26 Лют, 2024
Розділи статті
Повномасштабна фаза агресивної війни рф проти України триває вже два роки, а боротьба за нашу демократію — понад тридцять.
В екстраординарних / воєнних умовах Український народ засвідчив спроможність боротися за свободу і незалежність, а система публічної влади на практиці доказала стійкість демократії і дотримання основних засад конституційного ладу.
Українська демократія всупереч потугам ворога навіть в умовах військових дій продовжує виконувати конституційні приписи. Конституцією закріплено європейська ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України. Засвідченням вказаного вектору є отримання Україною влітку 2022 року статусу країни-кандидата до Європейського Союзу (далі — ЄС) і подальше виконання відповідних вимог ЄС. Станом на лютий 2024 року Уряд України вже затвердив План заходів з виконання рекомендацій Єврокомісії на шляху до початку перемовин про членство в ЄС[1], що стало можливо завдяки захисту зі зброєю в руках демократії Українським народом.
Парламентаризм
Український парламент попри об’єктивні воєнні ризики, працює під час воєнного стану[2] і реалізує майже всі свої конституційні функції. Відповідно до Конституції України під час воєнного стану Верховній Раді заборонено змінювати Конституцію України та проведення виборів не допускається під час воєнного стану[3].
Результатом реалізації законодавчої функції Парламенту стало прийняття низки важливих законів. Окрім прийняття законів у військовому, гуманітарному, соціальному секторах, Парламент приймав закони й у євроінтеграційному напрямку, наприклад, закони «Про правотворчу діяльність», «Про національні меншини», «Про медіа».
Глава держави
Президент України також продовжив виконувати свої повноваження відповідно до Конституції України. Відповідно до частин другої та третьої статті 102 Конституції України Президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, а також гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
Об’єктивно Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України (пункт 17 частини першої статті 106 Конституції) під час повномасштабного вторгнення рф основні свої зусилля докладає для оборони України та захисту державного суверенітету.
Щодо подовження повноважень Парламенту і Президента України
З метою відсічі спекуляцій і закидів щодо нелегітимності виборних органів влади в Україні варто зазначити наступне.
Після 1945 року жодна демократія європейського континенту не стикалася із викликами подібними до українських. Отже, практичний досвід конституційно-правового регулювання діяльності органів публічної влади в екстраординарних режимах майже відсутній.
Відповідно до українського законодавства, парламентські вибори в Україні мали відбутися 29 жовтня 2023 року. Втім, у відповідності до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах воєнного стану забороняється проведення парламентських, президентських і місцевих виборів. Конституція України у частині четвертій статті 83 чітко зазначає — у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного стану.
Аналогічні норми передбачені у більшості зарубіжних конституцій.
Стосовно виборів Президента України. За Конституцією України, чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента України, тобто за мирних умов мали б відбутися 31 березня 2024 року, а їхнє призначення Парламентом мало відбутися не пізніше 21 грудня 2023 року.
Однак, через правовий режим воєнного стану чергових президентських виборів у конституційний строк не відбудеться. І в цьому випадку, в тому числі, задля недопущення вакууму влади і забезпечення безперервності влади, застосовується стаття 108 Конституції України — Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України на перших повоєнних виборах.
Аналіз конституційного, виборчого законодавства, а також судової практики свідчить про несумісність воєнного стану із дотриманням конституційних принципів виборчого права, а отже і проведення будь-яких демократичних виборів. Крім того, по факту, у суспільстві немає і запиту на вибори. Зазначені аргументи обумовлюють конституційно-правову можливість і доцільність подовження повноважень Парламенту і Президента України в умовах воєнного стану, зокрема, задля захисту демократії в Україні.
Судова влада
Судова влада в Україні теж продовжує працювати відповідно до Конституції України, більш того спостерігається посилення судових інституцій та виконання рекомендацій Європейської Комісії.
Так підтвердженням стійкості української демократії є запровадження у 2023 році процедури конкурсного відбору до Конституційного Суду України (далі — КСУ). Вперше в історії України судді до КСУ будуть призначатися за результатами відбору на відповідність оціночним критеріям визнаного рівня компетентності у сфері права і високих моральних якостей із залученням міжнародних експертів. Крім того, впродовж 2023 року відновлено роботу Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Місцеве самоврядування
Розпочата у 2014 році реформа децентралізації в Україні показала певні позитивні результати. Однак після 2019 року реформа не рухалася. Воєнний стан обумовив запровадження військових адміністрацій, які в деяких сферах перебрали на себе повноваження місцевого самоврядування. Втім, все одно, навіть у військових умовах система місцевого самоврядування, як основоположна засада конституційного ладу, витримала, працює і взаємодіє з державними органами. Більш того, саме на муніципальну владу на початку війни ліг тягар забезпечення територіальної оборони і розміщення внутрішніх переселенців.
Одним із прикладів є робота муніципальної влади у прифронтовому місті мільйоннику — Харкові. Попри близькість до російського кордону і постійні обстріли, місцеве самоврядування в місті, в регіоні функціонує і забезпечує потреби місцевого населення. Варто відмітити ідею і реалізацію місцевої влади щодо побудови і облаштування підземних дошкільних закладів і шкіл. Навіть в умовах майже щоденних обстрілів освітній процес продовжується у стаціонарному форматі.
Втім, на жаль, є випадки певного обмеження місцевого самоврядування з боку держави. Мова йде, насамперед, про позбавлення бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування і обмеження наповнення місцевих бюджетів.
Військова агресія рф проти України засвідчила дуже цікавий факт. Український народ показав свою правосвідомість. Нація, розуміючи ризики втрати державності, уклала із владою новий неписаний суспільний договір. Зміст цього договору — єдність і спільна боротьба проти ворога. І доказом цього, навіть в умовах військової агресії, є збереження і забезпечення основних засад конституційного ладу. Однак, боротьба ще триває…
Існування української державності і функціонування органів публічної влади після 24 лютого 2022 року, беззаперечно, є наслідком героїзму українських військових, добровольців, волонтерів, в цілому, усього народу. Так, особисто автори вдячні всім військовим, в тому числі, своїм колегам, науковцям Володимиру Нестеровичу і Роману Куйбіді, які вже понад два роки боронять Батьківщину від рф.
Джерело: Verfassungsblog (німецькою, англійською)
[2]Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
[3] Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року (з наступними змінами), на всій території України у зв’язку з повномасштабною збройною агресією рф введено воєнний стан, що на сьогодні триває до 13 травня 2024 року.
Чи була ця стаття корисна?
