Способи й перспективи передачі російських активів Україні

Коли ми говоримо про перспективи реальних виплат компенсацій Росією, йдеться насамперед про три питання, які потребують відповідей:

• які існують способи накопичення російських коштів;
• які є шляхи їхньої передачі Україні;
• якою є мета всіх цих заходів.

В цьому матеріалі шукатимемо відповідь на два останніх запитання. Почнемо з того, які шляхи передачі російських коштів існують. Їх два: «єдина» й «розрізнена» передача.

Розрізнений варіант передачі коштів

Якщо наші партнери так і не домовляться про спільні дії, то Україна зможе розраховувати на передачу російських коштів окремо від різних держав. Впливові гравці мають проявити ініціативу. Інакше шанс успіху сумнівний. Часовий вимір: середньо- і довгострокова перспектива.

Це можуть бути прості або ж цільові (під конкретні потреби) передачі. У будь-якому разі, тут ми не можемо говорити ані про всі 300 мільярдів доларів, ані про скільки-небудь співставні збиткам суми цих передач. Також абсолютно незрозумілими будуть графіки й стабільність передачі коштів.

Об’єднаний варіант передачі коштів

Що таке компенсаційний механізм?

Утім, у разі налагодження співпраці та об’єднання сил партнерів передача російських коштів може відбуватись єдино – через міжнародний компенсаційний механізм. Що це? Це – комплекс міжнародних зусиль, який за допомогою інститутів, нормативно-правових актів і політико-дипломатичних заходів шляхом збору й обліку інформації, акумулювання коштів, розгляду позовів жертв, розподілення й виплати компенсацій, покликаний максимально відновити добробут жертв збройної агресії, відшкодувати завдані їм збитки.

Суб’єктами отримання компенсації в нашому випадку будуть держава Україна, її мешканці й юридичні особи. Суб’єкт виплат – держава-агресорка Росія. Робота над створенням чогось на кшталт міжнародного компенсаційного механізму (МКМ) розпочалась у перші місяці повномасштабного вторгнення. З часом за прототип майбутнього механізму взяли модель Компенсаційної комісії ООН, створеної після агресії Іраку проти Кувейту в 1990-1991 роках.

Чотири головні складові МКМ лаконічно визначені експертами Центру Дністрянського:

• міжнародний договір (як правова основа для створення механізму відшкодування);
• спеціальна комісія (як орган, що розглядає позови та присуджує відшкодування);
• фонд для виплати компенсацій;
• реєстр збитків.

З плином міждержавної співпраці конфігурація МКМ може несуттєво змінюватись, а ключові елементи – «утворюватись» у різний час і в різній послідовності.

Концепція створення МКМ знайшла широку підтримку міжнародної спільноти: в ООН, НАТО, Євросоюзі, Раді Європи (РЄ). Більше того, в інституційних межах останньої навесні 2023 року було створено поки що єдиний головний елемент МКМ – Реєстр збитків для України.

Аби компенсувати збитки, завдані російською агресією, необхідно спочатку визначити їхній обсяг. Для цього на саміті РЄ в Рейк’явіку було прийнято резолюцію щодо укладення Угоди про створення Реєстру збитків. Реєстр повинен слугувати майданчиком для міждержавної співпраці у межах РЄ. Його створили на початковий період три роки з можливістю продовження. Фізично Реєстр знаходиться в Нідерландах.

Реєстр збитків буде приймати заявки про відшкодування шкоди, перевіряти їхню відповідність вимогам, класифікувати та реєструвати. Він не буде приймати рішення про відшкодування шкоди, тобто не визначатиме, хто несе відповідальність за завдані збитки, й не розподілятиме виплати чи компенсації. Реєстр є лише інструментом для збору та систематизації інформації, він не є судом або квазі-судом.

Головними критеріями для прийнятності заяв про відшкодування шкоди визначені три умови:

• збитки, втрати або травми мають бути завдані в період, починаючи з 24 лютого 2022 року;
• в межах міжнародно-визнаних кордонів України (включно з територіальними водами);
• міжнародно-протиправними діями РФ в Україні або проти неї.

Реєстр буде мати юридичну правоздатність, відповідно до законодавства Нідерландів та України. Це означає, що він зможе укладати угоди, зокрема щодо майна. Реєстр матиме філію в Києві, яка буде відповідати за зв’язок з українським урядом, просвітницьку роботу та контакти з заявниками й громадськістю.

Резолюція РЄ також закликає інші держави світу та міжнародні організації ставати учасниками Реєстру. Наразі 40 європейських держав, США, Канада, Мексика і Японія та ЄС підписали або пообіцяли підписати угоду.

Створення Реєстру збитків є важливим кроком на шляху до відновлення справедливості для жертв російсько-українського збройного конфлікту. Реєстр є фундаментом для майбутнього МКМ.

Передбачається, що й держава Україна, й мешканці нашої країни скоро зможуть без проблем в електронному вигляді подати заяву про компенсацію з усіма необхідними доказами завданої їм шкоди.

Перспективи Механізму для України

Україна зробила певний прогрес у забезпеченні відшкодування збитків, завданих їй російською агресією. Однак, оскільки процес є складним і політично чутливим, більшість подробиць залишаються невідомими.

Детальна інформація про інші елементи МКМ для України – укладення договору про створення міжнародного компенсаційного механізму, формат роботи Комісії чи Компенсаційного фонд – поки що не доступна публічно.

Як зазначають у Центрі Дністрянського, якщо вдасться укласти міжнародний договір (елемент МКМ) як юридичне підґрунтя всіх зусиль з відшкодування Україні, це надасть форми й змісту всьому процесу й пришвидшить його. Цей договір повинен вирішити такі завдання:

1. Створення системи інституцій, які будуть відповідати за відшкодування збитків, та їхня інтеграція з уже створеними інститутами, такими як Реєстр збитків.
2. Визначення чітких правил й умов компенсації та встановлення, хто може розраховувати на виплати.
3. Пошук способу обійти суверенні імунітети щодо російських державних активів та закріпити систему передачі цих коштів Україні.

Формат майбутнього міжнародного договору щодо відшкодування Україні поки що невідомий. З огляду на інституційну ініціативу з Реєстром збитків, він може бути укладений під егідою РЄ. Участь міжнародної організації у цьому процесі буде успіхом, оскільки це свідчитиме про підтримку України світовою спільнотою. Однак є певні сумніви щодо того, чи РЄ має достатні ресурси й можливості для забезпечення ефективного відшкодування. Залучення ООН або ЄС було б ефективнішим. Утім, їхня провідна роль у цьому процесі малоймовірна через вплив Росії та її сателітів.

Яка мета зусиль України?

Нарешті, останнє питання – яка мета всіх цих зусиль з накопичення й передачі російських грошей Україні?

Насправді, російські кошти можна використати для покриття різних витрат:

• відшкодування збитків від війни;
• відновлення й відбудови зруйнованого;
• воєнні потреби, функціонування економіки тощо).

Тут необхідно зазначити, що процес відшкодування збитків від війни стосується притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії й воєнні злочини. Відповідно, потребує суто коштів Росії й російських громадян.

Процес відновлення пов’язаний зі стратегічним планом відбудови держави. Тобто потребує як російських коштів, так і пакетів допомоги від союзників. Зрештою, інші процеси, скажімо, ведення воєнних дій, здебільшого потребують фінансової допомоги партнерів, тож кошти з МКМ сюди практично не підуть.

Висновки

Отже, було досягнуто значного прогресу в узгодженні й реальному створенні інституційних складових механізму компенсації Росії Україні. Серед конкретних тактичних цілей на наступні місяці можемо назвати такі:

• початок прийому й обробки заяв про компенсацію Реєстром збитків;
• приєднання до Угоди про створення Реєстру більшої кількості держав;
• прийняття рішення створити решту ключових елементів МКМ (договір, фонд і комісію);
• закріплення єдиного бачення щодо суверенних імунітетів російських державних активів;
• створення загальноєвропейського (включно з країнами, які не є членами ЄС) механізму конфіскації державних активів Росії.

Окрім того, українській владі варто впорядкувати процедуру і механізм конфіскації й управління російськими державними та приватними активами, замороженими на її території. Також уряду варто пристати на конкретну лінію державної поведінки. Слід просувати нашу візію способів накопичення й передачі російських грошей, наше розуміння МКМ. Потрібно зробити діяльність органів на цьому треку більш прозорою й публічною. Зрештою, варто визначитись з датою відліку здійснення юрисдикції МКМ – 2014 чи 2022 рік.

Насамкінець, відшкодування збитків, завданих Україні російською агресією, є необхідним для відновлення справедливості для всіх постраждалих. Однак з історії бачимо, що відшкодування збитків, завданих війною, є політичним процесом, тому конкретні рішення можна буде очікувати лише після початку політичного врегулювання збройного конфлікту. Отже, найважливішим фактором, який впливає на реалізацію планів з відшкодування Україні і створення МКМ, є успіхи Збройних сил України та повна воєнна поразка Росії.

Арсеній Угорчук, молодший експерт ЦППР,
фахівець з міжнародного права

Публікацію підготовлено експертом Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цієї публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Чи була ця стаття корисна?