preloader

Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 27 квітня – 3 травня 2021 року

03.05.2021

Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).


Щотижневий аналіз 27 квітня – 3 травня 2021 року


Запропонований парламентським комітетом механізм добору членів ВККС не убезпечує від маніпулятивного формування ВККС


Подія

28 квітня Комітет Верховної Ради України з питань правової політики рекомендував Парламенту прийняти в цілому проєкт закону №3711-д “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України”, який покликаний перезапустити процедуру формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі – ВККС). Нагадаємо, що повноваження попереднього складу ВККС були припинені восени 2019 року.

Як повідомив член комітету, народний депутат Роман Бабій, під час підготовки до другого читання до законопроєкту були внесені суттєві зміни, зокрема:

  •  Конкурсна комісія проводитиме всі етапи конкурсу (а не лише перевірку доброчесності) та рекомендуватиме Вищій раді правосуддя (далі – ВРП) щонайменше два кандидати на одну вакантну посаду;
  •  встановлена більша автономність Конкурсної комісії від ВРП, зокрема, комісія самостійно затверджуватиме положення про конкурс до ВККС та методологію оцінки його учасників;
  •  рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 4 членів комісії, з яких 2 члени від Ради суддів та 2 члени за квотою міжнародних експертів.

Оцінка ЦППР

Експерти ЦППР, надаючи оцінку первісній редакції законопроєкту №3711-д (щотижневі аналізи 26 січня – 1 лютого2-9 березня 2021 року), наголошували, що він суперечить взятим Україною зобов’язанням перед Європейським Союзом та несе загрозу створення залежної ВККС від нереформованої ВРП. Водночас було рекомендовано істотно доопрацювати законопроєкт до другого читання, передбачивши в ньому:

  •  повну незалежність конкурсної комісії від ВРП. Комісія має самостійно визначати та затверджувати порядок проведення конкурсу, критерії та методологію оцінювання кандидатів;
  •  вирішальне право голосу міжнародних експертів у прийнятті рішень конкурсною комісією;
  •  визначення конкурсною комісією переможців конкурсу, яких ВРП зобов’язана призначити на посаду.

Зміни, які парламентський комітет вніс до законопроєкту №3711-д, частково враховують ці рекомендації, зокрема, щодо забезпечення незалежності Конкурсної комісії від ВРП.

Проте запропонована комітетом модель прийняття рішень Конкурсною комісією мінімізує роль міжнародних експертів, залишаючи за ними фактично лише право заблокувати участь у конкурсі недоброчесних кандидатів, але не мати вирішального впливу на призначення найбільш гідних конкурсантів. Тобто рекомендації на призначення, які вноситиме комісія, будуть результатом компромісу між представниками суддівської спільноти та незалежними експертами (це навіть відзначає в своєму дописі сам Роман Бабій). Безумовно, такі “компроміси” з великою ймовірністю негативно вплинуть на результати конкурсу, адже два з трьох суддівських членів Конкурсної комісії від Ради суддів з легкістю зможуть заблокувати прогресивних кандидатів.

У сукупності із пропозиціями комітету, що комісія рекомендуватиме ВРП щонайменше два кандидати на кожну вакантну посаду, з яких нереформована ВРП сама визначатиме кого призначити, запропонований в законопроєкті механізм визначення переможців конкурсу забезпечує призначення до складу ВККС не найкращих кандидатів, а вигідних тим, хто призначає, кандидатів, що підриває ефективність конкурсної процедури за участю міжнародних експертів.

Таким чином, хоча законопроєкт передбачає більш автономний статус Конкурсної комісії від ВРП та участь в комісії міжнародних експертів, але вирішальний вплив на добір членів ВККС матиме ВРП, з доброчесністю членів якої є проблеми, визнані Україною на міжнародному рівні. Іншими словами, новий склад ВККС не зможе стати агентом змін, хоча в його руках будуть важливі повноваження, від яких залежить успішність судової реформи, – завершення кваліфікаційного оцінювання суддів і проведення конкурсів на вакантні посади.

Зважаючи на викладене, в законопроєкті №3711-д слід передбачити право вирішального голосу членів конкурсної комісії-міжнародних експертів (у разі рівного розподілу голосів), а також встановити повноваження ВРП (або іншого суб’єкта, наприклад, Голови Верховного Суду) призначити до ВККС рекомендованих комісією переможців конкурсу – по одному на кожну вакантну посаду.


Парламент зробив кроки до пришвидшення цифровізації судочинства


Подія

27 квітня Верховна Рада прийняла закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи” (законопроєкт №3985). Закон вносить зміни до Господарського, Цивільного процесуального кодексів та Кодексу адміністративного судочинства, які передбачають що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі – ЄСІТС) може запускатися окремими підсистемами/модулями у міру готовності (наприклад, автоматизований розподіл справ, обмін процесуальними документами в електронній формі та ін.).

Того ж дня в першому читанні прийнято законопроєкт №5246 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування”. Вказана система має забезпечувати створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації у кримінальному провадженні та взаємодіяти з Єдиним реєстром досудових розслідувань та системою, яка функціонує в суді, а також забезпечувати доступ до матеріалів досудового розслідування. Кінцевою метою запровадження цієї системи є: “мінімізація та, як наслідок, повна відмова у майбутньому від паперового провадження на стадіях досудового розслідування та розгляду справи в суді”. Як раніше зазначав Міністр юстиції Д.Малюська, “ця ініціатива … практично ані дня не залишатиметься просто на папері. Система електронного кримінального провадження уже майже готова для застосування у кримінальних провадженнях, що перебувають у НАБУ, САП та ВАКС, і очікує лише на законодавче врегулювання для початку роботи”.

Оцінка ЦППР

У щотижневому аналізі 15-21 грудня 2020 року експерти ЦППР оцінюючи законопроєкт №3985 зазначали, що поетапне впровадження ЄСІТС матиме позитивний ефект на впровадження електронного судочинства, оскільки окремі модулі ЄСІТС уже готові.

До другого читання в законопроєкт внесли положення про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів до затвердження положення про ЄСІТС / окрему підсистему. Чинна редакція кодексів допускає таку участь лише на період карантину. Експерти ЦППР неодноразово відзначали, що така можливість була однією із прогресивних нововведень “антикоронавірусного” закону і її доцільно зберегти після закінчення карантину, оскільки це зручний сервіс.

Також законопроєкт був доповнений положеннями, які передбачають покладення на учасників цивільної/адміністративної справи, які звертаються до суду в електронній формі, обов’язку додавати докази надсилання іншим учасникам копій поданих документів (чинні процесуальні кодекси покладають такий обов’язок на суд). Такі зміни є дискусійними, оскільки вони хоч і дозволять судам заощадити на поштових витратах, але створюють незручності для учасників та не дозволяють повністю відмовитися від паперового документообігу.

Щодо законопроєкту №5246, то запропоновані зміни доцільно підтримати, оскільки така система дозволить оптимізувати роботу з матеріалами кримінального провадження (з їх ознайомленням, переданням з одного органу до іншого).

Втім наразі однією із перешкод цифровізації судочинства називають відсутність у бюджеті достатніх коштів. Один з авторів законопроєкту №3985, народний депутат Роман Бабій так прокоментував прийняття законопроєкту №5246: “я не впевнений, що це буде реалізовано швидко, з урахуванням відсутності фінансів. Ця система буде максимально продуктивною в сукупності з працездатною ЄСІТС – а навіть на саму ЄСІТС грошей у держави поки що немає”.