Конференція щодо адміністративного права та юстиції

29 листопада у столиці Казахстану відбулася експертно-практична конференція «Роль адміністративного права і юстиції в захисті прав людини». Конференція зумовлена намірами уряду Казахстану підготувати проекти нових Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення. Організатори конференції вирішили поєднати питання адміністративно-деліктного права із питаннями адміністративної юстиції.

Представник Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк виступив з доповіддю «Адміністративне деліктне законодавство демократичної держави: основні ознаки». Він звернув увагу на те, що частина порушень, що сьогодні вважаються адміністративними правопорушеннями, має бути предметом розгляду в судах, – але не за процедурами притягнення до відповідальності за адміністративні проступки, а за правилами адміністративного судочинства. Для прикладу, якщо чиновник допустив порушення прав людини, то він повинен відповідати за це не перед державою, як у випадку з адміністративними проступками, а перед людиною – за її позовом до адміністративного суду. Лише це гарантує поновлення прав людини.

Водночас суд має бути увільненим від повноважень вирішувати справи про адміністративні проступки (порушення певних адміністративних правил, інструкцій, положень). Стягнення за них мають накладати відповідні контролюючі органи з можливістю оскарження їхніх рішень до адміністративного суду. А ті ж порушення, за які передбачено суворе покарання, – арешт, позбавлення спеціального права, повинні стати кримінальними проступками. Справи про їх вчинення має розглядати суд кримінальної юрисдикції.

Інший доповідач від Центру політико-правових реформ – Роман Куйбіда – розглянув основні моделі організації адміністративної юстиції у світі: їхні переваги і недоліки. Особливу увагу він приділив досвіду держав, де функціонують адміністративні суди чи окремі адміністративні палати в загальних судах, а також є спеціалізоване адміністративне судочинство.

На прикладі країн Балтії і України доповідач проілюстрував різноманітність підходів до організації адміністративної юстиції в рамках однієї моделі. Водночас, на переконання Романа Куйбіди, яку б модель адміністративної юстиції не обрали у Казахстані, вона повинна відповідати таким критеріям: незалежність суддів, передусім від виконавчої влади; доступність адміністративних судів, включаючи чітке розмежування судових юрисдикцій; спеціальна підготовка суддів з наголосом на права людини і належне урядування; ефективність адміністративного судочинства – повага до судових рішень з боку публічної адміністрації та ефективний контроль за виконанням судових рішень.