Відбулася пресконференція «Стійкість ключових органів державної влади та демократія в умовах війни: погляд представників громадянського суспільства»

Стійкість української влади в умовах війни — основа функціонування держави, її легітимність не підлягає сумніву з точки зору Конституції України, а проведення виборів в умовах щоденних обстрілів неможливе. Про це йшлося під час пресконференції за участі представників громадських організацій, яка відбулася 13 травня в Укрінформі.

Юлія Кириченко, співголова ради Коаліції «Реанімаційний пакет реформ», членкиня правління Центру політико-правових реформ, наголосила, що з точки зору права, Конституції України, засад демократії, жодних питань щодо легітимності виборних органів сьогодні у фахівців не виникає.

«Якби був мирний період, не введений воєнний стан, ми мали б голосувати на чергових виборах за нове скликання Парламенту 29 жовтня попереднього року й за Президента — 31 березня цього року. Так за Конституцією України, але ці строки працюють лише під час мирного стану. Якщо в країні введено воєнний або надзвичайний стан, вибори не проводяться. Але вони не проводяться не тому, що влада намагається, наприклад, спеціально подовжити свої повноваження. З огляду на сьогоднішню безпекову ситуацію й обмеження через безпековий критерій конституційних прав, зокрема свободи слова, мирних зібрань, вільного переміщення громадян, провести чесні, конкурентні, демократичні вибори під час воєнного стану неможливо», — зазначила пані Юлія.

Павло Романюк, радник з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА, зауважив, що попри запровадження особливого правового режиму воєнного стану, Україна залишається демократичною державою й це покладає на неї низку зобов’язань — як міжнародних, так і національних, якщо говорити про конституційно-правові обмеження.

«Якщо ми говоримо про Україну, як демократичну державу, це означає, що в основі влади лежить воля народу, яка повинна бути основою влади уряду й виявлятися в періодичних нефальсифікованих виборах, що й зазначено в Загальній декларації прав людини. Але також зазначено, що такі вибори слід проводити при загальному рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування. Про що нам це говорить? Що в умовах збройної агресії проти України нам важливий не сам формальний акт волевиявлення, голосування, а важливий процес», — зазначив експерт.

Антон Чиркін, експерт Центру політико-правових реформ, звернув увагу, що принцип безперервності влади в контексті статусу і Парламенту, і Президента, закріплений у двох статтях Конституції України. Щодо Парламенту, у частині 4 статті 83 є доволі чітка регламентація: якщо строк повноважень Парламенту закінчився в умовах воєнного або надзвичайного стану — він продовжується до першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після закінчення воєнного або надзвичайного стану. Разом із тим, стаття 108, яка стосується Президентського статусу, говорить нам про те, що Президент виконує свої повноваження до моменту вступу на пост новообраного Президента.

«Статтю 108 Конституції України треба розуміти системно, зокрема з розділом ІІІ Конституції. Однобоко висмикувати цю статтю й відповідним чином її інтерпретувати не є доречним, оскільки неможливо в умовах повномасштабної війни провести президентські вибори на демократичних засадах і принципах, і стаття 108 разом із системним зв’язком із відповідним демократичним принципом проведення виборів дає на це чітку відповідь», — акцентував експерт.

На думку Антона Чиркіна, було б доречним після Перемоги внести зміни і до Конституції України, і до відповідного законодавства з метою конкретизації та деталізації відповідних положень, які стосуються порядку дій в умовах надзвичайного чи воєнного стану, порядку продовження повноважень вищих органів влади, і можливо навіть передбачити заснування потенційних нових інституцій, які, до прикладу, функціонують у Швеції, Іспанії, Німеччини, коли в умовах надзвичайного чи воєнного стану за умови неможливості виконання певним органом своїх повноважень утворюються спільні так звані комітети або комісії, які за певних обставин перебирають на себе відповідний функціонал.

За словами Вадима Міського, програмного директора «Детектор медіа», російська федерація постійно вкладає колосальні ресурси в те, щоб просувати свій порядок денний, інформаційно-психологічні операції. На найвищому рівні у рф координуються дезінформаційні кампанії саме стосовно легітимності українського Президента.

«Російська пропаганда вишукує будь-які шпаринки в суспільній думці, де є якийсь розкол, і намагається бити туди. Вони дуже змінили тактику своїх пропагандистських дій від того, що ми бачили на момент початку повномасштабного вторгнення. Рівень координації цієї пропаганди теж змінився — це тепер не самоуправство окремих пропагандистів, а дуже цілеспрямована й консолідована робота всієї владної вертикалі. Тому розслаблятися не варто. Але в принципі, на мій погляд, українське суспільство зараз доволі консолідовано й маємо всі шанси пройти цю сакральну для російського президента дату, а для нас вона буде просто датою — завершення п’ятирічного президентського терміну, дочекатися завершення воєнного стану, і зможемо провести вибори», — зазначив експерт.

Відеозапис пресконференції доступний за посиланням.

Пресконференція відбулася в межах проєкту «Демократична інтеграція, стійкість, та залучення» (Ukraine-DARE), який реалізує Democracy Reporting International (DRI) за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини у співпраці з Коаліцією Реанімаційний пакет реформ та Центром політико-правових реформ. Проєкт має на меті сприяння у наближенні українського законодавства до норм Європейського Союзу, розбудову діалогу щодо викликів для демократії в Україні під час війни, та сприяння громадянській активності молоді. Думки та погляди, виражені під час заходу, не обов’язково відображають позицію Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.

Чи була ця стаття корисна?