Відбулася пресконференція «Місцеве самоврядування: виклики та пропозиції на шляху до ЄС»

2 жовтня Центр політико-правових реформ провів пресконференцію «Місцеве самоврядування: виклики та пропозиції на шляху до ЄС», присвячену стану та перспективам реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади.

«Нашою метою є розробка політик і законопроєктів, які визначають стратегічний шлях розвитку місцевого самоврядування в Україні. Важливо, щоб ці напрацювання знаходили відображення у державних документах та ставали основою для практичних рішень, адже саме так ми зможемо пришвидшити рух уперед у реформуванні», — зазначив Голова правління ЦППР Ігор Коліушко.

За його словами, стратегічне планування є ключовим, однак лише підготовка документів недостатня – необхідно забезпечити їхню практичну реалізацію, адаптуючи рішення до потреб конкретних громад та реалій сьогодення. Саме це створює основу для подальшого обговорення конкретних підходів і механізмів реформування місцевого самоврядування.

Після виступу Ігоря Коліушка до слова долучився Анатолій Заєць, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України. Він наголосив, що, попри складні умови, реформа місцевого самоврядування має продовжуватися, адже від неї залежить виконання євроінтеграційних зобов’язань України.

Основну увагу пан Анатолій зосередив на необхідності визнання громади юридичною особою публічного права, оскільки саме з цим статусом пов’язаний конституційний принцип автономності місцевого самоврядування, а відтак — фінансова самостійність, податкова автономність, фіскальна достатність і майнова незалежність. Реалізація цього підходу, як підкреслив експерт, означатиме остаточну відмову від авторитарно-радянської моделі публічної влади та досягнення справжньої незалежності громади.

Пан Анатолій також повідомив, що планується підготовка проєкту Закону «Про самоврядування громади» та супровідних змін до податкового, бюджетного й цивільного законодавства, а також розроблення концепцій оцінки ефективності діяльності ОМС і муніципальної статистики для системного планування та моніторингу розвитку громад.

До обговорення долучився Василь Куйбіда, координатор напряму «Місцеве самоврядування та децентралізація» ЦППР. Він акцентував на теоретичних засадах місцевого самоврядування та їхньому практичному значенні для України. За словами пана Василя, відсутність єдиної доктрини ускладнює погодження законодавчих норм, а для ефективного розвитку необхідно визначити чітку модель місцевого самоврядування, адаптовану до сучасних викликів, включно з війною та євроінтеграційними завданнями.

Окрім того, він розповів, що в ЦППР вже підготовані нові методики та підходи до вимірювання спроможності територіальних громад і районів, що дозволяють оцінювати їхню ефективність у сучасних умовах. Також паралельно триває робота над концепцією, яка передбачає не лише підвищення ефективності місцевого самоврядування, а й запровадження регіонального рівня управління, що має посилити систему публічного врядування в Україні та забезпечити сталий розвиток громад.

Своє бачення представив Олександр Бовш, експерт напряму «Місцеве самоврядування та децентралізація» ЦППР, який наголосив на необхідності моніторингу публічного адміністрування не лише в громадах, що були деокуповані або знаходяться в зоні бойових дій, а й у громадах, віддалених від лінії зіткнення. Він підкреслив важливість оцінки спроможності ОМС виконувати свої повноваження та контролю за утворенням і розширенням функцій військових адміністрацій населених пунктів.

Окремо пан Олександр зупинився на питанні необхідності зміцнення регіонального рівня самоврядування. У цьому контексті експерт звернув увагу на важливості визначення повноважень, які мають належати органам місцевого самоврядування на регіональному рівні. З цією метою доцільно вивчити досвід європейських країн, де існує регіональний рівень адміністративно-територіального устрою, і на його основі, з урахуванням українських, зокрема безпекових, реалій, запропонувати проєкт концепції впровадження регіонального самоврядування в Україні, бо наразі воно фактично не визнається та не функціонує.

У продовження обговорення Олена Бориславська, доктор юридичних наук, професор, сфокусувалася на важливості надання громадам статусу юридичних осіб публічного права — одного з ключових елементів євроінтеграційних вимог. Такий підхід, за її словами, забезпечує адміністративну та судову автономію для реалізації компетенцій місцевого самоврядування та створення інфраструктури, що захищає права та потреби мешканців. Водночас пані Олена зауважила, що ідея надання громадам такого статусу поки що сприймається неоднозначно серед частини публічних осіб і депутатського корпусу. Тому важливо поєднувати законодавчу роботу з просвітницькою діяльністю, пояснюючи значення цієї реформи для держави, місцевого самоврядування та громадян.

Далі виступив Денис Дроздов, експерт напряму «Місцеве самоврядування та децентралізація» ЦППР. Він підкреслив, що чинна методика оцінки спроможності громад, розроблена понад десять років тому, вже не відповідає сучасним умовам. Як зазначив пан Денис, за результатами проведеного ним аналізу по всій Україні, було виявлено значні відхилення — зокрема громади з непропорційними межами, малою територією або складною конфігурацією, що ускладнює ефективне управління. Подібні проблеми спостерігаються й на районному рівні, де чисельність населення не завжди відповідає необхідним показникам. Нині, як повідомив експерт,  узагальнюються результати та готується підсумковий документ, який вкаже на недоліки та запропонує шляхи їх усунення. Це дозволить громадам ефективно функціонувати, брати участь у європейських проєктах, міжмуніципальному співробітництві та залучати грантові кошти й інші ресурси.

Після цього слово взяла Вікторія Дерець, експертка напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР. Вона  наголосила, що реформа місцевих державних адміністрацій залишається без належного поступу, а євроінтеграційні зобов’язання України в цій сфері досі не виконані. Пані Вікторія зазначила, що 18 вересня у Верховній Раді було зареєстровано новий законопроєкт №14048 — уже десята за останні п’ять років спроба врегулювати державний нагляд за законністю діяльності органів місцевого самоврядування. Документ, за словами експертки, містить низку позитивних положень, зокрема визначає органи, що здійснюють нагляд, їхні повноваження та процедури контролю, проте його реформаторський потенціал залишається слабким. У зв’язку з цим планується підготовка пропозицій до майбутнього законодавства про префектів, яке можна буде впроваджувати після завершення воєнного стану та внесення змін до Конституції України.

Завершив обговорення Антон Чиркін, експерт із конституційного права ЦППР. Він наголосив, що для України вкрай важливо системно вивчати європейський досвід у контексті євроінтеграції, адже адаптація національного законодавства та реформування муніципальної системи неможливі без ґрунтовного аналізу практик країн, які вже стали членами ЄС — зокрема реформ територіального устрою та органів місцевого самоврядування. Особливу увагу, як зауважив експерт, варто приділити конституційним змінам, які ці держави впроваджували перед вступом до ЄС, а також стандартам Європейської хартії місцевого самоврядування та висновкам Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. Врахування цього досвіду, на думку Антона Чиркіна, дозволить обрати оптимальну модель місцевого самоврядування та побудувати ефективну муніципальну систему в Україні.

Ця пресконференція стала відправною точкою для серії тематичних заходів, у межах яких кожен напрям буде розглянуто більш детально. Такі дискусії покликані не лише представити експертні напрацювання, а й виробити конкретні кроки для посилення децентралізації та подальшого просування України на шляху до Європейського Союзу.

Захід організовано Центром політико-правових реформ в межах проєкту «Підтримка органів влади України у реформуванні місцевого самоврядування і територіальної організації влади в контексті європейської інтеграції України та моніторинг виконання завдань у цій сфері», що реалізується ЦППР за підтримки Програми ULEAD з Європою / ULEAD with Europe, що спільно фінансується ЄС та його державами-членами: Німеччиною, Данією, Францією, Польщею та Словенією.

Чи була ця стаття корисна?