Закон «Про медіа»: наскільки документ регулює вплив олігархів на медійну сферу

У цьому матеріалі ми зібрали для вас ключову інформацію. 

Запобігання впливу олігархів через власні ЗМІ на суспільно-політичні процеси

У Законі передбачені механізми, завдяки яким самі медійники встановлюватимуть плавила поширення інформації, а держава лише контролюватиме дотримання цих правил. 

Одним із таких механізмів є створення органу спільного регулювання для кожної сфери діяльності ЗМІ. Згідно із Законом такі органи визначатимуть, чи може інформація бути віднесена до забороненої чи шкідливої (наприклад, якщо така інформація надмірно зосереджується на насильстві, містить позитивну оцінку заподіяння собі каліцтва, вандалізму, злочинів тощо). Проте, якщо певне медіа потрібно притягнути до відповідальності за поширення такої інформації, висновок органу спільного регулювання має для Нацради з питань телебачення і радіомовлення рекомендаційний характер і може не братися до уваги. 

Крім того, Закон «Про медіа» утворює прогалину у законодавстві щодо політичної реклами. Так, раніше поширення такої реклами регулювалося Виборчим кодексом України і Законом «Про рекламу». З останнього поняття політичної реклами було вилучено, а до кодексу не внесені відповідні зміни. Замість того, щоб прямо заборонити поширення політичної реклами до початку виборчих перегонів, депутати вивели це питання з-під законодавчого регулювання.

Звісно, під час війни проводити вибори заборонено, але такі суспільно важливі питання, як передвиборча агітація, необхідно вирішувати завчасно.

Запобігання впливу олігархів через власні ЗМІ на діяльність Національної ради з питань телебачення і радіомовлення

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення – державний регулятор у сфері медіа, який здійснює нагляд і контроль за діяльністю ЗМІ. Складається з вісьмох членів, призначається Верховною Радою і Президентом України (50/50). 

Однак, процес формування складу Нацради і досі залишається непрозорим і політично заангажованим. Річ у тім, що Верховна Рада призначає членів Нацради шляхом голосування під час пленарного засідання. А черговість, за якою відбувається таке голосування, визначається рейтингом кандидатів, принципи формування якого залишаються закритими. 

Ще більш закритим є порядок призначення членів Нацради Президентом. Якщо Верховна Рада принаймні оприлюднює на сайті список осіб, які претендують увійти до складу державного регулятора, то Офіс Президента не зобов’язаний цього робити. Тому Президент має можливість призначати «своїх» людей до Нацради. І Закон «Про медіа» не пропонує варіантів вирішення цієї проблеми.

Щодо анулювання ліцензії та скасування реєстрації

Положення щодо системи державного нагляду і контролю у сфері медіа, заходи реагування на порушення законодавства і правила їх застосування порівняно із попередніми є більш чіткими і прозорими. Попри це, є декілька негативних нюансів. 

Нацрада не отримала повноважень щодо анулювання ліцензії та скасування реєстрації суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа та провайдерів аудіовізуальних сервісів, що передбачалося Планом антиолігархічних заходів.  Ці питання, як і раніше, вирішуються у судовому порядку.

Крім того, у Законі містяться ризики затягування розгляду порушень законодавства, сумнівний порядок обчислення строків, які впливають на вид покарання, а також можуть бути використані окремими медіа для ухилення від відповідальності.

Запобігання монополізації у сфері телебачення і радіомовлення; забезпечення захисту економічної конкуренції у сфері телебачення і радіомовлення

Цю вимогу Плану антиолігархічних заходів не виконано, – зауважують експерти. 

Закон таки містить загальні положення щодо захисту економічної конкуренції у сфері медіа, однак по суті туди просто перенесли обмеження, які були у скасованих законах «Про телебачення і радіомовлення» і «Про друковані засоби масової інформації». 

Контроль за виконанням цих вимог покладено на Антимонопольний комітет України (АМКУ). Зважаючи на непрозорість самого АМКУ, ці положення стануть ефективними лише у випадку вдосконалення діяльності органу на рівні нормативно-правового акту.

Висновки

Вимоги Плану антиолігархічних заходів, які висувалися до Закону «Про медіа»:
виконані
щодо вдосконалення процедури прозорості структури власності та контролю телерадіокомпаній;
виконані частково
щодо запобігання впливу олігархів через власні ЗМІ на суспільно-політичні процеси;
не виконані щодо
запобігання впливу олігархів через власні ЗМІ на діяльність Нацради;
надання Нацраді повноважень щодо анулювання ліцензії та скасування реєстрації у медійній сфері;
запобігання концентрації суб’єктів господарювання у сфері телебачення і радіомовлення;
забезпечення захисту економічної конкуренції у сфері телебачення і радіомовлення.

З детальним аналізом можна ознайомитись посиланням.