктів мирні зібрання “регулюються” місцевими “порядками”, які суперечать Конституції та законам України.

3) Суди у 85% випадків обмежують право громадян на мирні зібрання за позовами місцевої влади.

4) Міліція й досі сприймає мирні зібрання як щось, що потребує спеціального дозволу.

5) Законодавче врегулювання питання про терміни завчасного сповіщення про проведення мирних зібрань відповідно до ст. 39 Конституції України та рішення КСУ дотепер не дійсне.

86 незаконних актів органів місцевого самоврядування впливають на проведення мирних зібрань. Наприклад, Новопетрівська сільрада вимагає повідомляти про мирне зібрання за 10 робочих днів і забороняє використовувати на мітингах плакати та гучномовці. А в Бережанах Тернопільської області організатори мирних зібрань мають сплачувати внески до місцевого бюджету.

Як було повідомлено в ході прес-конференції, в нормативних актах МВС досі визнається радянський указ щодо проведення мирних зібрань, а в статуті патрульно-постової служби від 1994 року сказано, що приводом для припинення міліцією мирного зібрання є несанкціонований характер таких зборів. Ще один документ МВС – «Методичні рекомендації МВС щодо запобігання, виявлення, фіксації, припинення тощо протиправних дій під час проведення масових заходів» – секретний: на ньому стоїть гриф “для службового користування”.

Експерт Центру політико-правових реформ Максим Середа проаналізував суддівські рішення, якими заборонялися мирні зібрання в Україні. На його думку, суди діють не як неупереджений орган, а як складова державного механізму із заборони мирних зібрань.

Так, за його словами, у 2012 р. в Броварах суд заборонив мирну акцію на підставі листа МВС, що у центрі міста склалася складна оперативна ситуація, а тому проводити мирні зібрання не можна. У 2013 р. суд заборонив мирне зібрання у Межигір’ї, бо нібито планувалося ліквідувати наслідки весняної повені.

Експерт навів і інші безглузді причини, за якими суди забороняють мирні зібрання: наприклад, не можна ставити намети біля Адміністрації Президента, бо, на думку суду, це створить антисантарні умови; небажано проводити мітинги, які можуть побачити посадовці з ЄС, бо це зіспує імідж України. 

Також на прес-конференції були наведені дані, які свідчать про те, що в минулому році за ст. 340 Кримінального кодексу (незаконне перешкоджання проведенню мирного зібрання із застосуванням владних повноважень або фізичного насильства) не було притягнуто до відповідальності нікого. Разом з тим суди постійно застосовуєть статтю 185.1 Кодексу про адміністративні правопорушення – покарання за порушення порядку організації та проведення мирних зібрань. За цією статтею у минулому році до адміністративної відповідальності було притягнуто 124 особи. 

Кандидат юридичних наук, правовий радник ГО ІЦ “Майдан Моніторинг” Олександр Северин зазначив, що в Україні досі відсутній закон про свободу мирних зібрань. “Це було б добре, якби Україна була усталеною демократією з традиціями верховенства права. Але в наших умовах чиновники звертаються до незаконних актів органів місцевого самоврядування та радянського указу”, – сказав він.

За словами представника Українського незалежного центру політичних досліджень Максима Лациби, вирішити проблему допоможе ухвалення ліберального європейського закону «Про свободу мирних зібрань». Він розповів, що такий законопроект розроблений Партнерством “За свободу мирних зібрань”. Його підтримує Українська Гельсінська спілка з прав людини та інші правозахисні організації.

Повний текст дослідження Майдан-Моніторингу: карти (не)свободи і меморандум.