Експерти ЦППР взяли участь в презентації Звіту за результатами аналізу судової практики притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією

Член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк та експертка з питань антикорупції Ольга Піскунова разом з експертами Національного агентства з питань запобігання корупції взяли участь у презентації та обговоренні Звіту за результатами аналізу судової практики притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, за 2014-2024 роки.

Ольга Піскунова презентувала результати аналізу судової практики щодо притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Вона наголосила, що одна з ключових загальних проблем — це відсутність належної правової визначеності на рівні законодавства. Зокрема, у КУпАП не конкретизовано такі важливі поняття, як «день вчинення правопорушення» та «день його виявлення». Це безпосередньо впливає на визначення строків притягнення до відповідальності та на кінцеве рішення суду.

Другою тенденцією, яку зауважила експертка, є те, що мотивувальні частини судових рішень часто є дуже лаконічними. У переважній більшості випадків зі змісту рішень складно зрозуміти логіку, через яку суд дійшов до того чи іншого висновку. Це створює проблеми для правозастосування та ускладнює формування сталої практики.

Перейшовши до аналізу окремих категорій справ, пані Ольга зазначила, що правопорушення, пов’язані із суміщенням і сумісництвом, не є найбільш поширеними. Розподіл справ загалом корелює зі статистичними даними. При цьому приблизно половина справ стосується порушень, передбачених частиною 1 статті 172-4 КУпАП (зайняття іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю), а інша половина — частиною 2 (входження до органів управління підприємств із метою отримання прибутку).

Експертка повідомила, що 38 рішень по цій категорії були оскаржені в апеляційному порядку, і вибірка проаналізованих справ охоплює майже 100% реальних судових рішень. Вона зазначила, що від моменту вчинення правопорушення до передачі матеріалів до суду минає в середньому 202 дні, а судовий розгляд триває ще близько 134 днів. Таким чином, найбільш тривалими виявляються етапи виявлення факту правопорушення та оформлення матеріалів.

Ольга Піскунова наголосила, що у частині справ, закритих через сплив строків притягнення до відповідальності, саме затримки з оформленням матеріалів суттєво впливали на результат. Водночас, у випадках, коли особи були мобілізовані або проходили військову службу, суди, як правило, звільняли їх від відповідальності, виходячи з положень Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».

Перейшовши до статті 172-5 (правопорушення, пов’язані з отриманням подарунків), експертка зазначила, що таких справ небагато — 31 постанова за три роки. Пані Ольга підкреслила, що складність цієї категорії полягає у виявленні самого факту подарунка: у більшості випадків особи навіть не усвідомлюють, що порушують закон. Суди при цьому звертають увагу не лише на сам факт отримання подарунка, а й на зв’язок такого подарунка із функціями, які виконує особа.

Однак експертка зауважила тенденцію зловживання цивільно-правовими механізмами: у низці справ дарувальники вже після відкриття провадження ініціювали цивільні процеси про визнання договорів удаваними, і на підставі цього адміністративні справи закривалися.

Далі експертка перейшла до статтей, що регулюють відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. За її словами, саме тут найчастіше спостерігається як штучне затягування розгляду справ з боку осіб, які притягуються до відповідальності, так і недостатнє обґрунтування рішень судами.

Останньою пані Ольга розглянула статтю 172-8 (незаконне використання інформації). Вона зазначила, що понад половина справ закривається через відсутність складу або події правопорушення. Часто суди та спеціально уповноважені органи не розрізняють розголошення інформації та її використання, хоча це визначає суть правопорушення.

Аналіз судової практики:

Микола Хавронюк презентував результати аналізу законодавства щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Він нагололосив на проблемі Недосконалості положень КУпАП, якими регламентовано порядок притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Експерт зокрема зауважив проблему застосування статті 22 про малозначні правопорушення, що часто призводить до суперечливих судових рішень. Він переконаний, що від практики «малозначності» слід відмовитися, адже публічний службовець свідомо обирає службу і має розуміти встановлені для нього обмеження.

Далі Микола Іванович підкреслив необхідність чіткого визначення «дня виявлення правопорушення», а також доцільність зупинення перебігу строку накладення адміністративного стягнення у разі неявки особи або несвоєчасного складання протоколу. Окремо Микола Хавронюк зазначив проблему дисбалансу сторін у провадженні, адже прокурори не мають можливості оскаржувати рішення судів першої інстанції. Через це, за його словами, значна кількість справ закривається, а судова практика не уніфікується. Експерт наголосив, що також слід законодавчо врегулювати підстави повернення матеріалів до Нацполіції чи НАЗК для дооформлення, щоб уникнути автоматичного закриття проваджень.

Микола Іванович зауважив, що касаційне оскарження у таких справах законодавством не передбачене, що позбавляє Верховний Суд можливості формувати єдину практику. Він запропонував передбачити таку можливість і визначити, що касаційний розгляд має здійснювати Кримінальний касаційний суд. Він наголосив, що недосконалим є не лише сам Кодекс України про адміністративні правопорушення, але й ті норми, на які він посилається. Як підкреслив експерт здебільшого мова йде про Закон «Про запобігання корупції», але також і про Закон «Про державну службу» та інші пов’язані акти.

Микола Хавронюк переконаний, що публічним службовцям доцільно дозволити отримувати пасивні доходи — відсотки, дивіденди, роялті, оскільки це не відволікає від виконання службових обов’язків. Також, на його думку, слід уточнити поняття «загальновизнаного уявлення про гостинність» і виписати в законі конкретний перелік допустимих подарунків — наприклад, квіти, книга, сувенір, цукерки тощо. Далі експерт зазначив, що необхідно привести у відповідність норму Закону «Про запобігання корупції» і назву та диспозицію частини першої статті 172-5 КУпАП, оскільки наразі стаття говорить про «обмеження», тоді як слід розмежовувати обмеження, заборони та обов’язки.

Микола Іванович висловив пропозицію щодо несвоєчасного повідомлення про відкриття валютного рахунку. Він зазначив, що слід врегулювати можливість врахування поважних причин. За словами експерта, у теперішніх умовах люди можуть хворіти, потрапляти у полон, перебувати без зв’язку чи електрики, або опинятися в інших об’єктивних складних обставинах, і це має бути враховано. Щодо конфлікту інтересів він наголосив, що законодавство не передбачає механізму розв’язання ситуацій, коли конфлікт виникає між близькими особами, які працюють разом. Він наголосив, що можливі ситуації, коли одна особа свідомо працевлаштовується, щоб спричинити звільнення іншої.

Експерт також підкреслив проблему незаконного використання інформації. Він зазначив, що між Законом «Про запобігання корупції» та статтею 172-8 КУпАП існує суперечність щодо кола осіб: в одному випадку йдеться про осіб, які припинили діяльність, а в іншому — про тих, хто продовжує її здійснювати. Микола Іванович наголосив, що цю суперечність слід усунути. Він додав, що якщо особа використовує отриману службову інформацію у власних інтересах, це може бути пов’язано з отриманням неправомірної вигоди, і тоді мова йде не про правопорушення, пов’язане з корупцією, а про корупційне правопорушення.

Микола Хавронюк зазначив, що статтю 172-9 також необхідно змінити, оскільки вона не конкретизує коло заходів, вчинення яких утворює склад правопорушення. Експерт наголосив, що перелік обов’язків посадових осіб має бути ширшим і включати також обов’язки щодо виявлення та реагування на правопорушення. За його словами, керівник має зупиняти підлеглих, які вчиняють такі порушення.

Аналіз законодавства:

Аналіз судової статистики:

Звіт за результатами аналізу судової практики притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, за 2014-2024 роки:

Відеозапис обговорення результатів дослідження за посиланням.

Звіт підготовлений фахівцями Центру політико-правових реформ та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI).

Чи була ця стаття корисна?

1