Розбудова доброчесності та комплаєнсу в процесі набуття Україною членства в ЄС. Підсумки Всеукраїнської конференції

У червні 2024 року Україна отримала статус країни-кандидата на членство у Європейському Союзі та розпочала процес переговорів і приведення національних нормативно-правових актів до acquis communautaire. Це передбачає їхній аналіз та переосмислення на предмет як відповідності європейським стандартам, так і вимогам сучасності, зокрема й з використанням наукових підходів.

27 березня відбулася Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Розбудова доброчесності та комплаєнсу в Україні: виклики і перспективи євроінтеграції». Захід пройшов на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та об’єднав науковців, керівників судів, представників органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, громадських організацій, бізнесу, які долучилися офлайн та онлайн для обговорення актуальних науково-прикладних проблем розбудови доброчесності й комплаєнсу в процесі набуття Україною членства в Європейському Союзі.

З вітальними промовами виступили представники організаторів: Наталія Лазаренко, ректор ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти і науки України; Віталій Кузьмишин, голова Сьомого апеляційного адміністративного суду, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України; Христина Тибінка, координаторка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN; Данило Глоба, заступник директора з правових питань ТОВ «Ю-КОНТРОЛ». Вони наголосили на актуальності й важливості тематики заходу та підкреслили спільне прагнення його учасників до закладення міцного фундаменту для майбутнього України на засадах доброчесності, дотримання моральних принципів і стандартів. Надішли вітання від міжнародних партнерів  — представників Гельсінського університету (Фінляндія), Варшавського університету (Польща), Університету Вітовта Великого (Литва).

Після завершення вітальної частини з доповідями виступили учасники та учасниці конференції. Модерували виступи та їхнє обговорення Олександр Яременко, декан факультету права, публічного управління і менеджменту ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, кандидат наук з державного управління, доцент, регіональний координатор Мережі UPLAN на Поділлі, та Ольга Піскунова, експертка з антикорупції Центру політико-правових реформ, кандидатка юридичних наук.

Темою виступу Ольги Піскунової стала «Імплементація європейських стандартів етичної поведінки публічного службовця».

«Коли ми говоримо про етичну поведінку, зокрема в контексті доброчесності та запобігання корупції, то цей аспект досить часто залишається поза увагою дослідників і полісімейкерів. Насправді це важливий елемент публічної служби, дотримання правил етичної поведінки публічними службовцями сильно впливає на формування довіри до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, і відповідно на сприйняття громадянами рівня корупції», — зауважила пані Ольга.

У контексті євроінтеграції варто говорити про проблеми дотримання правил етичної поведінки та імплементації європейських стандартів в українське законодавство й внутрішні політики. Зокрема, слід звернути увагу на один із ключових актів ЄС — Рекомендацію № R (2000) 10 Комітету міністрів державам-членам Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців, додатком до якої є Модельний кодекс поведінки державних службовців. Значна частина його вимог уже імплементована в Україні, водночас, за словами експертки, деякі елементи ще варто впроваджувати, зокрема ухвалити Кодекс етичної поведінки народних депутатів та розробити відповідні кодекси в місцевих радах, а також запровадити перевірку доброчесності кандидатів на посади публічної служби.

З доповіддю на тему «Технології електронної демократії у роботі органів місцевого самоврядування в Україні як інструменти запобігання корупції» виступив Валерій Кононенко, завідувач кафедри публічного управління та менеджменту ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, доктор історичних наук, професор.

Він підкреслив, що для боротьби з корупцією необхідні політична воля та ефективне законодавство, а також ефективні механізми й інструменти дотримання цього законодавства, покарання порушників у цій сфері. «Якраз електронне урядування, електронна демократія відіграють надзвичайно важливу роль і для організації концепції сервісної держави, і для боротьби з корупцією загалом», — зауважив пан Валерій.

Окрім цього, в умовах безпекових викликів, війни, як це відбувається зараз, коли не всі інститути демократії діють, як-то інститут виборів, саме елементи електронної демократії дозволяють реалізувати участь громадян у прийнятті рішень на місцевому та державному рівнях, безпосередньо на практиці.

Доповідь Андрія Заболотного, старшого викладача кафедри публічного управління та менеджменту ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, кандидата наук з державного управління, експерта ЦППР, була присвячена темі «Суспільний інтерес доброчесного кадрового забезпечення державних органів».

Експерт зазначив, що понад 100 закладів вищої освіти щороку випускають тисячі бакалаврів, магістрів за профільною спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування», проте сьогодні їхні можливості працевлаштування за фахом обмежені. Через припинення конкурсів із травня 2022 року призначення на практично 99 % посад державної служби здійснюються без прозорої процедури. При цьому, в центральних органах виконавчої влади та інших державних органах, діяльність яких регулюють спеціальні закони, конкурси проводяться. Також вони проводяться зокрема на посади прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та в судовій системі на посади суддів.

У розробленому НАДС проєкті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби», електронні консультації з громадськістю щодо якого відбулися в лютому цього року, пропонується відновити конкурси аж у третьому кварталі 2026 року. Також у проєкті Закону є умова «законсервувати» на посадах тих, хто вже призначений без конкурсу, що несправедливо стосовно інших потенційних кандидатів на ці посади. Що ж стосується студентства, яке може претендувати на такі посади категорії «В», очікувати відновлення конкурсів з урахуванням граничного строку, закладеного в цьому проєкті Закону, ймовірно доведеться ще майже 3 роки, тобто до 2028 року.

«Доброчесність у кадрових призначеннях має відновитися, це відповідає суспільному та національному інтересу. Для цього треба внести зміни до статті 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” щодо відновлення конкурсів окрім як на територіях ведення бойових дій або тимчасово окупованих країною-агресоркою, а далі забезпечити невідкладну організацію конкурсів із першочерговим заміщенням посад, на які осіб було призначено без конкурсу», — резюмував пан Андрій.

Олександр Хань, експерт ЦППР, доцент Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, виступив із доповіддю на тему «Незалежність суддів та конфлікт інтересів: співвідношення понять та європейський досвід правового регулювання».

Експерт звернув увагу, що поняття незалежності — суду, як інституції, і судді — має міжнародну правову природу. У міжнародних документах, починаючи із Загальної декларації прав людини 1948 року, це поняття пов’язане з правом на справедливий суд і є його складовою для кожної особи. Так само й в Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року. Розкриття поняття незалежності суду міститься вже в Основних принципах незалежності судових органів, які були прийняті Генеральною асамблеєю ООН у 1985 році. Аналогічні положення можна зустріти в Бангалорських принципах поведінки суддів 2006 року й низці інших міжнародних документів.

Що стосується конфлікту інтересів у діяльності судді й співвідношення конфлікту інтересів із поняттям його незалежності, слід звернутися до Рекомендації CM/Rec(2010)12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів. На думку пана Олександра, найбільш правильний підхід, коли поняття конфлікту інтересів у діяльності судді розповсюджується на судовий процес і на позасудову діяльність судді.

Завершуючи доповідь, експерт підкреслив: «Щодо співвідношення взагалі понять незалежності суддів та конфлікту інтересів у їхній діяльності, я вважаю, що незалежність тут має фундаментальне значення, — це певний стан, який гарантує сторонам процесу реалізацію їхнього права на справедливий суд, а конфлікт інтересів — це певна життєва ситуація, яка потенційно може підірвати цей стан незалежності суддів».

Доповідь Олени Овчаренко, експертки із судівництва ЦППР, доктора юридичних наук, професора, стосувалася теми «Стандарти професійної етики і доброчесності для кандидатів на посаду судді: виклики й перспективи».

Пані Олена наголосила на актуальності питання, зважаючи на відповідний запит від громадянського суспільства та вимоги Європейського Союзу. Вона відзначила ухвалення Вищою радою правосуддя (ВРП) наприкінці 2024 року Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді, які мають на сьогодні застосовуватися як для кваліфікаційного оцінювання чинних суддів, так і для доборів суддів абсолютно всіх рівнів.

В українській судовій системі активно впроваджуються ці стандарти. У 2022 році відновилися конкурси на посади членів ВРП, у червні 2023 року запрацювала оновлена Вища кваліфікаційна комісія суддів України, яка була відібрана на відкритому публічному конкурсі, а наприкінці 2023 року вона оголосила декілька конкурсних доборів до апеляційних, місцевих судів та Вищого антикорупційного суду. Всі конкурси проводяться відкрито й публічно, громадськість має велику вагу в оцінюванні відповідних кандидатів і процедурах кваліфікаційного оцінювання суддів. Це значний здобуток, європейські експерти відзначають унікальність досвіду України в цій сфері. Через жорсткість процедур доборів виникла парадоксальна ситуація, пов’язана з браком дійсно доброчесних і відповідальних кандидатів на посаду.

«Стандарти професійної етики та доброчесності в Україні й далі будуть впроваджуватися — це вже той невіддільний елемент діяльності судової влади й суддівської спільноти та професійних інших правничих спільнот, без якого подальший їхній розвиток просто неможливий», — підсумувала пані Олена.

Олександр Дудченко, доцент кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, виступив із доповіддю на тему «Проблеми ефективності конкурсів (доборів) на посади суддів в Україні: вплив на незалежність судової гілки влади».

«Формування суддівського корпусу — це не просто технічна процедура, заповнення вакантних посад. Це основа правової держави, оскільки саме суддя щодня приймає той комплекс рішень, від яких залежить доля багатьох людей», — зазначив він.

За словами пана Олександра, практика останніх років демонструє те, що конкурсні процедури в Україні залишаються інституційно нестабільними. Проблема полягає не стільки у відсутності охочих стати суддями, хоча це також величезна проблема, бо статус судді втрачає свою популярність, скільки в недосконалості процедури оцінювання, зокрема щодо доброчесності. Доповідач окреслив низку концептуальних проблем, які містить Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів.

Доповідь Оксани Линчак, менеджерки з розвитку партнерських відносин освітнього напряму відділу навчання та розвитку ТОВ «Ю-КОНТРОЛ», доктора біологічних наук, старшого наукового співробітника, буда присвячена темі «Використання відкритих даних у розвитку аналітичних навичок студентів: досвід та перспективи співпраці з YOUCONTROL». Вона зазначила, що кожен заслуговує на відкрите й прозоре суспільство, але перш за все повинен особисто долучитися до його створення, та представила курс про відкриті дані, який можна розглядати як неформальну освіту, як обов’язкову дисципліну, інтегрувати в наявні освітні програми.

На завершення заходу Михайло Кольцов, експерт Світового банку, кандидат філософських наук, провів майстерклас «Роль відкритих даних у забезпеченні комплаєнсу піл час війни та відбудови: практичний інструментарій від YouControl».

Організаторами конференції виступили Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Центр політико-правових реформ, Мережа UPLAN, Сьомий апеляційний адміністративний суд, ТОВ «Ю-КОНТРОЛ».

Чи була ця стаття корисна?