Державна судова адміністрація України відмовилася від використання в судах виключно однієї програми для відеоконференцій у судовому процесі

Подія

23 квітня Державна судова адміністрація (далі – ДСА) затвердила в новій редакції Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (далі – Порядок). 

Порядок деталізує окремі положення Закону № 540-ІХ, який, зокрема, передбачив право учасників цивільних, господарських та адміністративних справ брати участь у судовому розгляді в режимі відеоконференцій, перебуваючи поза межами приміщення суду (див. політичний аналіз подій 23-30 березня 2020 року).

У новій редакції Порядку:

• для відеоконференцій суди можуть використовувати різні програмні рішення (у попередній редакції згадувався лише маловідомий сервіс EasyCon, що призвело до численних відмов судів у проведенні відеоконференцій з використанням Zoom чи Skype (див. політичний аналіз подій 13-21 квітня 2020 року);
• для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи має попередньо зареєструватися у відповідній системі з використанням цифрового підпису, а за його відсутності – логіна і пароля (попередня редакція порядку не передбачала альтернативних методів реєстрації).

Оцінка ЦППР

Новий Порядок частково вирішив проблеми, на яких наголошували експерти ЦППР, аналізуючи його попередню редакцію (див. політичний аналіз подій 6-13 квітня 2020 року). Зокрема, усунуті формальні перешкоди для використання судами інших програм, а також цифровий підпис перестав бути обов’язковою умовою для реєстрації у відеоконференції.

Проте, як і в попередній редакції, у новому Порядку не визначено механізм проведення трансляції судових засідань онлайн. Хоча Закон “Про судоустрій і статус суддів” і відповідні процесуальні кодекси зобов'язують суди здійснювати онлайн-трансляцію всіх засідань, які проводяться повністю в режимі відеоконференції. 

Також ДСА встановила обов’язкові вимоги до заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та порядку її подання, що може бути предметом регулювання лише процесуального закону, а не підзаконного акта. Тобто при затвердженні порядку в цій частині ДСА діяла з перевищенням повноважень.

ДСА не врегулювала порядок ідентифікації судом учасників справи, у яких відсутній цифровий підпис. Так, процесуальні закони передбачають, що підтвердження особи учасника здійснюється із застосуванням електронного цифрового підпису, а якщо він відсутній – у порядку, визначеному Законом “Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” або ДСА.