preloader

Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 8 – 14 червня 2021 року

15.06.2021

Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).


  • Президент затвердив стратегію судової реформи
  • Венеційська комісія не підтримує законопроєкт №3711-д щодо Вищої кваліфікаційної комісії суддів

Президент затвердив стратегію судової реформи


Подія

11 червня Президент затвердив Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, яка визначає ключові напрямки та заходи реформування судоустрою. Згідно з положеннями Стратегії, подальше реформування судової системи здійснюватиметься за такими напрямками:

  1. Покращення доступу до правосуддя, в межах якого визначено декілька піднапрямків, а саме: реорганізація місцевих судів (нова судова карта); діяльність Верховного Суду; діяльність вищих спеціалізованих судів; судочинство; розвиток альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спорів.
  2. Зміцнення незалежності судової влади та підзвітності суспільству: органи суддівського врядування та самоврядування; організаційне забезпечення діяльності судів; взаємодія із суспільством.
  3. Суддівська кар’єра та відповідальність суддів: добір кандидатів на посаду судді, кар’єра судді та кваліфікаційне оцінювання суддів; відповідальність суддів.
  4. Система органів прокуратури.
  5. Удосконалення інституту адвокатури.

Оцінка ЦППР

  1. За даними соціологічного дослідження, проведеного у лютому-березні 2021 року Програмою реформування сектору юстиції “Нове правосуддя” Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) всього 10% населення схильні довіряти судам. При цьому у 2018 році аналогічний показник становив 16%. Різко зменшилася і довіра до судів з боку правників – з 41-44% у 2018-2019 роках до 27% у 2021 році.

Тобто, в останні роки спостерігається тенденція до зменшення довіри до судової гілки влади, як з боку населення, так і з боку правників. Це можна пояснити зокрема тим, що з 2019 року не було реалізовано жодних комплексних змін для вдосконалення судової системи, а різні ініціативи у цій сфері були непослідовними і суперечливими. 

Проблема досягла такого масштабу, що реалізація окремих заходів у сфері судової реформи стала частиною міжнародних зобов’язань України перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом, а гальмування судової реформи було відмічене навіть Європейським парламентом. Крім того, Венеційська комісія неодноразово висловлювала жаль, що в Україні відсутнє комплексне бачення щодо проведення судової реформи.

  1. Затвердження стратегії реформи судоустрою мало б встановити конкретні напрямки, заходи та строки подальшого реформування. Проте, затверджена Президентом Стратегія не містить чіткого бачення результату через три роки після її затвердження, зокрема:
  2. a) Стратегія перенасичена неконкретними положеннями (наприклад, як захід Стратегія визначає “удосконалення ефективної взаємодії усіх органів суддівського врядування та самоврядування”). Часто замість чітких заходів в Стратегії передбачено, що слід “вивчити/опрацювати/розглянути питання” щодо реалізації того чи іншого заходу, що вочевидь є недоцільним для документу такого характеру і мало б бути реалізовано ще на стадії його розробки;

б) деякі із заходів, передбачених в Стратегії є взаємосуперечливими. Наприклад, визначено, що слід забезпечити інституційну самостійність Вищої кваліфікаційної комісії суддів, але далі зазначається, що слід розглянути питання про її підпорядкування Вищій раді правосуддя, при цьому не зазначено про те, який із цих заходів є першочерговим;

в) Стратегія не містить заходи для вирішення всіх названих у ній проблем (наприклад, щодо проблем неналежного виконання судових рішень та надмірної зарегульованості судового процесу);

г) у Стратегії не вказані відповідальні особи, строки реалізації та пріоритетність заходів, які в ній передбачені, а також індикатори їх виконання. Міститься лише згадка, що деталізований перелік завдань, заходів, очікуваних результатів та показників подальшої реалізації судової реформи буде відображений у схваленому Комісією з питань правової реформи плані, яка і буде моніторити стан реалізації положень Стратегії. Тобто, відповідальною за планування судової реформи буде президентська комісія. Якщо взяти до уваги нерегулярний характер роботи комісії, незатвердження комісією самої Стратегії (принаймні у відкритому доступі інформація про таке затвердження відсутня), малоймовірно, що за такого способу реалізації Стратегії будуть досягнуті задекларовані цілі у такий короткий строк (всього 2,5 роки).

  1. Водночас значна частина визначених в Стратегії заходів може мати позитивний вплив на правосуддя. Зокрема, це стосується заходів щодо удосконалення порядку обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та проведення одноразового оцінювання відповідності чинних членів ВРП критеріям професійної етики та доброчесності із залученням міжнародних експертів, запровадження класичного суду присяжних, механізму перегляду вироків “довічників”, екстериторіального онлайн розгляду справ, розвитку медіації, залучення міжнародних експертів до кадрових процесів у судовій системі, запровадження ефективного механізму моніторингу способу життя судді тощо. 
  2. На думку експертів ЦППР, враховуючи низку суттєвих недоліків змістовного характеру затвердженої Стратегії, досягнення задекларованих в ній завдань у надзвичайно короткі строки, за умови відсутності готового плану реалізації Стратегії, малоймовірне. 

Венеційська комісія не підтримує законопроєкт №3711-д щодо Вищої кваліфікаційної комісії суддів


Подія

17 червня Верховна Рада має розглянути у другому читанні проєкт закону “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України” (№3711-д), який покликаний перезапустити процедуру формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), повноваження попереднього складу якої були припинені восени 2019 року.

Оцінка ЦППР

  1. У щотижневому аналізі 27 квітня-3 травня 2021 року експерти ЦППР наголошували, що поточна редакція законопроєкту №3711-д не убезпечує від маніпулятивного формування ВККС, оскільки: 

а) міжнародні експерти у складі Конкурсної комісії не матимуть вирішального впливу на призначення найбільш гідних конкурсантів до ВККС. Оскільки законопроєкт передбачає, що рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 4 членів комісії (2 члени від Ради суддів + 2 члени за квотою міжнародних експертів), то міжнародні експерти матимуть лише право вето щодо недоброчесних кандидатів;

б) саме нереформована Вища рада правосуддя (ВРП) визначатиме, кого призначити на посаду члена ВККС, оскільки Конкурсна комісія має рекомендувати щонайменше два кандидати на кожну вакантну посаду члена ВККС.

Ці недоліки можуть призвести до того, що новий склад ВККС, навіть відібраний з участю міжнародних експертів, не зможе стати агентом змін. В поєднанні з тим, що судовий контроль за конкурсом здійснюватиме Окружний адміністративний суд м.Києва, який є центром численних корупційних скандалів та законопроєкт про ліквідацію якого наразі розглядає Парламент, легітимність конкурсу до ВККС може бути поставлена під сумнів.

  1. 8 червня під час свого виступу на конференції “Zero Corruption Forum. Democracy in Action” Президент Венеційської комісії Джанні Букіккіо, коментуючи останню редакцію законопроєкту №3711-д зазначив, що Венеційська комісія не підтримує цей проєкт, а наділення ВРП впливом на формування ВККС, до очищення самої ВРП, стане провалом судової реформи. Він підкреслив, що міжнародні експерти повинні мати вирішальне право голосу у конкурсній процедурі, а модель голосування в Етичній раді, запропонована Венеційською комісією для очищення ВРП, має бути поширена і на добір членів ВККС (детально про цей висновок Венеційської комісії у щотижневому аналізі 4-11 травня 2021 року).
  2. Усунення вказаних недоліків дасть шанс на формування незалежної та доброчесної ВККС. Мінімізувати вплив нереформованої ВРП на конкурс до ВККС та забезпечити вирішальне право голосу міжнародних експертів у конкурсній процедурі можуть поправки №451, 453 до законопроєкту №3711-д, які були відхилені профільним парламентським комітетом, але можуть бути підтримані народними депутатами під час пленарного засідання 17 червня. Також важливо вирішення усіх спорів, пов’язаних з проведенням конкурсу, передати до компетенції Верховного Суду.