Конституційний процес в Україні: думка політиків, запит громадськості, міжнародний досвід

2 грудня політики, українські та міжнародні експерти та науковці обговорили сучасний конституційний процес в Україні під час форуму «Стан та перспективи конституціоналізму в Україні».

Приводом до розмови став запуск чергової конституційної реформ у серпні цього року, коли Президент України подав до Верховної Ради України сім законопроектів про внесення змін до Конституції України.

На жаль, нові конституційні ініціативи Президента попередньо не обговорювалися в експертному та громадському середовищі, та й досі влада мало говорить про них. А тим часом уже в лютому Україна може отримати нову Конституцію та навіть нову форму правління. Цей форум по суті став першою спробою широкого діалогу влади і громадськості про останні конституційні зміни, де кожна сторона отримала можливість висловити свою позицію та «почути» одне одного.

Свої позиції щодо конституційного процесу загалом, а також законодавчих ініціатив Президента України про внесення змін до Конституції України висловили Ольга Совгиря, Олексій Жмеренецький, народні депутати від фракції «Слуги народу», та Іван Крулько, представник фракції ВО «Батьківщина».

Основні виклики конституціоналізму в Україні з наукового погляду окреслили доктор юридичних наук, член-кореспондент Національної академії правових наук України Дмитро Лук’янов, доценти Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська та Сергій Різник, суддя Верховного Суду Мирослава Білак, член Комісії з питань правової реформи Всеволод Речицький.

Звичайно, не обійшлося і без дискусії з приводу питань, які потребують урегулювання через внесення змін до Конституції або ж, навпаки, повинні отримати законодавче забезпечення відповідно до Конституції. Зокрема, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко порушив проблему місця і ролі Кабінету Міністрів України у владному трикутнику, необхідності урегулювання окремих питань, пов’язаних з державною службою, центральними органами виконавчої влади, децентралізаційними процесами тощо. А експертка ЦППР Юлія Кириченко вкотре нагадала, що сьогодні передбачене Конституцією право громадян на референдум не має законодавчого забезпечення – досі не ухвалено відповідного закону. Ігор Когут, директор Програми USAID РАДА поділився своїми міркуваннями з приводу того, що сьогодні Конституція залишається для політиків інструментом, який вони використовують у власних цілях. Суддя Верховного Суду Альберт Єзеров нагадав про інструмент конституційної скарги, який з’явився в Україні всього кілька років тому. Сьогодні в нас тільки формується практика його застосування.

Окрім того, спікери торкнулися й міжнародного досвіду. Георгій Папуашвілі, член Європейської комісії за демократію через право, проаналізував процес внесення змін до Конституції України в різний час крізь призму рекомендацій Венеційської комісії.  Томас Седеліус, експерт Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (IDEA), який досліджує моделі організації влади в країнах Східної Європи, поділився висновками своїх багаторічних спостережень: країни з парламентом, сильнішим за президента, мають більше здобутків демократії. Геннадій Друзенко, представник Центр конституційної демократії Університету штату Індіана, говорив про пряму демократію та один з її інструментів – референдум та як він працює на прикладі США.

Захід організовано спільно Центром політико-правових реформ, Офісом Ради Європи в Україні, Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (IDEA International), Фондом Східна Європа, Програмою USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», Національним демократичним інститутом з міжнародних відносин (НДI) за фінансової підтримки, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Центром конституційної демократії Університету штату Індіана (ССD), спілкою «Реанімаційний Пакет Реформ».