preloader

Що вас цікавить?

Особливості створення класичного суду присяжних в Україні

14.04.2023
Судівництво

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ поспілкувалась із експертом Центру Романом Смалюком про необхідність впровадження в Україні класичного суду присяжних. Проаналізовано законопроєкти щодо суду присяжних, які перебувають на розгляді у Верховній Раді.


Суд присяжних: основні характеристики

У статті 124 Конституції України вказано, що «народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних», однак в інтерв’ю РПР Роман Смалюк пояснює, що це радше формальність. Присяжних дійсно залучають до розгляду окремих цивільних та кримінальних справ у територіальних громадах, але рішення приймаються спільно з професійними суддями.

«Наприклад, кримінальні провадження розглядаються двома професійними суддями та трьома присяжними, які в нарадчій кімнаті спільно ухвалюють вирок. Усі питання при ухваленні вироку вирішуються більшістю голосів, тобто, здавалося б, присяжні мають переважне право голосу. Проте, ухвалюючи вирок, суд має дати відповідь на складні юридичні питання, які вимагають досконалого знання норм законодавства. Оскільки присяжні не є практикуючими юристами у сфері кримінального права, то дати обґрунтовану відповідь на такі питання їм надзвичайно складно. У такій ситуації двоє суддів через свій професійний досвід мають істотний вплив на позицію трьох присяжних».

У 2019 р. Український центр суспільних даних здійснив дослідження практики судів присяжних та підготував статистичний аналіз щодо розгляду кримінальних і цивільних справ за участі присяжних у попередні роки. Дослідження засвідчило низьку активність участі присяжних у судовому процесі. А згідно із пізнішими соцопитуваннями, існуюча в Україні модель інституту присяжних має бути реформована.

У підготовленій в межах проєкту «Україна після перемоги: підготовка і комунікація реформ для реалізації “Бачення України – 2030”» концепції реформування системи правосуддя автори також наполягають на реорганізації судів та запровадженні суду присяжних для розгляду окремих категорій кримінальних проваджень. Наголошується, що питання щодо винуватості особи присяжні вирішуватимуть незалежно від професійних суддів. Йдеться про класичну (т.зв. «англо-саксонську») модель суду присяжних. Присяжні не мають юридичної освіти, але присутні протягом усіх етапів суду, який провадить професійний суддя. Ухвалення вердикту здійснюється ними самостійно в окремій нарадчій кімнаті. А вже на підставі їхнього рішення професійний суддя ухвалює вирок у залі суду. Роман Смалюк підкреслює, що вердикт присяжних є обов’язковим для судді і він не може визнати особу винуватою, якщо присяжні її виправдали. Суддя вирішує юридичні аспекти справи: тип покарання або відшкодування, питання судових витрат та ін.

Серед переваг суду присяжних експерт виокремлює:

  1. Підвищення довіри як до правосуддя в цілому, так і до ухваленого судом рішення, адже саме рішення буде ухвалюватися мешканцями територіальної громади. Тобто, вирок ухвалюватиме не умовний суддя, якого призначили десь у Києві, а твої друзі, знайомі, люди, які живуть із тобою в одному населеному пункті. Це буде сприяти також підвищенню рівня правової культури суспільства, бо якщо в людини є обов’язок бути присяжним, то вона вже буде більше цікавитись діяльністю правосуддя;
  2. Підвищення об’єктивності рішення. Справа вирішується не одним чи трьома суддями, а певною кількістю випадково вибраних людей, з різним життєвим досвідом, уявленнями та цінностями.
  3. Зниження корупційних ризиків. Позапроцесуально вплинути на думку 7, 8 чи 12 присяжних, яким не можна погрожувати дисциплінарною скаргою або «поскаржитися» голові суду, набагато складніше, ніж на думку одного чи трьох суддів.

Специфіка законопроєктів, винесених на розгляд Парламенту

У Верховній Раді на розгляді перебувають три законопроєкти щодо запровадження суду присяжних. У частині процесу добору до суду присяжних вони відрізняються від того механізму, який описаний у чинному законодавстві.

«За чинним законодавством присяжним може бути громадянин України, без судимості, віком від 30 до 65 років, який володіє державною мовою та постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція суду. Присяжними не можуть бути народні депутати, судді, поліцейські, державні службовці, адвокати, нотаріуси, та ін. Своєрідний добір відбувається, оскільки спочатку перелік громадян, яких пропонують включити в список присяжних, затверджується місцевою радою і вже на його підставі Державна судова адміністрація (ДСА) формує список присяжних для відповідного суду на три роки. Бути присяжним — це право, тобто, особа може бути включена до списку присяжних лише за її згодою. За потреби, із цього списку, випадковим чином обираються особи, які можуть бути залучені до судового розгляду. Зокрема, у кримінальному провадженні, у цілях відбору присяжних для розгляду, суд викликає сім осіб, з яких відбирають трьох присяжних. Законопроєкти, які розглядаються Парламентом, передбачають концептуально інший механізм. За ним, списки присяжних формуватимуться ДСА, без участі місцевих рад, на підставі даних Державного реєстру виборців. Згода особи на включення до такого списку не вимагатиметься, тобто, бути присяжним стане обов’язком, а не правом громадянина, а до виконання обов’язків присяжного може бути залучений будь-який мешканець територіальної громади, який відповідає законодавчим вимогам. Вимоги до присяжних істотно не зміняться, лише деякі законопроєкти пропонують дещо знизити вимоги до віку (до 21/25 років)».

У випадку прийняття законопроєкту, за яким бути присяжним стане обов’язком, а не правом, передбачено перелік обставин, які дають право на увільнення від виконання обов’язків присяжного. Але якщо особа, рекомендована до суду присяжних, буде ухилятись від цього обов’язку, у законопроєктах також передбачили посилення адміністративної та навіть кримінальної відповідальності за це.

Також у законопроєктах, які винесені на розгляд Верховної Ради, пропонують, аби присяжні розглядали не лише справи щодо злочинів, за які передбачене покарання у вигляді довічного ув’язнення (державна зрада в умовах воєнного стану, посягання на життя державного чи громадського діяча, замовне вбивство), але й ті, що передбачають покарання на строк у 10 та більше років (групові зґвалтування, розбій, поєднаний із проникненням у житло, шахрайство в особливо великих розмірах та ін.).

Цікавим моментом у частині ухвалення рішення присяжними є те, що вони не мають чіткого дедлайну та необов’язково мають дійти до спільної думки. У наявних законопроєктах вказано, що у випадку не набрання необхідної кількості голосів для обвинувачувального вердикту, вважатиметься, що присяжні ухвалили вердикт про невинуватість і саме такий вирок має ухвалити суд. У цьому контексті постає питання чи тоді в Україні збільшиться кількість виправдувальних вироків. Роман Смалюк погоджується із цією тезою та пояснює, що загалом суд присяжних у інших країнах здебільшого ухвалює виправдувальні вироки.

«На противагу, в Україні частка виправдувальних вироків становить близько 1 %, а якщо говорити про ті вироки, які набрали законної сили, тобто, не були скасовані скажімо апеляційним судом — то цей відсоток ще нижчий. Існує думка, що досі серед українських суддів є страх винести виправдувальний вирок. Якщо спростити ситуацію, яка вірогідність того, що суддя повністю виправдає особу, яка за рішенням цього ж судді декілька місяців перебувала в слідчому ізоляторі? За рахунок того, що присяжні обираються випадковим чином, вони не залежні ні від суду, ні від органів правопорядку, ні від прокуратури. Вони не є ні частиною державного апарату, ні постійною складовою системи правосуддя, зі всіма негативними наслідками, які із цього слідують (кругова порука, статистичні показники роботи, механізми дисциплінарної відповідальності й т.і.). Не перебуваючи під впливом судді під час ухвалення вердикту, присяжні можуть вирішити справу керуючись виключно власною совістю та своїм уявленням про справедливість. Тобто в присяжних не повинно бути жодних пересторог перед ухваленням виправдувального вироку».

Стосовно оскарження рішення суду присяжних, то у чинному законодавстві цей процес виглядає точно так само, як і у випадку оскарження вироку, ухваленого професійними суддями. Переглянувши законопроєкти, які перебувають на розгляді в Парламенті, Роман Смалюк дійшов висновку, що всі вони передбачають право на оскарження вироку суду присяжних в апеляційному суді, а в деяких випадках вирок навіть може бути скасовано. Проте підстави для цього різняться в наявних законопроєктах. Так, «Законопроєкт народного депутата С. Власенка взагалі передбачає можливість окремого оскарження вердикту присяжних та вироку суду».

«Передбачені й різні підходи до визначення повноважень апеляційного суду, а саме, наділення апеляційного суду повноваженням, скасувавши вирок суду присяжних, ухвалити новий вирок. Тут відбувається боротьба двох позицій. За однією, апеляційний суд може ухвалити новий вирок. За іншою, апеляційний суд хоч і може скасувати вирок, але ухвалити новий не може й повинен передати справу на новий розгляд суду присяжних. Ця позиція видається нам більш обґрунтованою, оскільки право апеляційного суду ухвалити новий вирок, незалежно від рішення присяжних, призведе до повного нівелювання ролі присяжних у розгляді кримінального провадження».

Обговорили під час інтерв’ю і питання оплати праці присяжних. Вони отримуватимуть заробітну плату за фактично відпрацьовані години, розраховану від окладу судді місцевого суду. Окрім цього, присяжним відшкодовуватимуть витрати на проїзд, наймання житла і платитимуть добові. До речі, в одному із законопроєктів передбачено, у випадку розгляду резонансної справи, надати окреме житло присяжному в спеціальному засекреченому місці, а також забезпечити його необхідною охороною.

Загалом, попри те, що ті законопроєкти, які перебувають на розгляді у Парламенті різняться певними положеннями та мають відмінності від чинного законодавства, Роман Смалюк переконаний, що вони відповідають одній меті – створенню класичного суду присяжних в Україні. На думку експерта, кожен із законопроєктів має свої переваги та недоліки та якщо надалі до обговорень залучать експертів та громадян, можливо буде випрацювати оптимальну модель суду присяжних для України.



Вам може бути цікаво