Щотижневий аналіз 27 квітня – 3 травня 2021 року

Запропонований парламентським комітетом механізм добору членів ВККС не убезпечує від маніпулятивного формування ВККС

---

Подія

28 квітня Комітет Верховної Ради України з питань правової політики рекомендував Парламенту прийняти в цілому проєкт закону №3711-д “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України”, який покликаний перезапустити процедуру формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі – ВККС). Нагадаємо, що повноваження попереднього складу ВККС були припинені восени 2019 року.

Як повідомив член комітету, народний депутат Роман Бабій, під час підготовки до другого читання до законопроєкту були внесені суттєві зміни, зокрема:

•  Конкурсна комісія проводитиме всі етапи конкурсу (а не лише перевірку доброчесності) та рекомендуватиме Вищій раді правосуддя (далі – ВРП) щонайменше два кандидати на одну вакантну посаду;
•  встановлена більша автономність Конкурсної комісії від ВРП, зокрема, комісія самостійно затверджуватиме положення про конкурс до ВККС та методологію оцінки його учасників;
•  рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 4 членів комісії, з яких 2 члени від Ради суддів та 2 члени за квотою міжнародних експертів.

Оцінка ЦППР

Експерти ЦППР, надаючи оцінку первісній редакції законопроєкту №3711-д (щотижневі аналізи 26 січня – 1 лютого, 2-9 березня 2021 року), наголошували, що він суперечить взятим Україною зобов’язанням перед Європейським Союзом та несе загрозу створення залежної ВККС від нереформованої ВРП. Водночас було рекомендовано істотно доопрацювати законопроєкт до другого читання, передбачивши в ньому:

•  повну незалежність конкурсної комісії від ВРП. Комісія має самостійно визначати та затверджувати порядок проведення конкурсу, критерії та методологію оцінювання кандидатів;
•  вирішальне право голосу міжнародних експертів у прийнятті рішень конкурсною комісією;
•  визначення конкурсною комісією переможців конкурсу, яких ВРП зобов’язана призначити на посаду.

Зміни, які парламентський комітет вніс до законопроєкту №3711-д, частково враховують ці рекомендації, зокрема, щодо забезпечення незалежності Конкурсної комісії від ВРП.

Проте запропонована комітетом модель прийняття рішень Конкурсною комісією мінімізує роль міжнародних експертів, залишаючи за ними фактично лише право заблокувати участь у конкурсі недоброчесних кандидатів, але не мати вирішального впливу на призначення найбільш гідних конкурсантів. Тобто рекомендації на призначення, які вноситиме комісія, будуть результатом компромісу між представниками суддівської спільноти та незалежними експертами (це навіть відзначає в своєму дописі сам Роман Бабій). Безумовно, такі “компроміси” з великою ймовірністю негативно вплинуть на результати конкурсу, адже два з трьох суддівських членів Конкурсної комісії від Ради суддів з легкістю зможуть заблокувати прогресивних кандидатів.

У сукупності із пропозиціями комітету, що комісія рекомендуватиме ВРП щонайменше два кандидати на кожну вакантну посаду, з яких нереформована ВРП сама визначатиме кого призначити, запропонований в законопроєкті механізм визначення переможців конкурсу забезпечує призначення до складу ВККС не найкращих кандидатів, а вигідних тим, хто призначає, кандидатів, що підриває ефективність конкурсної процедури за участю міжнародних експертів.

Таким чином, хоча законопроєкт передбачає більш автономний статус Конкурсної комісії від ВРП та участь в комісії міжнародних експертів, але вирішальний вплив на добір членів ВККС матиме ВРП, з доброчесністю членів якої є проблеми, визнані Україною на міжнародному рівні. Іншими словами, новий склад ВККС не зможе стати агентом змін, хоча в його руках будуть важливі повноваження, від яких залежить успішність судової реформи, – завершення кваліфікаційного оцінювання суддів і проведення конкурсів на вакантні посади.

Зважаючи на викладене, в законопроєкті №3711-д слід передбачити право вирішального голосу членів конкурсної комісії-міжнародних експертів (у разі рівного розподілу голосів), а також встановити повноваження ВРП (або іншого суб’єкта, наприклад, Голови Верховного Суду) призначити до ВККС рекомендованих комісією переможців конкурсу – по одному на кожну вакантну посаду.