Підготовка до перших національних повоєнних виборів в Україні: виклики організації та законодавчі напрацювання

20 березня Центр політико-правових реформ провів круглий стіл «Підготовка до перших національних повоєнних виборів в Україні: виклики організації та законодавчі напрацювання», присвячений розробці законодавчої основи для проведення виборів після завершення воєнного стану.

Під час заходу було презентовано напрацювання Робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні. Пропозиції сформовано за результатами роботи тематичних підгруп за ключовими напрямами підготовки до виборів.

«Робоча група працює відкрито, і це вже дає результат – тема повоєнних виборів стала предметом публічної дискусії. Абсолютно всі погоджуються, що вибори під час війни неможливі, але щодо окремих питань – зокрема механізмів участі військовослужбовців у виборах чи голосування громадян, які тимчасово проживають за кордоном – тривають фахові дискусії. Наше завдання – вийти на узгоджені рішення і зафіксувати їх у законодавстві», – зауважив Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови ВРУ та Голова Робочої групи, що напрацьовує законодавчі пропозиції для проведення перших післявоєнних виборів.

Учасники заходу наголосили, що проведення виборів можливе лише після припинення/скасування воєнного стану, однак підготовка до них має розпочатися заздалегідь. Йдеться про створення правових і організаційних умов, які дозволять забезпечити проведення виборів відповідно до демократичних стандартів після завершення війни.

«Україна вже сьогодні готується до моменту, коли демократичний виборчий процес буде повністю відновлений. Це питання не лише правове чи організаційне – це питання довіри, легітимності та стійкості держави. Сьогодні ми презентуємо напрацьовані пропозиції, що мають забезпечити: інклюзивність виборчого процесу, його безпечність, відповідність міжнародним стандартам, адаптацію до умов післявоєнного відновлення», – переконливо зазначила Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ.

«Рішення про проведення виборів є суверенним правом України і має ухвалюватися українською державою відповідно до Конституції, законодавства та безпекових реалій. Водночас завчасне напрацювання законодавчої основи для повоєнних виборів є безумовною передумовою дотримання міжнародних стандартів і запорукою того, що державні органи зможуть якісно підготуватися до виборчого процесу, який потребує часу, ресурсів і належної координації. International IDEA комплексно підтримує зусилля України, спрямовані на підготовку до повоєнних виборів, щоб цей процес був інклюзивним, професійним і таким, що заслуговує на довіру громадян», – підкреслила Юлія Шипілова, Керівниця програм International IDEA в Україні.

До дискусії долучилися представники парламенту, органів державної влади, Центральної виборчої комісії, міжнародних організацій, дипломатичних установ та експерти. У межах круглого столу було представлено та обговорено низку напрацювань тематичних підгруп Робочої групи.

«Вибори не починаються з початком виборчої кампанії – вони готуються значно раніше, на рівні рішень, які формують довіру до держави. І в цьому сенсі вибори – це не лише політичний чи політтехнологічний процес. Передусім це державницьке завдання, де ключове значення має здатність забезпечити чіткість правил, передбачуваність процедур і рівність для всіх учасників. Повоєнні вибори мають стати бездоганним екзаменом на здатність України витримувати демократичні принципи навіть у найскладніших умовах», – переконана Олена Шуляк, Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Під час круглого столу вона презентувала напрацювання, що стосуються адміністрування виборів та виборчої інфраструктури – пропозиції відповідної робочої підгрупи, яку вона очолює спільно з Олегом Діденком. За словами Олени Шуляк, до роботи підгрупи було залучено понад 40 експертів, проведено близько десяти засідань та опрацьовано понад два десятки пропозицій. Всі напрацювання розроблялися у відкритому форматі із залученням представників Центральної виборчої комісії, парламенту та громадянського суспільства.

Одним із ключових елементів підготовки до виборів визначено підготовчий період, який має передувати офіційному старту виборчого процесу. Йдеться, зокрема, про:

• оцінку можливості або неможливості проведення виборів на окремих територіях відповідно до критеріїв, визначених окремим законом;
• аналіз стану виборчої інфраструктури з урахуванням наслідків війни (руйнування та ВПО);
• підготовку до організації голосування за кордоном, включно з можливим розширенням мережі виборчих дільниць;
• уточнення даних у державних реєстрах і взаємодію між ними.

Окремий блок пропозицій стосується протидії зовнішньому втручанню у вибори. Зокрема, пропонується:

• запровадити обов’язкове подання кандидатами інформації про можливі зв’язки з державою-агресором, участь в агресії чи іноземне фінансування;
• розширити підстави для відмови в реєстрації або її скасування, зокрема у випадках причетності до міжнародних злочинів чи фінансування з пов’язаних із державою-агресором джерел;
• запровадити прискорені судові процедури для розгляду таких справ;
• створити міжвідомчий механізм координації для протидії дезінформації, кіберзагрозам та іноземному впливу.

Ключовим принципом усіх напрацювань визначено пріоритет безпеки життя і здоров’я виборців та учасників виборчого процесу. У цьому контексті запропоновано врегулювати алгоритми дій під час надзвичайних ситуацій, включно з можливістю призупинення голосування, особливостями роботи виборчих комісій та забезпеченням збереження виборчої документації.

Під час другої панелі заходу було презентовано пропозиції підгрупи з питань участі у виборах громадян України, які перебувають за кордоном.

Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, яка є співголовою згаданої підгрупи, наголосила, що мільйони українців, які через війну опинилися за кордоном, мають зберігати повноцінний зв’язок із державою, зокрема й через реалізацію виборчих прав. Завданням підгрупи вона вбачає знайти необхідні рішення, що дозволять цим людям безпечно, доступно та прозоро реалізувати своє виборче право, незалежно від країни перебування.

Разом зі співголовою підгрупи Олександром Карасевичем (Державний секретар МЗС України) вони презентували законодавчі напрацювання щодо участі у виборах громадян України, які перебувають за кордоном.

Серед ключових напрацювань – розширення можливостей для голосування за кордоном. Зокрема, йдеться про:

• збільшення кількості виборчих дільниць поза межами дипломатичних установ;
• оптимізацію їх розміщення з урахуванням концентрації громадян України;
• спрощення процедур зміни виборчої адреси та включення до списків виборців.

Зосереджено увагу й на вдосконаленні організаційних процедур голосування, щоб мінімізувати черги, підвищити доступність виборчого процесу та зменшити адміністративне навантаження на виборчі комісії. Важливим напрямом є посилення взаємодії між державними органами, зокрема Міністерством закордонних справ, Центральною виборчою комісією та іншими інституціями, для забезпечення належної підготовки та організації виборчого процесу за межами України.

Під час третьої панелі круглого столу Роман Лозинський презентував напрацювання підгрупи з питань забезпечення реалізації виборчих прав військовослужбовців, яку він співочолює.

«Це наш обов’язок, аби ті, хто пожертвували своїм здоров’ям, часом, своїми кар’єрами заради того, щоб захищати нас, нашу незалежність, свободу, право на існування, яке заперечує наш ворог, мали мінімальну кількість бар’єрів для того, щоб обирати і для того, щоб бути обраними на повоєнних виборах», – переконаний Роман Лозинський.

За словами пана Романа, метою підгрупи є створення чітких механізмів участі військовослужбовців у виборчому процесі на перших повоєнних виборах.

Серед ключових напрацювань підгрупи:

• вдосконалення підходів до формування списків виборців серед військовослужбовців, завдяки поданню до списку командиром лише тих, хто фактично наявний у відповідних підрозділах;
• забезпечення гарантій вільного і таємного волевиявлення, зокрема недопущення будь-якого впливу на військовослужбовців під час голосування та унеможливлення контролю за їхнім вибором;
• розробка механізму реагування на порушення виборчих прав військовослужбовців;
• налагодження ефективної координації між Збройними силами України, Центральною виборчою комісією та іншими органами, що беруть участь у виборчому процесі;
• розробка спеціальних алгоритмів дій у разі загострення безпекової ситуації під час голосування.

Окремим викликом залишається баланс між забезпеченням виборчих прав військових і збереженням належного рівня безпеки та боєздатності підрозділів. Саме тому підгрупа працює над такими рішеннями, які можна буде гнучко застосовувати залежно від ситуації на місцях.

Під час четвертої панелі Віталій Безгін і Таміла Ташева презентували пропозиції підгрупи з питань ВПО, тимчасово окупованих та прифронтових територій Робочої групи, яка напрацьовує комплексні законодавчі рішення щодо організації виборів після війни.

У центрі уваги підгрупи вироблення підходів, які дозволять забезпечити участь у виборах громадян, що постраждали від війни, з урахуванням втрати контролю над територіями, масово переміщення населення та руйнування інфраструктури.

Серед ключових пропозицій підгрупи:

• визначення підходів до формування та зміни виборчої адреси для внутрішньо переміщених осіб, з урахуванням їх фактичного місця проживання;
• врегулювання участі у виборах громадян з тимчасово окупованих територій, зокрема через можливість голосування на підконтрольній території;
• оцінка можливості проведення виборів на окремих територіях залежно від безпекової ситуації та відповідності визначеним критеріям;
• відновлення та адаптація виборчої інфраструктури на деокупованих територіях, включно з дільницями, реєстрами та роботою виборчих комісій;
• запровадження спеціальних процедур для прифронтових територій, де безпекові ризики можуть унеможливлювати проведення стандартного голосування;
• забезпечення доступу до виборчого процесу для максимальної кількості громадян, попри їх переміщення або втрату місця реєстрації.

Окремий блок напрацювань стосується питань пасивного виборчого права та ризиків участі у виборах осіб, пов’язаних із державою-агресором. У презентації наголошувалося на необхідності встановлення додаткових запобіжників, які унеможливлять участь у виборчому процесі кандидатів, що співпрацювали з окупаційними адміністраціями або підтримували збройну агресію проти України. Йдеться, зокрема, про розширення підстав для обмеження пасивного виборчого права, удосконалення механізмів перевірки кандидатів та запровадження процедур, які дозволять своєчасно виявляти такі ризики. Водночас підкреслюється необхідність збереження балансу між захистом держави та дотриманням демократичних стандартів і прав людини.

Безпека є ключовою передумовою для проведення перших післявоєнних виборів і саме вона має визначати можливість їх організації.

Під час п’ятої панелі круглого столу було представлено пропозиції підгрупи з питань напрацювання критеріїв безпеки щодо можливості організації та проведення виборів. Аліна Загоруйко, заступниця Голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, переконана, що організація та проведення виборів після війни має базуватись на чітких і зрозумілих безпекових критеріях.

Серед ключових пропозицій підгрупи:

• запровадження комплексної системи оцінки безпеки, яка враховує воєнну, гуманітарну та інфраструктурну ситуації;
• визначення чітких критеріїв для оцінки можливості проведення виборів, ухвалення рішення про проведення або відтермінування виборів на окремих територіях;
• оцінка стану критичної інфраструктури, зокрема можливості функціонування виборчих дільниць, зв’язку та транспорту;
• врахування рівня загроз для життя і здоров’я виборців та учасників виборчого процесу як базового критерію для ухвалення рішень.

Під час презентації було зауважено, що безпекові критерії мають застосовуватися диференційовано, адже ситуація в регіонах після війни буде суттєво відрізнятися. Також йдеться про необхідність чіткого розмежування повноважень між органами, які будуть відповідальні за оцінку безпекової ситуації та ухвалення рішень щодо проведення виборів, зокрема між органами державної влади, безпековим сектором і виборчими органами.

Детальніше у відео:

Захід організовано Центром політико-правових реформ спільно з Робочою групою з підготовки законодавчих пропозицій щодо особливостей виборів в умовах повоєнних виборів та/або під час особливого періоду в межах проєкту U-VOTE, що підтримується Норвегією та реалізується International Institute for Democracy and Electoral Assistance (International IDEA).

Чи була ця стаття корисна?