В Україні скасовано неконституційний закон про референдум

26 квітня 2018 року Конституційний Суд визнав неконституційним Закон «Про всеукраїнський референдум», ухвалений за часів Януковича. Рішення Конституційного Суду про визнання неконституційним Закону «Про всеукраїнський референдум» зупинило можливість проведення маніпулятивних національних референдумів в Україні. Таким чином держава поки убезпечена від проведення референдумів, які підміняють волевиявлення народу і легітимізують владні рішення через інститут прямої демократії.

У 2012 році, в останній день роботи Верховної Ради VI скликання, перед черговими парламентськими виборами, депутати протягнули Закон «Про всеукраїнський референдум». Законопроект не мав підтримки в парламенті, довгий час не голосувався, оскільки його постійно критикували, тож закон ніяк не виходило проштовхнути.

Ходили чутки, що цей закон ухвалювався для можливого вступу України в Митний союз чи для будь-якої іншої форми зближення з Росією. При цьому Закон скасував процедуру проведення місцевих референдумів. У 2014 році Янукович втік, влада змінилася, але Закон «Про всеукраїнський референдум» продовжував діяти. Питання неконституційності закону насамперед підняло громадянське суспільство. Після цього  1 грудня 2014 року 57 народних депутатів звернулися  до Конституційного Суду з поданням щодо неконституційності положень Закону та процедури його ухвалення.

Закон передбачав можливість ухвалення нової Конституції, що суперечить самій Конституції, до якої можна лише вносити зміни. Закон не визначав, звідки береться текст нової Конституції, що дозволяло владі підміняти встановлену процедуру внесення змін до Конституції шляхом проведення референдуму, обходом Верховної Ради та винесенням на голосування свого тексту Конституції з подальшою фальсифікацією його результатів. Структуру закону було вибудовано так, щоб за допомогою такого інструменту як референдум проводити провладні рішення. Референдум за народною ініціативою був повною профанацією, оскільки встановлював нереалістичну без підтримки адміністративного ресурсу процедуру народної ініціативи.

Цей закон піддавався критиці Венеційської комісії ще у 2012 році. Зокрема, у Висновку № 705/2012 щодо Закону України "Про всеукраїнський референдум", зазначено, що «Можливість ухвалювати Конституцію на референдумі, скликаному за народною ініціативою, не передбачена чинною Конституцією України» та «Надання дозволу на національний референдум за народної ініціативи щодо нової Конституції чи змін до Конституції… зроблять можливим уникнення вимог кваліфікованої більшості у Верховній Раді. Комісія щиро вірить, що це буде шкідливим для конституційної стабільності та законності в Україні».

Та 26 квітня Конституційний Суд, у Рішенні № 4-р/2018 визнав цей закон неконституційним повністю, як з підстав порушення конституційної процедури його ухвалення, так і з невідповідності змісту цього закону Конституції України.

Але тепер постає проблема з відсутністю законодавства, яка регулює процедуру проведення національного референдуму. Відповідно до Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні, новий закон мав бути ухваленим ще у 2016 році. Ще 23 червня 2015 року було зареєстровано проект закону про всеукраїнський референдум № 2145а. Він пропонує закріпити на законодавчому рівні положення щодо підготовки та проведення всеукраїнського референдуму відповідно до вимог Конституції, з урахуванням рекомендацій Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії) Ради Європи. Оскільки вже пройшло майже три роки з моменту його реєстрації, його необхідно доопрацьовувати. Це можна зробити, якщо Верховна Рада проголосує за нього у першому читанні.

Можна лише привітати українську громадськість та Конституційний Суд України зі скасуванням Закону «Про всеукраїнський референдум». Саме зараз необхідно сконцентруватися на ухваленні нового закону, який буде демократичним, конституційним та відповідати європейським стандартам.

Спеціально для BlogActiv.eu підготували експерти Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко та Богдан Бондаренко