Досьє дисциплінарної відповідальності суддів

Станом на 19 лютого 2016 року на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів розміщена інформація щодо 40 рішень про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності у 2015 році.  У 27 випадках Комісія застосувала дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, 13 суддям оголошено догану. 36 суддів, притягнутих до дисциплінарної відповідальності, є суддями місцевих судів, 4 – суддями апеляційних судів. Підставами дисциплінарної відповідальності суддів найчастіше ставали істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, а також невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

У більшості випадків ініціаторами притягнення судді до дисциплінарної відповідальності були фізичні особи (15), удвічі рідше – юридичні особи приватного права (7). Показово, що серед ініціаторів притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності немає прокурорів, хоча раніше вони складали значну частку скаржників.

Судді воліють оскаржувати рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності до Вищого адміністративного суду частіше, ніж до Вищої ради юстиції. Можливо, це пов’язано з тим, що Вищий адміністративний суд розглядає скарги суддів оперативніше ніж Вища рада юстиції. Наразі у трьох випадках з п’яти Вищий адміністративний суд погодився з аргументами суддів і скасував рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Слід зазначити, що інформація про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності з’являється з значним запізненням. Наразі з 40 рішень Комісії доступні для перегляду лише 22.  Це може бути пов’язано з тим, що Комісія не публікує рішення, поки не сплив строк для їх можливого оскарження.

Завантажити рішення про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності (у таблиці).

За час роботи оновленого складу Вищої ради юстиції (з 9 червня 2015 року) цей орган вніс 311 подань щодо звільнення суддів у зв’язку з порушенням присяги. Левова частка цих подань (276) стосувалася суддів, що працювали на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Усі вони наразі здійснюють судочинство іменем Російської Федерації.

Якщо винести за дужки суддів АРК та м. Севастополя щодо яких Вища рада юстиції внесла «масове» подання про звільнення, вона також розглянула 35 «індивідуальних» подань. Більшість з них ініційовані за висновком Тимчасової спеціальної комісії (26), меншість – за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів (8). Ще в одному випадку ініціатором звільнення судді виступив народний депутат України VII скликання та Хмельницька міська рада.

У 28 випадках з 35 Вища рада юстиції знаходила підстави для внесення подання про звільнення судді за порушення присяги. Найбільша кількість подань зумовлена так званими «майданними справами». Вища рада юстиції рекомендувала звільняти суддів переважно через грубі порушенням норм процесуального права під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо осіб, які були учасниками масових протестів у період Євромайдану, а також у зв’язку з безпідставним притягненням учасників акцій протесту до адміністративної відповідальності.

Щонайменше 3 рішення Вищої ради юстиції про внесення подання про звільнення через порушення присяги були успішно оскаржені до Вищого адміністративного суду. Кожного разу суд робив сумнівний висновок про неврахування Вищою радою юстиції того факту, що строк притягнення до відповідальності у «майданних справах» закінчився. У разі, якщо позицію Вищого адміністративного суду підтримає Верховний Суд України, можна прогнозувати, що жоден із суддів, які приймали свавільні рішення під час Революції гідності, не понесе відповідальності.