Одне рішення Конституційного суду і сотні топпосадовців полегшено видихають

Винних за розстріли на Майдані покарають?

– Навряд. Потрібна політична воля. Цим має опікуватися президент, бо він гарант прав людини в державі. Варто створити в Державному бюро розслідувань, Нацполіції спеціалізовані підрозділи, які знайшли би винних у вбивствах майданівців. Але нинішня влада в цьому не зацікавлена. Хоча давала такі передвиборчі обіцянки.

Українці вважають суди найкорумпованішою структурою після митниці. їм довіряють 1,7 відсотка громадян, за даними Центру протидії корупції. Чи часто скаржаться на роботу суддів?

– До Вищої ради правосуддя щороку надходять десятки тисяч скарг на суддів. Але до дисциплінарної відповідальності притягують кілька десятків. Це також є причиною недовіри до системи.

Як провести судову реформу скільки на це треба часу, кадрів, інших ресурсів?

Насамперед треба вже забезпечити суди належним фінансуванням. У них немає коштів навіть на поштові, канцелярські витрати й утримання приміщень, а зарплата працівників апарату така, що вони масово звільняються. А далі, щоб побачити перші реальні зміни, достатньо року. Не обійтися без ефективної Вищої кваліфікаційної комісії. Я зробив би її на перший час кількісно більшою. Поділив на палати, кожна з яких могла би опікуватися різними категоріями суддів, їх відбором та оцінюванням. Такий поділ дав би змогу сконцентрувати зусилля на двох-трьох напрямках.

Ще треба повністю змінити Вищу раду правосуддя. Її члени мають бути зразками доброчесності, професіоналізму, без корупційного шлейфа.

Слід передбачити чіткі підстави дисциплінарної відповідальності суддів. Повернути до Кримінального кодексу аналог статті про винесення неправосудного рішення. Торік її визнали неконституційною, бо містила термін ‘неправосудний”. Ніхто не зміг пояснити, що воно таке. Хоча ситуація, коли судді зловживають владою, типова. Іноді приймають рішення за справами поза своєю компетенцією. Траплялося, судді фальсифікували і заяви, і протоколи, і самі рішення. Видавали рішення за справою, що не розглядалася. Тому без згаданої статті не обійтися.

Існує проблема з головами судів. Був із делегацією в окружному суді міста Місбах у Німеччині. Нас зустрів голова, запросив у кабінет. Налив чаю, були пиріжки.

Я запитав, що від його посади тут залежить. Бо в Україні багато. Голова суду вирішує, коли той чи інший суддя піде у відпустку, хто який кабінет займатиме, раніше ще й розподіляв справи. Він жартома: ‘Дізнався, що ви приїдете, то збігав по пиріжки”. У Німеччині голова суду виконує лише представницькі функції.

А в нас, попри вимоги закону щодо ротації, голова суду намагається залишатися по кілька термінів на одному місці. Це дає йому можливість впливати на суддів.

І бути комунікатором між судом і політиками чи головами вищих судів. Вказувати, які рішення треба ухвалити.

Що заважає просунути реформу зараз?

– Президент намагається робити вигляд, що дослухається до всіх. Звісно, наближені мають можливість частіше вкладати йому у вуха, що хочуть. Якимось дивом стається, що вони є представниками тієї сторони, яка була на антимайдані. Він також слухає суддів, у яких корпоративне бачення реформи. Кажуть, не допускайте міжнародних експертів, активістів. Навіщо вам ці горлопани? Знають, що сказати. Зеленський не хоче слухати фахівців, у тому числі міжнародних, які не мають власних інтересів і підкажуть правильні кроки.

Яка роль і доля антикорупційних органів сьогодні? Чому їхня діяльність у боротьбі з корупцією не стала визначальною?

– Маємо Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Вищий антикорупційний суд, Національне агентство з питань запобігання корупції. Але. НАБУ направило до суду близько 300 кримінальних проваджень.

За ними винесли менш як 50 вироків. В тому числі й виправдувальних. Серед вироків чимало таких, де підозрювані пішли на угоду зі слідством. Більшість покарань це штрафи. Вироки стосувалися переважно депутатів місцевих рад, керівників державних підприємств. Практично немає міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, народних депутатів.

Ще один показник: за 10 років кількість кримінальних проваджень майже не змінилася. А от засуджених за корупцію поменшало в рази. Наприклад, за статтею ‘Зловживання владою” у 150 разів. Тобто, якщо 2011-го за цією статтею 1,5 тисячі осіб були засуджені, то торік кілька.

Чому?

– Навчилися вирішувати питання у звичний для себе спосіб за допомогою хабаря. Коли ж ситуацію не вдалося владнати на рівні слідчих, прокурорів і суддів, почали звертатися до Конституційного суду. Аби ту чи іншу статтю визнав неконституційною. Такими визнані статті про винесення неправосудного судового рішення, про незаконне збагачення, неправдиве декларування. Одне рішення КС і сотні недоброчесних топпосадовців полегшено видихають. Бо позбулися проблеми.

Але загалом корупції “посадками” не подолати. Потрібні системні запобіжники, заходи економічного, політичного, організаційного характеру.

Кількість звернень посадовців до Конституційного суду говорить про наміри не захистити Основний закон, а зберегти старі корупційні схеми, писали ви. Чим це небезпечно?

– Ми перестаємо вірити у справедливість, коли бачимо, що її немає.

Які нині запити в українського суспільства?

– На нових лідерів, професіоналізм. Створення політичних партій, які зможуть розробити стратегію розвитку країни.

На її основі вдасться створювати законодавство, проводити реформи. Для цього потрібні сміливість, жертовність. Зараз усе ще перебуваємо в пошуках людей, які змогли б очолити цей процес.