Пресконференція Післявоєнні вибори: ключові напрями оновлення виборчого законодавства

28 травня відбулася пресконференція Центру політико-правових реформ, під час якої разом із партнерами було представлено ключові пріоритети оновлення виборчого законодавства для проведення перших післявоєнних виборів. У заході взяли участь представники ЦВК, дипломатичних установ, громадянського суспільства, науковці та медіа. 

«Ми розуміємо, що суспільство збурюють будь-які згадки про вибори. Але зараз варто говорити не про дату, а про підготовку до післявоєнних виборів, які зрештою відбудуться в нашій незалежній демократичній державі. А це означає, що вже сьогодні нам потрібно визначити правила, за якими мають діяти державні та громадські інституції, щоб своєчасно та якісно підготуватися до виборчого процесу», – зазначив на початку заходу заступник Голови ЦВК Сергій Дубовик.

Він згадав про те, що ЦВК також підготували рекомендації для проведення перших післявоєнних виборів, а також подякував за ініціативу ЦППР у розробленні «Білої книги підготовки та організації післявоєнних виборів» і плідну співпрацю на цьому шляху.

Під час заходу було презентовано низку законодавчих рекомендацій, сформульованих на основі «Білої книги підготовки та організації післявоєнних виборів», підготовленої експертами ЦППР у співпраці з Громадянською мережею ОПОРА та Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) в Україні.

«Біла книга є вкрай важливим документом, який має допомогти політикам уже зараз обрати можливі шляхи подолання викликів, зумовлених російською агресією, для організації перших післявоєнних виборів. Для цього необхідно досягти консенсусу між парламентською більшістю, опозицією, позапарламентськими силами та громадянським суспільством, аби разом протидіяти найбільшій загрозі післявоєнних виборів – спробам втручання росії у виборчий процес», – зауважила Юлія Кириченко, членкиня правління ЦППР.

До вітальних слів долучився Роман Любченко, заступник директора Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні. Він наголосив на тому, що роль IFES була лише в тому, щоб допомогти обрати найкращі рішення для проведення перших післявоєнних виборів. 

«Ми як міжнародна організація, яка присутня в багатьох країнах світу і яка бачила проведення виборів у різних обставинах, були раді поширити цей досвід і підказати якими можуть бути вибори в післявоєнних умовах. Для нас важливо тут бути лише радниками, адже рішення про вибори має ухвалювати український парламент, відповідні органи влади та, зрештою, український народ», – переконаний він.  

Експерти зосередилися на чотирьох ключових напрямах змін у виборчому законодавстві. Вони стосуються:

• Запровадження перехідного періоду (щонайменше 6 місяців) для належної підготовки до перших післявоєнних виборів – паралельно виборчому кодексу необхідно ухвалити закон про особливості проведення перших післявоєнних виборів, норми якого матимуть пріоритетну дію, відносно положень Виборчого кодексу.
• Встановлення правових механізмів щодо неможливості проведення виборів на окремих територіях – визначення чітких критеріїв, порядку ухвалення рішень, процедури, з урахуванням безпекових ризиків.
• Забезпечення належного адміністрування виборів – зміцнення спроможності та незалежності ЦВК, гнучке формування виборчих комісій, унормування процедур та розмежування повноважень між державними органами у сфері виборів.
• Аспектів реалізації пасивного виборчого права – зокрема, необхідність виключити обмеження участі у виборах для окремих категорій громадян, гарантувати можливість балотування ВПО, військових та осіб, які вимушено перебували за кордоном.

Учасники також мали змогу поставити питання експертам під час окремої сесії запитань і відповідей, яка завершила захід.

Чи була ця стаття корисна?