Відбулася презентація результатів діяльності ЦППР протягом 2024 року

У рамках презентації діяльності, що відбулась 19 грудня 2024 року, із вітальним словом виступив Олексій Рябикін, заступник Міністра розвитку громад та територій України. Він відзначив ефективність діяльності Центру у 2024 році, наголосивши на його провідній ролі у багатьох процесах. Пан Олексій підкреслив, що активна діяльність ЦППР є потужною основою для формування державної політики. Також він висловив подяку Центру за конструктивний діалог, який здатний принести реальну користь державі, системі місцевого самоврядування та, найважливіше, людям, адже саме люди завжди перебувають у центрі реалізації будь-яких політичних рішень.

Після вітальних слів учасники перейшли до основної частини заходу, присвяченої представленні ключових напрацювань Центру політико-правових реформ за такими напрямами:

• Аналіз адміністративно-територіального устрою України за наслідками реформи 2020 року;
• Підготовка законопроєктних пропозицій щодо реалізації реформи «Громада як юридична особа публічного права»;
• Посилення спроможності територіальних громад: розширення повноважень ОМС з адміністрування місцевих податків і зборів та удосконалення системи вирівнювання місцевих бюджетів.

У межах обговорення першого напряму з доповідями виступили Ігор Коліушко, Голова правління Центру політико-правових реформ, та Денис Дроздов, експерт Центру.

«У контексті активної інтеграції України до Європейського Союзу ключовою є гармонізація національного законодавства із правом ЄС. Задля цього експерти Центру політико-правових реформ разом із науковцями проаналізували основні виклики в галузі місцевого самоврядування та розробили ґрунтовні рекомендації для подальших реформ, які сьогодні хочемо продемонструвати», –  детально розповідаючи про мету заходу, зазначив пан Ігор.

Продовжуючи, Денис Дроздов додав: «У цьому році ми поставили собі за ціль здійснити детальний аналіз громад і районів, акцентуючи увагу на їхніх географічних та демографічних особливостях. На сьогодні нами вже проаналізовано 14 областей. За результатами здійсненого дослідження ми підготували комплексну аналітику, що включає оцінювання громад за визначеними критеріями, обґрунтовані пропозиції щодо можливих змін, підсумкові таблиці, текстові описи, узагальнені дані щодо відсотка змін громад і районів, а також картографічні матеріали.

Фахівці зауважили, що під час дослідження було виявлено суттєві аномалії в окремих громадах. Серед найпоширеніших проблем – громади з населенням менше 3000 жителів, недостатня площа для забезпечення сталого розвитку, нелогічні чи серпоподібні межі та порушення принципу неперервності території, коли громада складається з кількох розділених частин. Додатково фіксувалися випадки надмірно великої площі громад, територій, розділених природними бар’єрами без належного сполучення, а також анклавів і ексклавів.

Пояснюючи причини недоліків у процесі формування нових громад, експерти виокремили кілька ключових факторів. Зокрема, значний вплив мала прив’язка до меж старих районів, прагнення зберегти їх як основу для нових громад. Часто простежувалося бажання окремих територій відокремитися від міста та залишитися приміською сільською громадою. Іншою причиною стало врахування власності на землю та природні ресурси, що впливало на визначення меж громад. У деяких випадках об’єднання відбувалося на добровільній основі, але без врахування всіх необхідних критеріїв, і громади, які не вдалося переконати об’єднатися у 2020 році, залишалися поза увагою. Важливою проблемою також стало формування громад «за залишковим принципом» після створення більш спроможних суміжних громад.

Ігор Коліушко та Денис Дроздов розробили низку рекомендацій для вдосконалення адміністративно-територіального устрою. Серед головних принципів – оптимальна чисельність населення районів у межах 200–250 тис. жителів, за умови, що більші райони формуватимуться лише на базі великих міст із населенням понад 200 тис. Важливими критеріями також є наявність міста, здатного виконувати функції адміністративного центру, обмеження кількості громад у районі до 15–20, компактність території та зручність транспортного сполучення, а також врахування історичних і географічних особливостей.

Другий напрям представляв Анатолій Заєць, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету «Києво-Могилянська академія».

«У висновку Європейської Комісії щодо відкриття переговорів з Україною стосовно набуття членства в ЄС, оприлюдненому у 2023 році, підкреслено необхідність продовження роботи над наданням громадам статусу юридичної особи публічного права відповідно до європейської практики», – зазначив пан Анатолій.

Анатолій підкреслив, що в Україні громади досі не мають статусу юридичної особи публічного права, хоча цей підхід успішно реалізований у всіх європейських країнах. Натомість в Україні таким статусом наділені лише окремі органи місцевого самоврядування, що негативно відзначається на економічній основі громад та їхній самостійності.

Для вирішення цієї проблеми Анатолій Заєць разом з командою експертів ЦППР пропонують уніфікувати поняття «громада» та законодавчо закріпити його, адже в чинному законодавстві воно чітко не визначене. Тому в 2024 році були підготовлені матеріали для впровадження реформи «Громада як юридична особа публічного права» та розроблено два ключові законопроєкти: «Про адміністративно-територіальний устрій України» та «Про самоврядування громади».

Пан Анатолій також поділився амбітними цілями на 2025 рік. У співпраці з науковцями ЦППР він має на меті завершити роботу над проєктом Закону України “Про самоврядування громади” та підготувати зміни до інших законів України. Крім того, у планах — оновлення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, ухваленої 1 квітня 2014 року, а також розробка проєкту Концепції моніторингу розвитку регіонів, територіальних громад і функціональних типів територій.

Фахівці також мають намір створити План дій та проєкти нормативних актів для впровадження муніципальної статистики в рамках державної статистики, а також підготувати проєкт змін до Конституції України з метою вдосконалення місцевого самоврядування. Усі ці кроки спрямовані на суттєве оновлення та зміцнення системи місцевого самоврядування в Україні.

Спікеркою третього напряму була Яніна Казюк, експертка з питань публічних фінансів та місцевого самоврядування ЦППР.

«Підвищення ролі місцевих податків і зборів та збільшення їхньої частки у власних доходах місцевих бюджетів є одним із головних завдань для подальшого розвитку фінансової самостійності та спроможності місцевого самоврядування. А розширення повноважень ОМС щодо адміністрування місцевих податків і зборів є одним із аспектів децентралізації, посилення самостійності та формування дієздатності місцевого самоврядування», – зазначила пані Яніна

Яніна Казюк зауважила, що чинне законодавство недостатньо регулює контроль за виконанням податкових зобов’язань, що призводить до значних втрат місцевих бюджетів. Для напрацювання пропозицій щодо законодавчого врегулювання цього питання та врахування думки ОМС, експерти ЦППР провели опитування представників ОМС, яке мало на меті продемонструвати готовність ОМС виконувати окремі функції з адміністрування місцевих податків і зборів, а також інституційної, організаційно-управлінської, матеріально-технічної спроможності територіальної громади здійснювати відповідні заходи.

В опитуванні взяли участь 251 посадова особа керівного складу ОМС з 22-х областей України. Результати опитування показали:

• 47% респондентів підтримують передачу громадам повноважень з адміністрування місцевих податків, 38,6% – проти;
• 65% учасників виступають за поступову передачу повноважень;
• 90% опитаних вважають, що на рівень громад повинно бути передане адміністрування плати за землю та 84% підтримують передачу адміністрування податку на нерухоме майно;
• лише 31,8% респондентів вірять, що проведення перевірок платників місцевих податків і зборів буде ефективним засобом покращення надходжень;
• 92,2% опитаних вважають за необхідне розробити та встановити спеціалізоване програмне забезпечення та 87,7% зазначають важливим провести навчання персоналу;
• 49,8% учасників опитування зауважили, що ОМС здійснюють інвентаризацію об’єктів нерухомості та земельних ділянок на предмет їх наявності в державних реєстрах, здійснюють звірку даних із власниками майна та актуалізацію даних у реєстрах;
• рівень взаємодії ОМС громад із податковими органами учасники дослідження оцінили у 3,4 бали.

Пані Яніна наголосила на актуальності проблематики адміністрування місцевих податків і зборів та необхідності більш активного залучення до цього процесу ОМС.

Після завершення виступів спікерів за окресленими напрямами відбулося загальне обговорення, у якому взяли участь провідні експерти, науковці, представники органів влади, асоціацій місцевого самоврядування та міжнародні партнери. Ця дискусія стала важливою платформою для обміну думками, узгодження позицій та напрацювання спільних рішень, спрямованих на подальший розвиток системи місцевого самоврядування.

Переглянути запис трансляції.

Захід організовано Центром політико-правових реформ в рамках проєкту «Підтримка формування державної політики розвитку місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні», що реалізується ЦППР за підтримки Програми «U-LEAD з Європою / U-LEAD with Europe», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Данією та Словенією.

Чи була ця стаття корисна?