Підстави для застосування сили були, але пропорційність має визначити слідство

Виходячи з відео стрілянини у Дніпрі, яке поширили в мережі, підстави для застосування зброї у патрульного поліцейського були. Однак у цій справі важлива не лише теоретична, а й практична складова, яка полягає в оцінці пропорційності та необхідності застосування сили в конкретній ситуації. Про це в етері Громадського радіо сказав експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапівін.

Він зазначив, що навіть люди, які професійно займаються юриспруденцією, «можуть зробити з одного правового регулювання різні висновки, тому що є теоретична частина, тобто чи були підстави для застосування сили, а є більш практична частина, стосовно якої у нас наразі немає достатньої інформації, бо це вже завдання для розслідування».

«Те, що стосується підстав, там, як на мене, дискусія доволі проста: у нас є Закон про Національну поліцію, у якому доволі детально виписаний порядок застосування сили. І ті підстави, на які зазвичай посилаються в коментарях, про те, що є загроза для життя та здоров’я поліцейського, то вони дійсно є виправданням для застосування вогнепальної зброї. Я теж схиляюся до того, що підстава є, тому що були прямі удари кулаками в обличчя, скроню, у перенісся тощо. Це є вкрай небезпечно, на це має бути відповідна реакція поліції. Але це все ж таки питання більш теоретичне і залежить від фаховості юристів», — сказав експерт.

Водночас він зауважив, що практична складова інциденту, «тобто чи можна було діяти інакше, чи було це застосування (зброї — ред.) пропорційним і необхідним у цій конкретній ситуації, це вже, власне, і з’ясовуватиме слідство».

«Окрім самих лише підстав, які прописані у 46 статті Закону про поліцію, є ще загальні принципи застосування засобів стримування. Вони якраз говорять про пропорційність, необхідність, про можливість досягнути бажаної мети альтернативними заходами. І ось тут якраз і криються проблеми з тим, у якій хронології відбувалися події, коли і що сталося, чи була в поліцейського можливість стріляти не в бік життєво важливих органів, стріляти не на ураження, при цьому не зачепити оточуючих, чи знову ж таки — постріли в життєво важливі органи навпаки дозволили уникнути заподіяння шкоди напарниці патрульного та іншим пасажирам автівки. Крім того, чи можна було в цій ситуації здійснити попереджувальний постріл, хоча закон чітко цього не вимагає. Це та інше стане відомо лише з бодікамер патрульних. Всім цим і займатиметься ДБР», — пояснив Євген Крапівін.

Він підкреслив, що робити якісь висновки наразі передчасно, адже потрібно альтернативне відео. Водночас, на його думку, те відео, яке розлетілося мережею, вказує на наявність підстав у поліцейських до застосування зброї.

«Втім, пропорційність застосування сили під питанням, адже ми не бачимо всієї картини. Навіть коли ми побачимо повну картину, все одно можуть бути різні оцінки: це лише дисциплінарне порушення, бо були якісь помилки, зволікання, а може бути й кримінальне порушення, наприклад, перевищення повноважень», — додав експерт.

За словами Євгена Крапивіна, в Україні дуже бідна правова практика в ситуаціях, подібних до тієї, яка сталася у Дніпрі. Поліцейські здебільшого бояться застосовувати зброю, у тому числі через реакцію суспільства.

«У нас, з одного боку, поліцейські бояться застосовувати силу, особливо вогнепальну зброю, тому що бояться якраз от таких наслідків, які ми бачили у Дніпрі. З іншого боку, люди дуже упереджено ставляться до того, що будь-яке застосування сили поліцейським — це свавілля. Примітно, що ті ж самі люди наступного дня в соцмережах пишуть, що поліція не бореться з якимись мажорами, стрітрейсерами, треба, мовляв, з ними якось жорсткіше. А як з ними жорсткіше, якщо повноваження цього не дозволяють. Мало хто має відрефлексовану позицію», — сказав експерт.

Він зазначив, що реакція суспільства на стрілянину у Дніпрі за участі патрульного здебільшого емоційна й лежить у площині моральності-аморальності.

«Так, реакції діляться, виходячи зі ставлення до поліції або озлоблення на людей на дорогих автівках чи людей, які просто не виконують законні вимоги поліції, а «бикують». Це не правова дискусія, це площина моральна. Але треба розрізняти, що є юридична площина, дослідження якої може встановити ступінь вини конкретної людини… Насправді таких ситуацій, коли людина гине внаслідок застосування поліцейським засобів примусу, не так багато, їх можна перерахувати по пальцях, але вони збурюють суспільство»,— додав Євген Крапівін.

Чи була ця стаття корисна?