Відбулося обговорення діяльності антикорупційних уповноважених в умовах воєнного стану

Проблемами діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції органів місцевого самоврядування були й залишаються відсутність комплексних програм професійної підготовки та дієвих гарантій незалежності професійної діяльності, нерозуміння посадовими особами місцевого самоврядування їхньої ролі та місця у структурі органу, відсутність у самих уповноважених навичок роботи з корупційними ризиками тощо. Із повномасштабним вторгненням до цих проблем додалися виклики, пов’язані з особливостями роботи в умовах воєнного стану.

29 серпня відбулася експертна зустріч «Діяльність антикорупційних уповноважених в умовах воєнного стану», яку організував Центр політико-правових реформ у рамках проєкту «Підтримка формування державної політики розвитку місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні», який реалізується за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

Участь в обговоренні взяли заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач, керівник компонента «Міста доброчесності» EUACI Тарас Случик, директор з наукового розвитку ЦППР Микола Хавронюк, представниці Фундації інституційного розвитку Катерина Дацко й Анна Федоренко, представниця Національного агентства з питань запобігання корупції Вікторія Германенко. На заході також були присутні антикорупційні уповноважені Марія Хоронжак та Уляна Федорович, які поділилися власним досвідом подолання проблем у роботі в умовах воєнного стану. Модерувала дискусію експертка ЦППР Ольга Піскунова. 

Учасники дискусії обговорили організаційні та функціональні можливості роботи антикорупційних уповноважених в умовах воєнного стану, проблеми, з якими вони стикаються, накреслили шляхи розв’язання цих проблем.

Як зазначив Сергій Деркач, наразі відновлення країни — це одне із пріоритетних питань для уряду та органів місцевого самоврядування: «Як держава, так і місцева влада зараз розробляють та втілюють у швидкому темпі величезні проєкти відбудови. У нас немає часу чекати, але в той же час важливо запобігати корупційним ризикам та неправомірним рішенням. Для цього ми йдемо шляхом цифровізації та забезпечення прозорості й підзвітності всіх процесів відновлення».

За словами Тараса Случика, антикорупційні уповноважені органів місцевого самоврядування переважно не мають доступу до особи, яка ухвалює рішення, не мають специфічних знань для повної і всебічної оцінки корупційних ризиків. 

«Практика показує, що більшість антикорупційних уповноважених займається консультуванням колег-службовців щодо заповнення декларацій, підготовкою звітів та Антикорупційної програми, яку вони скопіювали з минулого року. Для того, щоб змінити цей підхід, треба допомогти уповноваженим, пояснити міським головам, що це для них інструмент змін або трансформацій, а також допомогти знайти таких уповноважених», — наголосив Тарас Случик.

Наявність цих проблем підтвердили й інші учасники дискусії, додавши, що новим викликом також є закриті реєстри, досі лишаються актуальними проблеми захисту прав і гарантій антикорупційних уповноважених, відсутність належного матеріального забезпечення, важливість «тону з гори», який передбачає розуміння ролі антикорупційного уповноваженого у структурі органу, на що звернула увагу Анна Федоренко. Крім того, як зауважила Катерина Дацко, до корупційних ризиків, які існували раніше, додалися ще й ризики, пов’язані з гуманітарною допомогою, закупівлями, управлінням майном, які виникли або трансформувалися під час війни.

Микола Хавронюк зазначив, що Закон «Про запобігання корупції» не передбачає якихось належних гарантій щодо звільнення уповноваженої особи. І якщо для державних органів такою гарантією є згода Національного агентства з питань запобігання корупції на звільнення, то для ОМС навіть такого немає.

«Але я знаю одне — аналогія в законі неможлива лише в кримінальному праві. В інших законах цілком можливо застосовувати аналогію. І от у тому ж Законі «Про запобігання корупції», у статті 53-4, де йдеться про захист трудових прав викривачів, є відповідні положення, які гарантують неможливість звільнення, переведення тощо стосовно викривача. Таким чином, якщо уповноважена особа буде звільнятися через те, що вона викривала якісь порушення антикорупційного законодавства, звісно що й ця стаття до неї так само має бути застосована», — зазначив Микола Хавронюк.

Підсумовуючи дискусію, Ольга Піскунова зазначила, що в антикорупційних уповноважених і взагалі у формуванні антикорупційної політики в ОМС на сьогодні дуже багато проблем. Вони специфічні й можуть відрізнятися залежно від того, де розташований регіон, чи була територіальна громада під окупацією, чи була вона тиловою територією, яка прийняла велику кількість ВПО. Але, як було зазначено учасниками зустрічі, одним із дієвих інструментів протидії і запобігання корупції є поширення позитивних практик, досвіду вдалої взаємодії всередині ОМС, комунікації з керівництвом — поширення «вірусу доброчесності». Саме взаємодія між органами державної влади, самими антикорупційними уповноваженими, ОМС і громадськістю зрештою принесе свої позитивні плоди.

Відеозапис експертної зустрічі можна подивитися на фейсбук-сторінці Центру політико-правових реформ за посиланням.

Захід відбувся в рамках проєкту «Підтримка формування державної політики розвитку місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні», що реалізується Центром політико-правових реформ за підтримки Програми ULEAD з Європою/ULEAD with Europe, що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією.

Чи була ця стаття корисна?