Щотижневий аналіз 1 – 7 грудня 2020 року
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
Вища рада правосуддя продовжує вносити подання про призначення суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання
Подія
У щотижневому аналізі за 24-30 листопада 2020 року, експерти ЦППР повідомляли, що 27 листопада Вища рада правосуддя (далі – ВРП), з порушенням визначеної законом процедури, ігноруючи висновки Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), внесла Президентові подання про призначення восьми суддів, у яких закінчився п’ятирічний строк повноважень.
1 грудня, з аналогічним порушенням, ВРП внесла подання про призначення безстроково ще дев’яти суддів.
2 грудня ГРД та більше десяти громадських організацій закликали ВРП припинити грубе порушення Конституції при призначенні суддів та скасувати ухвалені незаконні рішення; Президента – залишити без розгляду внесені подання; Президента та Парламент – внести та ухвалити законопроєкти, які забезпечать оновлення ВРП та запуск роботи нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі – ВККС).
Того ж дня прес-служба ВРП оприлюднила відповідь на звернення ГРД. Правомірність своїх дій ВРП обґрунтувала положеннями Закону №679-ІХ, який надає їй повноваження вносити подання щодо суддів, яких колегія ВККС визнала такими, що відповідають займаній посаді. На думку ВРП, факт проходження кваліфікаційного оцінювання підтверджується рішенням колегії ВККС, а не пленарним складом комісії. Оскільки повноваження ВККС були достроково припинені в листопаді 2019 року, то підтвердити рішення колегій ВККС пленарним складом комісії наразі неможливо.
3 грудня ВРП внесла подання про призначення безстроково ще дев’яти суддів, з яких один (Кицюк В.П.) взагалі не проходив кваліфікаційне оцінювання. Наразі ВРП встигла внести подання щодо призначення 43 суддів з ігноруванням висновків ГРД.
За даними офіційного веб-сайту ВРП, на 10 грудня запланований розгляд питань про внесення подань ще щодо 11 таких суддів.
Оцінка ЦППР
Як вже повідомляли експерти ЦППР, перехідні положення Конституції визначають, що суддя, призначений раніше на п’ять років, повинен пройти кваліфікаційне оцінювання. Стосовно суддів, подання щодо яких були внесені 27 листопада, 1 та 3 грудня, кваліфікаційне оцінювання не завершено, оскільки внаслідок висновків ГРД рішення колегій ВККС про відповідність таких суддів займаній посаді не набрали чинності і про це зазначено в таких рішеннях. За наявності щодо судді висновку ГРД успішно пройти кваліфікаційне оцінювання він може лише у випадку прийняття рішення про це пленарним складом ВККС голосами щонайменше 11 членів комісії (ст. 88 Закону “Про судоустрій і статус суддів”).
Жодних винятків з цієї законодавчої вимоги не передбачено. Здійснюючи тлумачення цього положення, Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Якщо у процесі кваліфікаційного оцінювання з`являється таке правове явище чи обставина, як висновок ГРД, то тоді закон імперативно й безальтернативно визначає, коли рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному судді набирає сили остаточного» (постанови у справах №№9901/489/19, 9901/381/19).
Як виявив колишній член ВККС А.Козлов, 10 із 33 осіб, щодо яких ВРП наразі внесла подання про призначення, є делегатами на наступний з’їзд суддів, на якому мають вирішуватися питання про обрання чотирьох членів ВРП, судді Конституційного Суду та членів Ради суддів України. Такі незаконні дії ВРП можуть бути пояснені наміром її членів вплинути на результати роботи майбутнього з’їзду судді.
Уряд планує впроваджувати штучний інтелект на допомогу у здійсненні правосуддя
Подія
2 грудня Кабінет Міністрів схвалив Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні, розроблену Міністерством цифрової трансформації. Реалізація Концепції передбачена до 2030 року. Однією із пріоритетних сфер, в яких буде реалізовуватися концепція, визначено і правосуддя.
Впродовж наступних десяти років слід виконати такі завдання у цій сфері:
- Подальший розвиток вже існуючих технологій у сфері правосуддя (електронний суд, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, ін.).
- Впровадження консультативних програм на основі штучного інтелекту (далі – ШІ), які відкриють доступ до юридичної консультації широким верствам населення.
- Попередження суспільно-небезпечних явищ шляхом аналізу наявних даних за допомогою ШІ.
- Визначення необхідних заходів ресоціалізації засуджених шляхом проведення аналізу наявних даних за допомогою ШІ.
- Ухвалення судових рішень у справах незначної складності (за взаємною згодою сторін) на основі результатів аналізу, здійсненого з використанням ШІ, стану дотримання законодавства та судової практики.
Крім того, запропоновано застосовувати ШІ для виявлення недобросовісної практики в діяльності посадових осіб та державних службовців шляхом проведення аналізу текстів управлінських рішень та інших даних, які формуються в реєстрах/системах під час провадження такої діяльності.
Оцінка ЦППР
Експерти ЦППР підтримують ідею впровадження ШІ у сферу здійснення правосуддя. Це дасть змогу вивільнити людські ресурси, задіяні у виконанні рутинних завдань, з якими краще впорається комп’ютер.
Подальший розвиток технологій у сфері правосуддя, спрощення доступу до правосуддя через створення консультативних програм, а також запровадження можливості ухвалення судових рішень у справах незначної складності ШІ може позитивно вплинути на якість здійснення правосуддя.
Додатково слід зазначити, що ШІ у правосудді може використовуватися набагато ширше, ніж запропоновано в концепції. Наприклад, ШІ можна впроваджувати для формування проєктів судових рішень, надання попередньої оцінки підстав для відводу/самовідводу судді у справі (шляхом аналізу судової практики), підготовки підказок судді щодо обов’язкових дій, які слід вчинити з підбіркою релевантної судової практики та законодавства, оцінювати ризики при обранні запобіжних заходів у кримінальному провадженні тощо.