Про пріоритети роботи Центру та комунікацію з парламентом під час війни. Підсумки конференції у Словаччині

Конференція «Посилення спроможності громадянського суспільства України у сфері управління та реформування сектору безпеки: виклики та можливості під час війни» відбулась впродовж 21-24 листопада у місті Кошице (Словаччина).

Участь в обговоренні взяла членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. Під час обговорення експертка розповіла про пріоритети роботи Центру, про комунікацію з парламентом, про «Бачення України – 2030».

Про вектор роботи

За словами Юлії Кириченко, з початком повномасштабного вторгнення Центр не змінив ключовий вектор роботи щодо проведення реформ, євроінтеграційних процесів. Однак тепер доводиться враховувати усі ризики, пов’язані з війною.

«Наша позиція полягає в переконанні, що вимоги, зазначені у висновку Європейської комісії, мають бути виконані. І ЄС не повинен закривати очі на недоліки, оскільки це може призвести до негативних наслідків».

Про ініціативу «Право в умовах війни»

Фактично на другий день війни ЦППР спільно з Центром дослідження верховенства права Києво-Могилянської академії започаткували ініціативу «Право в умовах війни». Експерти та науковці об’єднались з метою допомогти державному апарату, парламенту та уряду. Ця допомога полягала у напрацюванні документів та ідентифікації проблем, які десятками з’являються через агресію сусідньої держави.  

28 лютого вже була сформована спільнота з п’ятдесяти експертів з різних напрямків: конституційне, адміністративне, міжнародне, гуманітарне, трудове право, кримінальна юстиція. До роботі Ініціативи ЦППР долучає й регіональних експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN.

Про комунікацію з парламентом

В межах ініціативи «Право в умовах війни» розробили анкету для державних службовців, громадян, щоб вони фіксували проблеми, які бачать. Водночас звернулись до парламенту, до спікера та до уряду з пропозицією співпраці, адже розуміли, що значна частина державного апарату або виїхали, або пішли на фронт, і як наслідок – з’явилась нестача людських, зокрема експертних ресурсів. Були випадки, коли запропоновані законопроєкти від учасників ініціативи «Право в умовах війни», ставали законами.

«У нас тісні партнерські стосунки з комітетами Верховної Ради, зокрема з тими, де є підписані меморандуми в межах програми RANG. Раніше ми не могли уявити, щоб голова комітету прийшов до офісу Центру, щоб обговорити робочі питання, а тепер – це наші реалії»,

зауважує членкиня правління Центру Юлія Кириченко.

Серед позитивних моментів Юлія Кириченко також відзначила, що парламент зацікавлений у євроінтеграційних процесах, оскільки розуміють, що це важлива частина захисту та розвитку демократії в Україні.

Про нові виклики та задачі

У нас багато нових викликів та завдань. Привести законодавство відповідно до вимог ЄС – це великий шмат роботи. Про це говорять і експерти інших країн, які мали такий досвід. Тому команда Центру розширюється, минулого місяця доєднались нові експерти по різних напрямках.

Про відновлення України

Ще один напрямок роботи, який став актуальним після 24 лютого, це план відновлення України. Експерти ЦППР та експерти Коаліції Реанімаційного Пакету Реформ були долучені до робочих груп, які працювали над планом відновлення до презентації в Лугано, де було інше бачення. Тепер ми працюємо над документом “Бачення України – 2030”.

«Зараз ми розробляємо бачення України після перемоги від громадянського суспільства, оскільки наразі не бачимо єдиного ядра ухвалення рішень щодо плану відновлення. Тому ми хочемо наші напрацювання показати владі, щоб обрати найкращі рішення»,

резюмувала Юлія Кириченко.

Центр політико-правових реформ дякує організаторам Центру DCAF та учасникам конференції за запрошення, змістовне обговорення та підтримку громадянського суспільства України.