Щотижневий аналіз 30 листопада – 6 грудня 2021 року
Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).
Президент зареєстрував у Парламенті пакет законопроєктів щодо інституту громадянства України
Подія
2 грудня Президент України вніс до ВРУ п’ять законопроєктів:
- про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 р. № 2235-III щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України (реєстр. № 6368), який викладає Закон про громадянство України у новій редакції;
- про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства (реєстр. № 6369), який, зокрема, передбачає випадки, коли громадян України зобов’язаний подавати декларацію про наявність (відсутність) іноземного громадянства, а також наявність іноземного громадянства як додаткову підставу для звільнення окремих посадових осіб;
- про внесення змін до статті 570 Митного кодексу України щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства (реєстр. № 6370), який передбачає, що посадові особи митних органів звільняються зі служби у разі наявності у них іноземного громадянства;
- про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства (реєстр. № 6371), який передбачає, що судді, помічники суддів, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також присяжні не можуть мати іноземного громадянства;
- про внесення змін до КУпАП, КК та КПК щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері громадянства (реєстр. № 6372), який, зокрема, передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.
Оцінка ЦППР
Пакет законопроєктів спрямований на вирішення двох завдань – створити правові підстави для легалізації подвійного (множинного) громадянства та унеможливити перебування на посадах в органах публічної влади осіб, які крім українського мають громадянство інших країн.
Однак, законопроєкт № 6368 фактично змінює конституційний підхід до регулювання громадянства, дозволяючи громадянам України мати множинне громадянство (в т.ч. і громадянство держави-агресора) без виходу з громадянства України, що суперечить положенням статті 4 Конституції України – «В Україні існує єдине громадянство». Тлумачення цього положення починаючи з дискусій при ухваленні Конституції України і пізніше в науково-практичних коментарях Конституції, однозначно вказує на неможливість громадянина України мати будь-яке інше громадянство. На жаль, ці конституційні норми перекручуються уже в чинному Законі № 2235-III, де це тлумачиться не як заборона множинного громадянства, а як неможливість громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Законопроєкт № 6368 продовжує відтворювати цю логіку. Тому в умовах гібридної агресії РФ проти України створення правових підстав для наявності у громадян України множинного громадянства, в тому числі громадянства РФ, є не тільки неконституційним, а й однозначно загрозливим для національної безпеки.
Позитивним аспектом запропонованої реформи є законодавчі положення, які запроваджують механізм виявлення іноземного громадянства в громадян України через обов’язкове декларування та передбачають це як підставу для звільнення окремих посадових осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому встановлюється серйозна відповідальність за неподання, несвоєчасне подання декларації або умисне внесення завідомо недостовірних відомостей суб’єктом декларування про наявність/відсутність іноземного громадянства (в т.ч. про перебування/неперебування в процедурі набуття/припинення іноземного громадянства, про подання документів для набуття іноземного громадянства). Такі зміни, дійсно, можуть сприяти забезпеченню національної безпеки України.
Таким чином, законопроєкти потребують суттєвого доопрацювання, насамперед приведення у відповідність до Конституції України.
Відбулося перше засідання Етичної ради
Подія
1 грудня відбулося перше засідання Етичної ради, на якому затверджено І, ІІ розділи Регламенту Ради та обрано голову і заступника голови Ради. Ними стали суддя українського Верховного Суду Лев Кишакевич та суддя Апеляційного суду з кримінальних та цивільних справ Англії та Уельсу у відставці сер Ентоні Гупер.
У Регламенті Етична рада визначила, що першочергово оцінить доброчесність кандидатів до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП), які подалися на вже оголошені конкурси (наразі тривають конкурси на заповнення вакантних посад у ВРП за квотою науковців, Парламенту та суддів).
Після завершення конкурсів, Рада розпочне оцінювання чинних членів ВРП. При цьому, таке оцінювання проводитиметься в міру заповнення вакантних посад з урахуванням необхідності забезпечити наявність повноважного складу ВРП. Водночас Регламент визначає, що незалежно від кількості заповнених посад членів ВРП, Рада розпочне оцінювання решти чинних членів ВРП не пізніше 8 лютого 2022 року.
Для оцінювання членів та кандидатів до ВРП, Етична рада призначатиме двох доповідачів – одного з числа суддів та одного міжнародного експерта.
Оцінка ЦППР
Нагадаємо, що оцінка доброчесності чинних та майбутніх членів ВРП незалежною комісією з міжнародною участю є суспільною вимогою та одними з ключових зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.
Президент призначив безстроково суддів, які не завершили кваліфікаційне оцінювання
Подія
1 грудня Президент видав низку указів (№614/2021, 613/2021, 612/2021, 611/2021, 610/2021) про призначення безстроково суддів, більшість з яких не пройшли повну процедуру кваліфікаційного оцінювання, оскільки Громадська рада доброчесності затвердила щодо них висновки про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
Оцінка ЦППР
До конституційних змін 2016 року вперше на посаду судді призначалися Президентом строком на 5 років. Внесені зміни передбачили відразу безстрокове призначення Президентом судді на посаду. Проте для того, щоб бути призначеними безстроково, т. зв. «судді-п’ятирічки» мали пройти кваліфікаційне оцінювання.
У 2020 році експерти ЦППР неодноразово повідомляли про те, що Вища рада правосуддя (далі – ВРП) ігноруючи вимоги закону вносить Президентові подання про призначення на посади суддів, які не завершили проходження кваліфікаційного оцінювання (детальніше в щотижневих аналізах 24-30 листопада, 1-7 грудня 2020 року).
25 листопада ЦППР разом з іншими громадськими організаціями закликали Президента залишити без розгляду подання ВРП щодо таких суддів. Проте з 28 призначених Президентом суддів 21 суддя не завершив кваліфікаційне оцінювання, оскільки щодо нього Громадська рада доброчесності затвердила висновок, який має розглянути пленарний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Цей висновок є перешкодою для набрання чинності рішеннями колегій ВККС, якими ці судді визнаються такими, що відповідають займаній посаді.
Призначення вказаних суддів з порушенням визначеної законом процедури може поставити під сумнів легітимність прийнятих ними рішень та призвести до встановлення Європейським судом з прав людини порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (в аспекті порушення права на розгляд справи судом, встановленим законом).