Що чекає на МВС найближчим часом?
Перспективи призначення нового Міністра МВС та ключові задачі відомства прокоментував експерт Центру Євген Крапивін
Про найближчі перспективи Міністерства внутрішніх справ України видання Фокус поцікавилося у експерта з кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ Євгена Крапивіна.
Після трагічної загибелі керівництва Міністерства внутрішніх справ, виконувачем обов’язків міністра призначили генерала, начальника Нацполіції Ігоря Клименка. «У ситуації, яка склалася, не було правильного чи неправильного рішення. Ніде не прописано, що робити, якщо гине все вище керівництво відомства. Якщо дивитися на принципи права і дух закону, то проблем немає. Логіка була в тому, щоб знайти найбільшу ланку в структурі — а це Національна поліція, і його керівника зробити виконавцем обов’язки всього міністерства, частина заступників і начальники структурних підрозділів продовжують функціонувати. Але роль виконувача обов’язків — формальна, лише для того, щоб керівник міг підписувати документи, і рішення всередині МВС були легітимними», — коментує призначення Євген Крапивін.
Стійкість, яку продемонструвала система, не здивувала експерта, адже: «Національна поліція, міграційна, прикордонна служби, Служба з надзвичайних ситуацій, Національна гвардія — у всіх є свої керівники. МВС виконує функції, як і будь-яке міністерство, формуючи державну політику у цій сфері, а всі плани роботи та розвитку цих відомств під час війни давно визначені. Роль МВС у тому, щоб підтримувати стабільність і представляти інтереси цих органів в уряді. Якщо їм потрібні якісь реструктуризації в бюджеті — вони йдуть до Кабміну через міністерство, якщо їм потрібні якісь зміни до законодавства — знову до Кабміну через міністерство і так далі. МВС, як і будь-яке міністерство, виконує здебільшого представницькі функції, в цьому робота точно залишається незмінною. Внаслідок деполітизації цього відомства, що поступово відбувалося з 2015 року, майже всі оперативні процеси стосуються повноважень керівників п’яти органів, а не повноважень міністра. Навіть за рахунок того, що виконувач обов’язків Ігор Клименко має інше основне місце роботи, ризик того, що міністерство почне якось не так працювати, немає».
Війна, яку веде Україна, диктує інший підхід до призначень високопосадовців, особливо в частині безпекових заходів. «У мирний час можна було б говорити, що неприпустимо, щоб поліцейський очолював міністерство, вимагати заміну в найближчі тиждень-два, але через війну нові кадрові призначення, нове подання на міністра внутрішніх справ вимагає деяких зусиль. Тобто не просто вибрати того, хто найбільше подобається, а проводити спецперевірки», — наполягає Євген Крапивін. Разом з тим не може йтися про роки і навіть місяці для цих призначень, адже у випадку Клименка керівництво Нацполіцією та міністерством — «все-таки подвійне навантаження (навіть за умови, що у Нацполіції зараз також є в.о.) та конфлікт інтересів».
Вступ України до Європейського Союзу передбачає виконання семи рекомендацій, серед яких — прийняття комплексного плану реформ органів правопорядку. Цей план на базі Офісу генерального прокурора вже розроблено, а зараз перебуває в Офісі президента на вивченні. Експерт вважає, що найближчим часом документ затвердять, а він містить зокрема реформу поліції. «Щоправда, ці реформи для мирного часу. І, найімовірніше вимог негайно їх втілити не буде. Йдеться про класичні вимоги: реформу слідства, цифровізації процесу, електронному кримінальному провадженні, новій системі оцінки поліції. Все, що озвучувалося раніше, буде показано у цьому документі», — коментує Євген Крапивін.
Поліцію відокремили від МВС ще у 2015 році, однак експерт наголошує, що «досі глава МВС має великі повноваження. Наприклад, погоджує, хто буде заступником голови Нацполу, хто — керівниками поліції в областях. Так не повинно бути. Намагалися внести зміни за попередника Монастирського Арсена Авакова, але не вдалося. Міністерство не повинно впливати на кадрові призначення в поліції та її оперативні плани».
«Багато іноземних експертів дивуються, як Україні вдалося зберегти цю норму. Зміни — це складні, точкові рішення, які призведуть до великих змін, яких ніхто не бажає. Усі [політики] хочуть контролювати міністрів, контролювати поліцію та якось на них впливати», — резюмує Євген Крапивін.