Закон про адмінпроцедуру. Що змінюється для громадян?

Закон «Про адміністративну процедуру», який більше ніж 20 років адвокував Центр політико-правових реформ, після підписання Президентом визнаний експертним середовищем як один із найвпливовіших.

Ухвалення Закону мало велике значення і для набуття Україною статусу кандидата на членство у ЄС, адже кожна країна-член ЄС має аналогічний законодавчий акт. Закон передбачає принципово нову філософію відносин між громадянами та державою, що базується на максимальному дотриманні прав людини під час ухвалення індивідуальних актів (право бути вислуханими, право на ознайомлення з матеріалами справи тощо). 

Один такий закон поступово дозволяє замінити різні порядки у десятках інших законів, адже спільні процедурні положення викладаються в одному акті. Натомість окремі закони містять, у разі потреби, лише особливості для певних категорій справ. Таке правове поле є легшим і для звичайного громадянина, і для іноземного інвестора, і для самої публічної адміністрації. 

Серед позитивних новел закону про адмінпроцедуру є:   

• встановлення права особи бути вислуханою перед прийняттям несприятливого щодо неї рішення. Це може дозволити змінити позицію органу влади, рухатися до позитивного рішення (наприклад, не позбавляти особи пенсії, якщо вона все прояснила);
• впровадження категорії  «заінтересованих осіб». Це має упереджувати конфлікти, сприяти прийняттю збалансованих рішень (наприклад, сквер біля якого Ви проживаєте не забудують, поки Вас не залучать до справи та не вислухають); 
• встановлення обов’язку адміністративних органів мотивувати негативні рішення та зазначати порядок їх оскарження (у рішенні мають детально пояснити чому воно прийняте попри негативні наслідки для вас, а також як і де його можна оскаржити); 
• принцип офіційності, за яким органи влади повинні збирати інформацію і документи, а не перекладати ці обов’язки на громадян (вам не потрібно ходити по різних інстанціях та збирати довідки і погодження);
• прості правила щодо  «представництва» в адміністративному провадженні, зокрема, без нотаріальної довіреності для більшості справ (це заощадить ваші час та кошти);
• правило мовчазної згоди при отриманні погоджень від інших органів (якщо орган щось не погодив у визначений строк – значить вважається, що він не має заперечень);
• встановлення правила про набрання чинності адмінактом з моменту доведення його до відома особи (а не просто прийняття) і визначення порядку такого доведення (рішення щодо Вас не набуде чинності, поки Вам не забезпечать можливості ознайомитись з ним);
• створення ефективних умов для оскарження адмінактів в адміністративному порядку (Вам не обов’язково одразу йти до суду та витрачати там багато часу і коштів. Можна спробувати оскаржити рішення до вищестоящого або навіть того ж самого органу, де буде функціонувати комісія для розгляду скарг з можливістю залучення представників громадськості); 
• врегулювання питання відкликання / визнання недійсним адмінактів (тепер будуть чіткі правила припинення дії адміністративних актів залежно від різних обставин).

Закон  «Про адміністративну процедуру» надає переваги і для самої влади, для доброчесних службовців. Адже службовця не можна буде змусити прийняти таємне й незаконне рішення, якщо необхідно пройти інклюзивну процедуру. 

Отже, основу для нових, цивілізованих відносин між громадянами і державою закладено. Але попереду ще багато роботи для належної реалізації цього Закону.