Закордонний виборчий округ: виклики післявоєнних виборів

Під час Parliamentary Electoral Dialogue, який відбувся 30-31 травня 2023 у Брюсселі, членкиня Правління Центру Юлія Кириченко окреслила коло проблем, які виникнуть під час проведення повоєнних виборів у закордонних округах.

Наразі невідома реальна кількість наших виборців — громадян України — у кожній країні за кордоном, і невідомо, що буде завтра. «Але, незалежно від цього, ми точно маємо говорити, як нам провести повоєнні вибори. Після військової перемоги для мене стоїть надважливе завдання провести повоєнні — для мене вони стовідсотково будуть транзитні — вибори, як перемога всієї європейської демократії, світової над тоталітарним режимом», — зазначила експертка.

Вся Україна, всі органи в Україні, і громадянське суспільство думають про це, зокрема частина, яка працює щодо демократії, щодо спостереження за виборами. Пані Юлія зауважила: «Зараз наша позиція — більше не спостереження, а якомога більша підтримка держави для того, щоб разом ми змогли провести повоєнні вибори, і ми розуміємо, що це не буде ідеально».

Впродовж декількох місяців у закритому режимі працює робоча група в складі експертів Громадянської мережі ОПОРА, Центру політико-правових реформ за підтримки IFES в Україні, яка намагається теж виробити найкращі рекомендації, як зробити ці вибори.

Це мають бути транзитні вибори, це має бути саме регулювання виборів насамперед парламентських. За графіком вони мають відбутися вже в жовтні цього року, але очевидно вони не відбудуться в цей час. Будуть чергові відкладені парламентські вибори після припинення війни й розуміння, що ми можемо насамперед забезпечити безпеку й вибір. Вони не зможуть бути швидкими. Після військової перемоги — не менше 6 місяців, а то й більше.

Юлія Кириченко детально розповіла про виклики післявоєнних виборів та пропозиції щодо їхнього подолання.

1. Центральна виборча комісія не зможе забезпечити реалізацію активного виборчого права, якщо не буде актуальних даних Державного реєстру виборців.

Реєстр був закритий в перші дні війни, його дані не поповнюються. Кожен рік війни — це принаймні два місяці, які необхідні для того, щоб актуалізувати інформацію щодо Реєстру.

Для подолання цього виклику необхідно достатньо часових ресурсів, уже на сьогодні покроковий план дій, і звісно міжнародна допомога, бо навіть Державний реєстр виборців втратив своє устаткування й кадри.

2. Актуалізація даних Реєстру ускладнена великою кількістю виборців за кордоном.

Ця кількість невідома, є лише приблизні дані. Для подолання виклику необхідно насамперед заохотити виборців за кордоном самостійно звертатися до Реєстру; якомога спростити процедуру внесення змін про себе в Реєстр; й оскільки той електронний кабінет виборців, який зараз є, не витримає такого навантаження — розглянути альтернативні способи підпису електронних заяв про себе. На думку пані Юлії, найкращим варіантом буде застосунок Дія, оскільки відповідно до проведених досліджень саме виборець за кордоном дуже часто його використовує, і попередні консультації говорять, що Мінцифри готово зробити таку послугу через систему Дія.

3. Неспроможність закордонних виборчих дільниць.

Для подолання цього виклику необхідні додаткові виборчі дільниці в країнах, де є найбільше виборців. Тут необхідно працювати Міністерству закордонних справ, Консульству безпосередньо з кожною країною й оновити ті міжнародні двосторонні угоди, які є.

Також треба йти на дочасне голосування, мається на увазі не один день, а принаймні три (п’ятниця, субота, неділя), і розширення часових меж.

«Постало питання від Центральної виборчої комісії, принаймні я його бачила, що це неконституційно. Як фахівець з конституційного права я не бачу проблем, тому що Конституція встановлює день виборів. Наша позиція, що день виборів — це не дорівнює дням голосування», — зазначила експертка.

Також немає можливості швидко після війни застосувати поштове голосування, оскільки насамперед виборець не готовий, пошта не готова, і буде багато питань до довіри такого голосування. Так само немає можливості вводити електронне голосування на транзитних повоєнних виборах.

4. Функціонування додаткових закордонних виборчих дільниць.

Серед проблем — кадровий ресурс створити такі виборчі дільниці, матеріально-технічне забезпечення комісій (і знову тут будемо просити допомоги країн ЄС), забезпечення безпеки на дільницях (тут теж будемо просити по факту Національні поліції країн нам допомогти й налагодити якомога більше співпрацю).

5. Передвиборна агітація за кордоном.

Кількість виборців, яка є за кордоном, тепер буде політично дуже приваблива для політичних сил, які підуть насамперед на парламентські вибори.

Передвиборна агітація за кордоном жодним чином не регулюється, кількість виборців величезна, тобто фактично політична сила може прийти в парламент і взяти багато місць лише працюючи з виборцем за кордоном.

«Чи треба тут думати щодо ефективного якогось контролю? Мабуть, так, але зараз у нас немає рекомендацій, як це зробити. Мабуть, таких прецедентів, такої кількості виборців не було. Ще раз зазначу — багато виборців одразу не повернуться в Україну, навіть які захочуть повертатися, оскільки, наприклад, розмінування певних регіонів буде займати до двох років», — зауважила експертка.

6. Система оскаржень всіх виборчих, скажімо так, адмінправопорушень, злочинів, звісно майже неможлива за кордоном. Наша порада — у нас в принципі є «Електронний суд», спробувати вже на сьогодні удосконалювати цю систему.

7. І великий виклик — це зараз можна вже напрацьовувати — швидка інформаційна стратегія держави, як повідомити взагалі виборця та виборця за кордоном про можливості й ті зміни, які відбудуться. І теж ми тут бачимо можливість донесення інформації до виборця за кордоном через застосунок Дія.

Чи була ця стаття корисна?