Що вас цікавить?

Президент Володимир Зеленський вкотре наполягає на дієвій судовій реформі

21.10.2020
Судівництво /
Судова реформа

20 жовтня в щорічному посланні до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України Президент Володимир Зеленський вкотре наполіг на необхідності судової реформи, наголосивши при цьому, що: “Нам потрібні зміни. Не перефразовані думки з попередніх варіантів судової реформи. А дієві рішення”. 

В аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень, що є додатком до цього послання зазначено про необхідність удосконалення законодавства щодо судоустрою з урахуванням помилок попередніх реформ та у відповідності з Конституцією, міжнародно-правовими актами та стандартами. До нагальних питань функціонування судової системи, які потребують вирішення було віднесено: комплектування місцевих та апеляційних судів достатньою кількістю суддів; забезпечення доступності правосуддя та виконання судових рішень; належне фінансування судової системи; впровадження інструментів електронного правосуддя; проведення ефективної комунікаційної політики. Наголошено також на необхідності законодавчого врегулювання позасудових методів вирішення спорів, а також скасування адвокатської монополії.

Напередодні заслуховування Президента в Парламенті була опублікована стаття за авторством Дениса Малюськи (Міністр юстиції), Андрія Смирнова (заступник керівника Офісу Президента) та Андрія Костіна (голова комітету Верховної Ради з питань правової політики), присвячена питанню судової реформи після висновку Венеційської комісії щодо президентського законопроєкту № 3711. У статті наголошено на тому, що проєкт № 3711 є лише першим етапом судової реформи та покликаний відновити діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів задля подолання кадрового голоду в судах, а також вирішити проблему суддів Верховного Суду України. На другому етапі реформи буде вдосконалено процедуру добору членів Вищої ради правосуддя та її роботи, а на третьому – врегульовано проблеми єдності судової практики.

Оцінка ЦППР

З моменту обрання на посаду Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував на необхідності проведення судової реформи (див. щотижневі аналізи 20-27 січня4-10 лютого30 червня – 6 липня 2020 року). Проте часто дії Президента не узгоджувалися з його публічними заявами. Більше того, як наголошували експерти ЦППР ще в січні 2020 року, (і це залишилося досі незмінним) не зрозуміло, який вектор проведення комплексної судової реформи обрала нова політична влада, оскільки законопроєкти, які вносяться до Парламенту Президентом чи його політичною силою, спрямовані на точкове і не завжди продумане реформування окремих процесів у судоустрої і судочинстві, а не на системні та послідовні зміни.

Крім того, наразі невідомо, хто відповідальний за розроблення подальшої стратегії судової реформи. Так, у червні 2019 року Президент створив Комісію з питань правової реформи, яка мала б розробити таку концепцію, проте відповідна робоча група із судової реформи у складі комісії востаннє зібралася у грудні минулого року і передала напрацювання в Офіс Президента, де вони не отримали подальшого руху. У червні 2020 року Президент надав мандат для розробки концепції судової реформи Національній раді реформ, виконавчий комітет якої очолює Міхеіл Саакашвілі. Останній обмежився записом відеоролику. Як випливає із згаданої вище статті, тепер відповідальними за судову реформу назвалися Міністерство юстиції, профільний парламентський комітет та Офіс Президента. Президент же у посланні згадав “відповідну правову комісію, що була створена в Офісі Президента” (ймовірно йдеться про бажання реанімувати Комісію з питань правової реформи, відповідна робоча група якої не збиралася з грудня минулого року; вона передала певні напрацювання в Офіс Президента, які виявилися не затребуваними).

“Президент хоче реформу, але досі не може визначитися не те, що зі сценарієм, а навіть з тим, хто його писатиме, – то створив комісію, то уповноважив Саакашвілі, то знов згадав комісію, яка вже 10 місяців не працює. А віз і далі там. Більше того, його Офіс докладає зусиль до того, щоб не проводити перезавантаження Вищої ради правосуддя, яка підтримує кругову поруку в системі правосуддя і за висновком Венеційської комісії залишається нереформованою. Натомість навпаки, хоче посилити її вплив”, – коментує експерт ЦППР Роман Куйбіда.

Тобто наразі на офіційному рівні не визначено ні напрямів проведення подальших реформ у системі правосуддя, ні чітко визначеного суб’єкта, відповідального за напрацювання концепції такої реформи та розробку конкретних законопроєктів у цій сфері. Натомість таких суб’єктів є декілька і жоден з них не виявився ефективним. 

Нагадаємо, Центр політико-правових реформ спільно з Фундацією ДЕЮРЕ, Центром протидії корупції, ВО “Автомайдан” та Transparency International Україна напрацювали Дорожню карту судової реформи.

Напрямки змін з метою зменшення масштабів корупції у системі правосуддя містить серед іншого проєкт Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки, розроблений Національним агентством з питань запобігання корупції (детальніше в щотижневих аналізах 22-30 червня8-14 вересня 2020 року). Наразі проєкт стратегії перебуває на розгляді у Парламенті. Вища рада правосуддя не підтримує його.