Експертки ЦППР взяли участь у ІХ щорічній конференції зі східноєвропейських та євразійських досліджень

11–13 червня в місті Тарту (Естонія) відбулася ІХ міжнародна щорічна наукова конференція «Стійкість та адаптація в часи випробувань» (Resilience and Adaptation in Times of Adversity), присвячена дослідженню проблем Східної Європи та Євразії.

Захід зібрав кілька сотень аналітиків і науковців із країн Європи, Азії та США, які спеціалізуються на регіонознавстві, порівняльній політології, міжнародних відносинах, економіці, історії, соціології, антропології, культурології та суміжних дисциплінах.

Експертка ЦППР з питань судівництва Олена Овчаренко та експертка з конституційного права Ольга Івасюк виступили з доповіддю «Демократія під прицілом: подолання викликів для парламентаризму, виборів та правосуддя в Україні під час війни» (Democracy оn Trial: Overcoming Challenges to Parliamentarism, Elections, And Justice in Ukraine During the War) в межах секції «Осмислення демократії під час війни: досвід України» (Rethinking Democracy in Times of War: Insights from Ukraine). Основні тези доповіді ґрунтувалися на висновках дослідження «Огляд демократичних інститутів України під час війни» яке здійснили ЦППР і Коаліція «Реанімаційний Пакет Реформ» у межах проєкту Ukraine-DARE («Демократична інтеграція, стійкість та залучення») за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Пані Ольга присвятила свій виступ значенню та позитивним тенденціям у роботі Парламенту під час війни, як однієї з важливих інституцій забезпечення демократичного устрою держави. Вона підкреслила, що демократія функціонує завдяки різним інструментам, закріпленим у Конституції та розвиненим на рівні законодавства.  Умови воєнного стану докорінно змінюють підхід держави до управління, де першочерговою ціллю постає захист національної безпеки та суверенітету.

«Демократія в Україні опинилася перед подвійним випробуванням: з одного боку, правові норми воєнного часу не дозволяють повністю реалізувати стандартні демократичні процедури, зокрема вибори, а з іншого – виникає потреба в інноваційних підходах, що дозволяють зберегти демократичний характер політичного процесу навіть за таких умов», – наголосила експертка.

Серед основних позитивних тенденцій парламентської демократії Ольга Івасюк назвала:

• безперервність роботи парламенту;
• політичний консенсус між основними політичними силами щодо ключових рішень;
• відновлення парламентського контролю над Урядом (зокрема години запитань до Уряду, здійснення правового моніторингу);
• посилення прозорості та відкритості роботи Парламенту та його комітетів (доступ журналістів до будівлі Парламенту, трансляція пленарних засідань та засідань комітетів, публікація стенограм засідань, поіменного голосування).

Підсумовуючи, пані Ольга зазначила, що український парламент залишається центральним майданчиком для дискусій і ухвалення рішень на основі консенсусу, що вже є важливим досягненням демократії в умовах війни. Завдяки прозорості, ефективному контролю, залученню громадськості та співпраці між усіма політичними силами вдається зберігати довіру громадян і легітимність інституцій. Звісно, реалізація повного спектра демократичних процедур стане можливою лише після завершення війни, але вже сьогодні очевидно: українська демократія витримує  надважке випробування, зміцнюючись і адаптуючись.

Пані Олена присвятила свій виступ проблемам функціонування судової гілки влади в умовах воєнного стану.  Вона акцентувала на ключових здобутках України в цій сфері:

• стале функціонування судів з відправлення правосуддя – попри обстріли, руйнування та пошкодження будівель судів, відключення світла та хакерські атаки на державні реєстри; 
• відновлення прозорих і публічних доборів до органів суддівського врядування (ВРП, ВККС), а також на посади суддів місцевих, апеляційних судів та Вищого антикорупційного суду України – з урахуванням більш жорстких вимог до перевірки попередньої професійної діяльності кандидатів на суддівські посади; 
• продовження удосконалення законодавства, яке регламентує правовий статус, добір і відповідальність суддів, правила професійної етики та доброчесності в судовій системі, процедуру здійснення правосуддя, впровадження технологій електронного судочинства; 
• активне впровадження реформ, передбачених зобов’язаннями України як кандидата на вступ до Європейського Союзу.

Під час обговорення доповіді, експертки ЦППР наголосили, що попри всі виклики та проблеми – військову агресію росії, складні внутрішні соціально-економічні процеси – Україна залишається відданою курсу на євроінтеграцію та реформування демократичних інститутів.

Організаторами заходу виступили Інститут політичних досліджень імені Йохана Скітте та Центр східноєвропейських та євразійських досліджень (CEURUS) Тартуського університету. Щиро вдячні їм за запрошення та можливість долучитися до змістовного обговорення актуальних викликів для регіону!

Чи була ця стаття корисна?