Молодь у майбутньому України. Підсумки Молодіжного аналітичного форуму

30 жовтня у Львові відбувся Молодіжний аналітичний форум «Молодь у майбутньому України», який організував Центр політико-правових реформ спільно з Громадською мережею публічного права та адміністрації UPLAN. Захід пройшов у змішаному форматі —  офлайн та онлайн, тож зібрав учасників із різних куточків України. Представники молоді, які цікавляться процесами державотворення та бачать себе активними учасниками розбудови держави, мали можливість послухати цікаві виступи спікерів та отримати змістовні відповіді на питання, що їх цікавили.

У вітальному слові Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ, керівниця проєктів з питань конституційного права, розповіла про діяльність ЦППР, одного з найстаріших українських незалежних аналітичних центрів, який працює у сфері публічного права. Провідні експерти Центру безпосередньо працюють із центральною владою й допомагають з вирішенням непростих питань, які на сьогодні ускладнюються двома, негативним та вкрай позитивним, процесами — це збройна агресія рф, що приносить дуже багато викликів щодо управління країною під час воєнного стану й реального обмеження конституційних прав, і кандидатство України в члени ЄС.

«Ми очікуємо, що невдовзі відкриється переговорний процес з ЄС щодо вступу України, і тут має бути саме провідна роль молоді, зокрема щодо експертизи в питаннях адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Більш того, Європа розвивається кожен день, з’являються нові рекомендації, які ми вже маємо враховувати, щоб стати частиною європейського простору», — зауважила пані Юлія.

Перша панельна дискусія Молодіжного аналітичного форуму була присвячена темі «Консолідація зусиль заради майбутнього залучення молоді в процеси розвитку України».

Денис Ганжа, голова та засновник ГО «Платформа публічної дипломатії», співголова Молодіжної ради при МЗС України, член Ради з молодіжних питань при Президентові України, молодіжний делегат України до ООН 2021-2023, задався питанням про горизонт майбутнього — це завтра, післязавтра? За його словами, зараз неможливо уявити своє життя через рік, бо підступний ворог кожного дня готується, виробляє неймовірну кількість зброї та мобілізує «гарматне м’ясо». Водночас українське суспільство максимально зосереджене на чому завгодно, але не на війні. Тому пан Денис у своєму виступі сфокусував увагу не на майбутньому й молоді в майбутньому, а на молоді сьогодні.

«Наразі маємо історичний шанс не бути тим поколінням, яке не встигло щось зробити. Маємо будувати країну вже сьогодні. Для цього як у Молодіжній раді при МЗС, так і в Раді з молодіжних питань при Президентові України, ми намагаємося просунути ідею, що молодь має з’явитися в усіх програмах макрофінансування допомоги ЄС та інших країн. Ми намагаємося переконати Уряд та громадянське суспільство, що молодіжна політика має бути в першій десятці політик, які країна має розвивати вже сьогодні. Ми маємо стати драйверами суспільства, тому треба подумати про те, що можна спільно робити тут і сьогодні, а не десь там у майбутньому», — зазначив Денис Ганжа.

Андрій Панасюк, радник голови Львівської обласної військової адміністрації з питань молодіжної політики, виконавчий директор Західного РЦ Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, зауважив, що сьогодні кожен на своєму місці повинен робити максимум для перемоги України, досягнення руху у Європейський Союз і НАТО та побудови сильної країни.

«Українська молодь захищає нашу державу на передовій — тисячі молодих людей взяли зброю й боронять її ціною свого життя, тисячі займаються волонтерством. Скільки професій змінилося в молоді з початком повномасштабної війни, коли кожен або взяв зброю, або розпочав активно допомагати армії? Це стало першочерговою справою й показує, наскільки в нас сильне молоде покоління, яке, я впевнений, побудує цю державу, побудує нашу Україну», — наголосив пан Андрій.

На думку Еріка Кучеренка, радника з міжнародних питань народного депутата України та делегації ВРУ в Міжпарламентському союзі, державна політика має проактивно працювати над залученням молоді: «Я бачу такі два загальні напрями — робота над тим, щоб молодь поверталася з-за кордону, і щоб вона мала нові можливості саме в Україні. Щодо першого напряму, потрібна зокрема загальнодержавна програма, яка б допомагала з пошуком роботи та житла — базових потреб для повернення українців і власне молоді. Також наші закордонні представництва могли б активніше долучатися до освітньої та культурної роботи, щоб ця людська мережа, яка зараз існує серед українців у Європі та США, залишалася в українському контексті».

Ерік також висловив підтримку ідеї щодо запровадження подвійного громадянства з державами-союзниками. На його думку, це дозволило б зберегти як українців тих, хто наразі проживає за кордоном, і в майбутньому сприяти їхньому поверненню. Але це все не має жодного значення, якщо не будуть створені можливості власне в Україні.

Марія Мезенцева, народна депутатка України, заступниця голови Комітету, голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Комітету ВРУ з питань інтеграції України до Європейського Союзу, керівниця Постійної делегації ВРУ в Парламентській асамблеї Ради Європи, зазначила: «Ми говоримо на дуже актуальну тему — роль молоді в історичних євроатлантичних процесах, зокрема в підготовці відповідних рішень, резолюцій, документообігу. Наша діяльність у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) в багатьох напрямках була дороговказом для інших інституцій, установ, міжнародних партнерів. Без залучення молоді, без завзятої молоді цих досягнень точно не було б».

Пані Марія розповіла учасникам заходу, що постійно в командах різних рівнів, починаючи від народних депутатів, парламентських асамблей, інших структур, не вистачає експертів, які рухатимуть процес євроінтеграції. І далі буде потрібно ще більше експертів, тих, хто тримає місточок контакту з Брюсселем, Вашингтоном, Берліном, Парижем, Страсбургом тощо.

Під час інтерактивної панелі «Парламент України під час війни: досягнення, виклики та перспективи» членкиня правління ЦППР Юлія Кириченко та експертка Центру Ольга Івасюк розповіли про критичні виклики, які стоять перед проведенням демократичних, легітимних виборів відповідно до міжнародних стандартів, та запропонували молоді в групах напрацювати рішення щодо їхнього подолання.

«Молодь у владі — модний тренд чи вимога часу?» — це питання стало темою третьої  панельної дискусії. Її модератор, Тарас Хавунка, керівник Львівського регуляторного хабу, експерт Мережі UPLAN, висловив думку, що молодь у владі — це не тільки про вік, але й про цінності, певні проєкти — проривні, інноваційні, прогресивні, і про підхід до реалізації цих проєктів, який певною мірою змінює наявний лад у тому чи іншому органі влади.

Степан Куйбіда, директор департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації, зазначив: «У моєму баченні, молодь — це скоріше про те, що в тебе в голові, наскільки ти гнучкий, швидкий, креативний, наскільки ти можеш діяти в тих обставинах, подекуди поганих, у яких перебуваєш, або робити те завдання, яке є перед тобою. Але найбільше для мене — це про відповідальність, і про вміння брати на себе цю відповідальність швидко, рішуче й дієво».

За словами народного депутата України Романа Лозинського, дискримінація молоді в політиці за віковою ознакою нікуди не поділася. «Важливо не зупинятися, коли люди стереотипно будуть ставитися до вас, не гримнути в такі моменти дверима й не піти геть. Коли з’являється досвід роботи, досвід результатів — все йде набагато простіше. Але цей бар’єр варто подолати. Бар’єр ставлення до нас, як до молодих, варто просто зруйнувати, і далі, повірте мені, буде готовність у молодому віці робити круті речі. Головне — не зупинятися», — зауважив він.

Про свій досвід учасникам заходу розповів Олег Вольський, міський голова Жовкви (Львівська область): «Жовківська громада — серед лідерів по багатьох показниках. Я, як наймолодший міський голова, мої заступники, секретар ради, керуючий справами виконавчого комітету, тобто весь керівний склад — це люди до 35 років. Як би хто не хотів і не казав, що молоді, недосвідчені, але ми своїм прикладом показуємо, що можемо працювати та ефективно управляти громадою. Хоча, коли я йшов на вибори, у мене були дуже серйозні опоненти, ніхто не вірив, що мені вдасться це зробити. Але сьогодні, коли, я, як міський голова, і ті люди, які навколо мене, показали результат роботи, ейджизм відпав».

За словами пана Олега, Жовква — одна з перших створила Молодіжну раду, і це було важливою ініціативою для підтримки молоді та залучення її до прийняття рішень у громаді.

Ростислав Юник, в.о. начальника управління молодіжної політики департаменту розвитку Львівської міської ради, зазначив, що для нього молодь — це безперервний двигун креативного мислення. Це про креативність, відповідальність за прийняті рішення, інноваційність. Молодіжна політика, у його розумінні, — це все те, що нас оточує, все, що поширюється на вік до 35 років.

«Я завжди говорю: не важливо, скільки тобі років, що написано в паспорті, який вік визначено в законодавстві, важливо, що в тебе в серці. Щоб ви не робили, які б дії не вчиняли — ви маєте робити це серцем. Важливо бути собою й нести ті цінності, які ви виховуєте в собі», — зауважив пан Ростислав.

Захід організовано Центром політико-правових реформ за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Чи була ця стаття корисна?