Чи законодавчі обмеження справді допомагають уникати кумівства?

03 Лип, 2023

Видання Експрес зібрало думки експертів щодо кумівства та корупції в Україні. Експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк пояснює чи працюють законодавчі механізми уникнення кумівства:

— До прикладу, у законі «Про правовий режим воєнного стану» не написано, що після оголошення воєнного стану не проводяться конкурси для кандидатів на вищі посади в державі. Це наші можновладці вигадали собі таке. Тому з’являється можливість призначати на різні посади будь-кого, ще й з ознакою непотизму. Все це відбувається непрозоро, а потім чиновника, який краде, ловлять і стає відомо, що він — кум, сват чи брат якогось високопосадовця.

Щоб уникати таких ситуацій, конкурси на вищі посади в державі потрібно обов’язково проводити. Необхідно також, щоб були уповноважені особи, які перевірятимуть наявність родинних зв’язків між посадовцями. Іноді такі зв’язки ретельно приховуються. Наприклад, чоловік розлучається з дружиною і запевняє, що вони не є близькими особами, хоча й живуть в одному помешканні.

Лише коли за використання родинних зв’язків держслужбовці понесуть реальну відповідальність, тоді позбудемося непотизму в нашій владі. Поки що це погано регулюється. Так, існує вимога заявляти про конфлікт інтересів. Наприклад, особа бере участь у тендері, організованому держорганом, де працює її родич. Про це слід повідомити. Якщо не заявити, то виникає адміністративна відповідальність. Проте є ще дуже багато можливостей, щоб уникнути відповідальності за ці дії.

Якщо, приміром, за годину стається до 100 випадків, що стосуються конфлікту інтересів, то до відповідальності за це притягують максимум 100 осіб на рік. Коли конфлікт інтересів переростає у зловживання службовим становищем, що передбачає кримінальну кару, то цифри ще менші. Торік за зловживання службовим становищем засуджено, напевно, не більше як 5 осіб по всій країні.

Чи була ця стаття корисна?