Зміни до Конституції повинні народжуватися в діалозі з експертною спільнотою та громадськістю

Пропоновані Президентом України зміни до Конституції України, їх доречність та можливі наслідки 3 лютого обговорювали в Одесі.

Нагадаємо, нова конституційна реформа в Україні стартувала у серпні – Президент подав сім окремих законопроектів про внесення змін до Конституції, а в грудні він також ініціював законопроект щодо децентралізації.

Юлія Кириченко, експертка з конституційного права Центру політико-правових реформ, розпочала з особливостей перебігу конституційного процесу в сучасній Україні. Вона наголосила, що конституційні зміни мають базуватися на концепції конституційної реформи, напрацьованій у відкритому режимі з широкими публічними обговореннями. «Помилковим є шлях точкових змін до Конституції України через окремі законопроекти, а також напрацювання конституційних змін у закритому від суспільства режимі, як це відбувається сьогодні. Саме ці помилки призвели до необхідності відкликання Президентом своєї конституційної ініціативи щодо децентралізації», – переконана експертка.

Адвокат, кандидат юридичних наук Дмитро Терлецький звернув увагу, що такий підхід негативно позначився на якості законопроектів, на що вказав Конституційний Суд України: «Висновки Конституційного Суду України підтвердили низьку якість окремих ініціатив з точки зору юридичної техніки, наприклад можливість порушення конституційного принципу безперервності функціонування законодавчої влади; спричинення юридичної невизначеності, створення неузгодженості тощо».

«Загалом із семи поданих Президентом законопроектів про зміни до Конституції Верховна Рада України надалі продовжить розгляд лише чотирьох, які отримали позитивні висновки КСУ. Щодо законопроекту про децентралізацію, то Президент його відкликав», – нагадав Олександр Марусяк, експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ. Фахівець детальніше розповів про кожен із цих законопроектів, звернувши окрему увагу на критичні зауваження Конституційного Суду України щодо законопроектів про зменшення конституційного складу ВРУ та про законодавчу ініціативу народу. «Надалі, розглядаючи ці законопроекти, Парламент обов’язково має врахувати юридичну позицію КСУ і внести відповідні поправки до них», – підсумував експерт.

Дмитро Терлецький також наголосив на небезпеці, яку можуть становити президентські законопроекти для парламентсько-президентської форми правління: «На жаль, мусимо констатувати, що дотепер змішана форма правління в Україні лише імітується, а сама Конституція України сприймається як регламент, а не акт установчої влади народу, – її намагаються змінити щоразу залежно від політичної кон’юнктури. І сьогоднішній конституційний процес не виняток. Системний аналіз усіх пропонованих змін до Конституції України дає підстави твердити про ймовірність чергової зміни владного балансу в так званому трикутнику «Верховна Рада – Президент – Кабінет Міністрів».

Ще раз на необхідності ретельної, концептуальної, а головне – із залученням якнайширшого кола зацікавлених осіб роботі над зміною Конституції наголосила аналітикиня Інституту «Республіка» Вікторія Орисюк. «Ми не прагнемо говорити про зміни до Конституції лише в опозиції «добре – погано». Натомість закликаємо владу до діалогу з громадянами. Процес внесення змін до Конституції має бути публічним, і, перш ніж щось змінювати, до нього потрібно долучити громадян, – переконана вона. – Конституція стосується кожного з нас, цей документ – договір між громадянами та інститутами влади. Як філософ за освітою, скажу: теорія суспільного договору (у нашому випадку – Конституція) – це спільна угода, тому і будь-які зміни необхідно ухвалювати спільно, обговорюючи. Інакше громадяни не будуть дотримуватися установчого документа цієї країни».

Саме на започаткування такого відкритого діалогу з громадянами та підвищення обізнаності з конституційним процесом в Україні спрямовані публічні форуми «Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами», які в листопаді-лютому відбудуться в різних містах України, зокрема в Одесі – 3 лютого.

Захід організовано Центром політико-правових реформ, Мережею UPLAN та ВГО «Інститут «Республіка». У разі виникнення питань просимо звертатися до Мар’яни Добоні, комунікаційної менеджерки Центру політико-правових реформ: 066-335-82-83, doboni@pravo.org.ua.