Відбулося обговорення законопроєкту «Про публічні консультації»

28 лютого відбулась аналітична зустріч для обговорення законопроєкту «Про публічні консультації», за участі представників громадянського суспільства, органів влади та європейських організацій. Серед учасників були заступник Голови правління ЦППР Віктор Тимощук та членкиня правління ЦППР Юлія Кириченко.

Старший директор NDI в Україні Марчін Валецький на початку зустрічі зазначив, що обговорення навколо законопроєкту «Про публічні консультації» ведуться вже достатньо довго і його прийняття є важливим кроком для приєднання України до ЄС. Зі свого боку  треба шукати шляхи для прийняття та впровадження цього закону, на який чекають усі стейкхолдери.

Віктор Тимощук у своєму виступі зосередився на кількох визначальних моментах, які необхідно вирішити перш ніж приймати закон. Це, передусім, поширення дії цього закону на депутатські законопроєкти. Експерт зауважив, що більшість законопроєктів в Україні подають саме депутати, що дуже нетипово, у порівнянні з європейським досвідом. Отже, якщо вилучити такі законопроєкти з-під дії закону і не проводити публічні консультації «більшість правил життя в Україні будуть ухвалюватися і далі без участі громадськості». Ба більше, за даними звіту SIGMA, кількість депутатських законопроєктів щороку збільшується, що є негативною тенденцією.

«Прийняття цього закону в такій редакції може більше нашкодити, а ніж сприяти. Адже спонукатиме навіть уряд (міністерства) обходити публічні консультації», – зауважив пан Віктор.

Він пояснив, що принципових змін у законопроєкт «Про публічні консультації» вносити не потрібно – це лише мінімальні зміни у ст. 8 та ст. 18. На практиці ж, у випадку з депутатськими законопроєктами, потрібно буде лише зачекати 15 днів для надходження пропозицій, а після цього додати до проєкту закону та пояснювальної записки документ із цими зібраними пропозиціями. Оскільки це лише пропозиції, то немає обов’язку їх враховувати. Але це шанс для ініціатора законопроєкту виправити можливі помилки, та шанс для суспільства запобігти прийняттю явно помилкового рішення. Він наголосив, що публічні консультації мають бути обов’язковими по усіх законопроєктах, адже вони мають низку переваг. Серед них:

• Залучення суспільства до прийняття рішень
• Забезпечення передбачуваності та прогнозованості політики
• Збільшення довіри та легітимності
• Краща комунікація політики
• Відкритість та антикорупційність

Окрім цього він розвіяв міфи навколо законопроєкту і пояснив, що ніяких проблем із обмеженням прав законодавчої ініціативи не має бути, так само як і затягування у прийнятті невідкладних рішень в умовах воєнного стану. Отже, на думку Віктора Тимощука, необхідно внести ці мінімальні зміни до законопроєкту «Про публічні консультації», які могли би покращити його та повернутися до його обговорення, аби він став повноцінним. Зрештою, пан Віктор наголосив:

«Ми виходимо навіть не з висновків SIGMA, а з потреб України. Це нам потрібно»

Консультант із розвитку механізмів громадської участі Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лукінюк озвучив пропозиції щодо зміни або повернення певних пунктів до законопроєкту. Серед таких пропозицій: участь ОМС у публічних консультаціях, можливість проведення офлайнових публічних консультацій для ухвалення проєкту місцевого бюджету, створення інформаційної бази заінтересованих осіб на базі онлайн-платформи для публічних консультацій. Також пан Максим наполягає на тому, аби строк, у який закон «Про публічні консультації» має набрати чинності було скорочено з 12 після завершення воєнного стану до 6 місяців після оприлюднення, адже до процесу відновлення вже має залучатися громадськість.

До обговорення долучилися представники влади. Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко погодився із тим, що законопроєкт необхідно обговорювати і приймати. Він запропонував, з огляду на воєнний стан в Україні, вводити в дію закон поступово, зокрема стосовно питань, які не потребують швидких рішень, та розробити карту введення закону в дію. Також пан Олександр наголосив, що треба зважати на спроможність ОМС, особливо у прифронтових населених пунктах.

Голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов закцентував на тому, що законопроєкт «Про публічні консультації» тісно пов’язаний із нещодавно прийнятим законом «Про доброчесне лобіювання», а також законом «Про правотворчу діяльність». Ці три закони є дуже пов’язаними, перегукуються і мають враховувати положення одне одного. Пан Денис погодився з Олександром Корнієнком у тому, що необхідно ще раз зібрати робочу групу, оцінити спроможність, визначити оптимальну формулу, узгодити положення про введення в дію закону, аби законопроєкт скоріше був прийнятим.

Заступник Міністра юстиції Олександр Банчук нагадав, що законопроєкт був підготовлений Міністерством юстиції за активної участі громадськості ще до повномасштабної війни. Тоді передбачалося, що він поширюватиметься на всіх суб’єктів законодавчої ініціативи та мав набрати чинності через 6 місяців після прийняття. Наразі, на думку пана Олександра, потрібно дослухатися до віце-спікера та подумати про поступове набрання чинності законом.

«Доопрацювання законопроєкту, якщо воно можливе, має бути точковим – за окремими пунктами, аби ми не розпорошувалися, адже це затягне процес», – додав Олександр Банчук.

Держсекретар Кабінету Міністрів України Олександр Ярема також погодився, що необхідно обговорювати та покращувати законопроєкт. Він впевнений, що цей законопроєкт є прогресивним, адже до його розробки долучалися і громадські, і міжнародні організації. Серед ключових питань, на які варто звернути увагу, на думку Олександра Яреми, є розширення суб’єктів, на які має поширюватися проведення публічних консультацій.

Оксана Продан, яка є радницею Голови Асоціації міст України, презентувала погляд із боку ОМС. Вона переконана, що саме ОМС загалом, а не посадові особи ОМС, мають бути суб’єктами публічних консультацій. Окрім цього вона запропонувала подавати цей законопроєкт посадовцям як можливість для них використати ці норми для заохочення виборців. Адже це збільшить довіру до них суспільства.

Важливим було долучення до заходу керівника Програми SIGMA Грегора Віранта. Він наголосив на тому, що питання запровадження публічних консультацій для всіх суб’єктів є обов’язковим для України і це навіть не так в інтересах Єврокомісії, як для власного інтересу держави. Це один із найважливіших принципів якості роботи Уряду. Це необхідно робити для дотримання якісного урядування. Він також пояснив, що публічні консультації не зобов’язують приймати всі пропозиції, це зобов’язує їх послухати як коментарі від громадськості, проговорити їх і прийняти зважене рішення.

Керівник проєкту EU4PAR Угіс Сікс погодився, що дискусія важлива, бо вона про євроінтеграцію, про відновлення, про демократію, про вимоги до державних службовців. У сучасному світі, на його думку, неможливо розробляти і впроваджувати політику без розуміння того хто наші стейкхолдери, які вони та як вони будуть діяти. Тому він висловив чітке бачення того, що впровадження публічних консультацій для всіх суб’єктів законодавчої ініціативи є не додатковим навантаженням, а основним навантаженням і роботою Уряду.

Членкиня правління ЦППР Юлія Кириченко відповіла на питання про те чи не порушує цей законопроєкт конституційні норми.

«Моя позиція полягає в тому, що поширення обов’язку проводити публічні консультації  на законопроєкти народних депутатів не суперечить Конституції України, а ось  якраз виключення одного суб’єкта законодавчої ініціативи з-під дії закону “Про публічні консультації” викликає сумніви щодо конституційності такого підходу»

Також пані Юлія погодилася, що закон має запрацювати швидше, а ніж через 12 місяців після завершення чи припинення воєнного стану. Вона переконана, що якраз в перший рік після завершення воєнного стану буде багато важливих рішень, які необхідно буде прийняти і це неможливо буде зробити без публічних консультацій. Юлія Кириченко розглядає впровадження обов’язкових публічних консультацій як можливість для депутатів і держави загалом збільшити довіру громадян до них та залучити активних громадян до вироблення політики.

«У нас не можуть проводитись вибори під час війни – ні парламентські, ні президентські. У нас є закритість роботи Парламенту через безпековий фактор.  На мій погляд, саме зараз нам необхідні електронні публічні консультації щодо законопроєктів. Так, запровадження обов’язкових електронних публічних консультацій, в умовах обмеження конституційних прав громадян, дасть громадянам можливість долучитися до вироблення політики, бути почутими в умовах воєнного стану», – переконана пані Юлія.

Керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба підтримав повернення до дискусії навколо законопроєкту «Про публічні консультації» та створення робочої групи. На його думку, наразі публічні консультації – це єдине, що залишається для легітимності влади, адже все інше обмежено через воєнний стан.

Експерт програми USAID DOBRE Володимир Купрій закцентував на тому, що прийняття закону «Про публічні консультації» є необхідним з огляду на європейську інтеграцію України:

«Існують стандарти європейського адміністративного простору і ми маємо їм відповідати, якщо ступили на шлях до ЄС. Публічні консультації, в свою чергу, є невід’ємним елементом цього адміністративного простору – невід’ємним елементом прийняття рішень і формування, реалізації суспільної/державної політики»

Він підкреслив, що якщо у цьому питанні спроможність держави не на належному рівні, то треба над нею працювати і знайти політичну волю у прийнятті законопроєкту.

Захід організував Національний Демократичний Інститут (НДІ) за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)

Чи була ця стаття корисна?